Доступність посилання

ТОП новини
24 Червень 2019, Київ 18:38

Без «Кримської світлиці». Чому може зникнути єдина україномовна газета про Крим


Газета «Кримська світлиця» може припинити своє існування з нового року. Про це повідомляє видавець газети ‒ «Національне газетно-журнальне видавництво». Причина ‒ видання має бути реформоване в межах процесу «роздержавлення» друкованих ЗМІ в Україні, проте для цього не вистачає рішення засновника газети ‒ Міністерства культури. Там, однак, запевняють, що доклали для реформування «максимум зусиль».

Єдина україномовна газета Криму виходить щотижня. У друкованому вигляді «Кримську світлицю» поширюють серед передплатників, у форматі PDF її можна завантажити у «Вікіпедії». Газета була заснована ще в 1992 році й до 2015 року виходила в Криму. Через анексію півострова Росією та рішення видавця ‒ держпідприємства «Національне газетно-журнальне видавництво» ‒ перевести колектив на материк, вихід у друкованому вигляді призупинили на півтора року. З липня 2016 року газета відновила повноцінну роботу в Києві.

У столиці «Кримська світлиця» розташувалася в будівлі Національного центру Довженка. Тут розмістився офіс «Національного газетно-журнального видавництва» ‒ окрім «Кримської світлиці», підприємство видає ще 6 газет і журналів.

Редакція «Кримської світлиці» ‒ це 8 осіб. Спочатку, після переїзду до Києва, всі тулилися на площі близько 12 квадратних метрів ‒ у колишньому кабінеті відділу кадрів. Місяць тому переїхали в кабінет побільше. Однак з 1 січня редакції може вже не бути.

Що відбувається з газетою

До кінця року в Україні має закінчитися реформування друкованих ЗМІ. Йдеться про реалізацію закону «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації». Якщо такі газети або журнали не змінять форму власності, їхні свідоцтва про державну реєстрацію стануть недійсними, тобто, простіше кажучи, такі видання припинять своє існування.

Процес ще називають «роздержавленням» друкованих ЗМІ в Україні, його мета ‒ вивести видання з-під тиску, під яким ті опинилися, отримуючи гроші з державного або комунального бюджетів. Закон ухвалили ще в 2016 році, проте станом на осінь 2018 року з 752 видань, що потрапляють під його дію, процес завершили тільки близько третини.

Відповідно до закону, для реформування необхідне рішення трудового колективу, а також засновника видання. За інформацією Державного комітету телебачення та радіомовлення (органу, що веде облік реформування видань), колектив виконав свою частину зобов'язань ще в серпні 2016 року. Водночас від засновника видання ‒ Міністерства культури України ‒ досі немає жодних новин.

Ми передали в Держкомтелерадіо всі потрібні від нас документи
Андрій Щекун

«Засновник друкованого засобу масової інформації в місячний термін після надходження пропозиції трудового колективу редакції зобов'язаний, відповідно до закону, ухвалити рішення про реформування та спосіб реформування, ‒ цитує закон генеральний директор «Національного газетно-журнального видавництва» Андрій Щекун. ‒ Ось цей пункт закону виконаний не був. Через це неможливо створити суб'єкт підприємницької діяльності. Зі свого боку, ми передали в Держкомтелерадіо всі потрібні від нас документи».

Рішення Мінкульту немає щодо жодного видання «Національного газетно-журнального видавництва». Окрім «Кримської світлиці», це також газета «Культура і життя», журнали «Музика», «Пам'ятки України», «Театрально-концертний Київ», «Український театр» і «Українська культура». Хоча ще в лютому 2017 року представники Міністерства культури на зустрічі з видавництвом та його редакціями говорили про готовність надавати всіляке сприяння у вирішенні питання збереження редакцій і виходу в друк серед інших і «Кримської світлиці».

Мінкульт висловив стурбованість

Крим.Реалії звернулися із запитом до Міністерства культури України з проханням пояснити, чи є указ відомства як засновника «Кримської світлиці» щодо реформування, і якщо немає, то чи можна його очікувати.

У відповіді Мінкульт стверджує, що доклав максимум зусиль для реформування вищезазначених ЗМІ. «Процес реформування засобів масової інформації, що входять до складу державного підприємства «Національне газетно-журнальне видавництво», не завершений винятково через бездіяльність трудових колективів редакцій, які, відповідно до власних рішень, мали створити суб'єкти господарювання, з якими Мінкультури укладе договори про правонаступництво», ‒ йдеться у відповіді на запит.

Відомство запевняє, що стурбоване долею видань, а також, що своїм указом зобов'язало Андрія Щекуна забезпечити перереєстрацію газет і журналів «Національного газетно-журнального видавництва», зокрема й «Кримської світлиці».

Директор видавництва показує Крим.Реалії згаданий указ міністерства й підкреслює: він не може перереєструвати видання, поки немає рішення засновника про їх реформування.

Запитання ж Крим.Реалії про те, чи є рішення Міністерства культури як засновника «Кримської світлиці» щодо її реформування, відомство у своєму листі проігнорувало.

«Це схоже на саботаж і навмисну бездіяльність Міністерства культури як засновника. Указ провести перереєстрацію видань вони видали мені як керівнику «Національного газетно-журнального видавництва», яке не є засновником видань. Цей указ ‒ абсурд повний», ‒ коментує Андрій Щекун.

Колектив налаштований працювати й надалі

Цієї осені Верховній Раді пропонували ухвалити правки до законодавства про реформування друкованих ЗМІ з метою, щоб рішення засновників, органів влади, не було вирішальним для колективів редакцій. Однак правки провалили.

Настрої редакції щодо майбутнього «Кримської світлиці» песимістичні. Кажуть: для реформування відповідно до закону залишилося занадто мало часу.

З огляду на всю ситуацію з Кримом, звичайно ж, кидати все це не хочеться
Співробітниця газети

«З огляду на те, що газета існувала 26 років ‒ а 31 грудня газеті виповниться 26 років, з огляду на всю ситуацію з Кримом, звичайно ж, кидати все це не хочеться», ‒ говорить співробітниця видання, яка побажала залишитися неназваною. Анонімність для співробітників дуже важлива. Колектив редакції ‒ кримчани: хтось переїхав до Києва ще до анексії, дехто ‒ вже після.

Співрозмовниця Крим.Реалії працювала в газеті ще в Криму, після анексії переїхала на материк. Вона сподівається, що навіть якщо видання не вдасться перереєструвати за законом, «Кримська світлиця» як газета не припинить існування. Колектив налаштований працювати й надалі ‒ можливо, за кошт грантів або інших надходжень, вже як приватне ЗМІ.

Джеппар: «Кримська світлиця» ‒ це бренд

Ми знайдемо законний спосіб видавати газету
Андрій Щекун

Налаштований на роботу «Кримської світлиці» й Андрій Щекун. «Ми знайдемо законний спосіб видавати газету. Ми навмисно не скасовуємо передоплату на 2019 рік ‒ будемо боротися за те, щоб газета виходила», ‒ підкреслює він.

Сам Андрій Щекун ‒ із Сімферополя, був лідером кримського Євромайдану. Коли почалася анексія півострова, намагався протистояти «зеленим чоловічкам», за що був викрадений і зазнав тортур. Активіста тримали в полоні понад тиждень. Зрештою, він був змушений залишити півострів. У жовтні 2015 року Міністерство культури України призначило Андрія Щекуна генеральним директором «Національного газетно-журнального видавництва».

Андрій Щекун
Андрій Щекун

Через вірогідність закриття «Кримської світлиці» він дивується: «Як же ми хочемо повернути Крим, якщо українській владі немає діла до єдиної україномовної газети кримчан?»

«Кримська світлиця» ‒ це зв'язок між окупованим Кримом і материковою Україною
Еміне Джеппар

Стурбованість загрозою закриття газети висловлюють у Міністерстві інформаційної політики України. «Кримська світлиця» ‒ це бренд, ‒ каже в коментарі Крим.Реалії перший заступник міністра інформаційної політики Еміне Джеппар. ‒ Це зв'язок між окупованим Кримом і материковою Україною. Зберегти видання, очевидно, необхідно».

Чому не реформують: версії видавця

У Андрія Щекуна немає однозначної відповіді на питання, чому ситуація склалася саме так. На його думку, для реформування видань «Національного газетно-журнального видавництва» немає політичної волі. Цього року видання «Кримської світлиці» обійдеться приблизно в 1 мільйон гривень. Після реформування, згідно із законом, редакції має перейти все майно (наприклад, меблі та комп'ютери), має колектив зараз, передбачені також пільгові умови оренди приміщення та дотації уряду на видання газети. До того ж, відповідно до закону «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Кримська світлиця» має отримувати ще й державну адресну підтримку ‒ як видання літературно-художнього напрямку.

Андрій Щекун називає цифру ‒ близько 500 квадратних метрів. Саме стільки площі займає в Центрі Довженка видавництво та його редакції. Очевидно, що більша частина цієї площі буде порожня, якщо газети та журнали видавництва припинять своє існування.

Міністерство культури України припущення директора видавництва поки не прокоментувало.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG