Доступність посилання

ТОП новини
25 Серпень 2019, Київ 18:26

Гройсман применшував, коли казав про подорожчання опалення на 16% – Герус


Під час акції проти підвищення цін на газ, Київ, 24 жовтня 2018 року

Гості програми «Ваша Свобода»: Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України»; Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг

Подорожчав газ – дорожчає і опалення. Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалила рішення про нові тарифи на теплопостачання і гарячу воду. Тарифи на тепло подорожчали, але не більше, ніж подорожчав газ, написала у Фейсбук голова НКРЕКП Оксана Кривенко.

Ваша Свобода | Нові тарифи: скільки платитимуть українці
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Віталій Портников: До речі, медіа, посилаючись на рішення Нацкомісії підкреслюють, що у Рівному, скажімо, опалення подорожчає на 28%, в Одесі – аж на 30%. Це більше, ніж з дорожчанням газу. Панове, що відбувається з тарифами?

Святослав Павлюк: Тариф може підніматися за рахунок палива, вартості електроенергії, зарплати працівників, і там є така складова, як інвестиційна. Це гроші, яке місто позичає, щоб модернізувати мережі, вкласти в котельні системи, загалом зменшити втрати в генерації і в мережах.

У попередні роки мери скаржилися, що НКРЕКП дуже неохоче додавало інвестиційну складову до тарифів, тому міста не могли взяти кредити і запустити програму модернізації.

Якесь місто брало кредити, якесь – ні, а десь в місті є більші втрати на обслуговування цього боргу.

Газ – це до 85% собівартості тепла, 5% – електроенергія, яка також подорожчала, 5% – це ремонт і модернізація, 10% – це зарплата
Андрій Герус

Також є питання росту, умовно, сталих витрат. Якщо маємо загалом теплову систему міста, з неї якась частина вирізається і переходить на індивідуальні або на електричні системи, то утримання мереж лягає на тих, хто залишився. І в ситуації, коли неконтрольоване відключення від централізованих теплових мереж, можемо мати ріст кінцевого тарифу для тих, хто залишився.

Андрій Герус: Газ – це до 85% собівартості тепла, 5% – електроенергія, яка також подорожчала, 5% – це ремонт і модернізація, 10% – це зарплата. Якщо підприємство давно не переглядало тарифи і зростання мінімальної зарплати не було враховане, тоді підприємству треба більше підвищити тарифи.

І коли Гройсман говорив, що тариф має зрости на тепло у фіналі на 16%, трошки применшував, щоб політично від того резонанс і розголос зменшити. Навіть чисто математично, якщо 85% – це газ, який зростає на 23%, вже маємо зростання у 19%.

У даному випадку до НКРЕКП немає особливих претензій – вони цей тариф тримали, ключовий фактор – подорожчання газу.

Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг
Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг

Кривий Ріг. Втрати в мережі – 40%! Загалом по Україні – під 20%
Андрій Герус

У нас у всіх ресурси, можливо, окрім «топ-5» зі списку «Форбс», обмежені. Ми їх ділимо. Зараз наші ресурси діляться таким чином, що левова частка грошей пішла в ціну газу. Теплокомуненерго і навіть облгази (неважливо, у чиїй вони власності, є і не тільки Фірташа, а є й Фірташа) грошей не доотримують. Теплокомуненерго в цій ланці є найбільш недофінансованим елементом.

Краще було би менше підвищити ціну на газ, тариф для кінцевого споживача нехай би зробили так само, а різницю грошей, яка залишилася, направити в мережі, щоб зменшити втрати в мережах, покращити ефективність котелень і так далі. У нас з інфраструктурою величезна проблема!

Споживач якість послуг отримує на рівні найслабшої ланки системи. Якщо теплокомуненерго буде слабкою ланкою системи, то тарифи будуть високі, а якість послуг все одно низька. Ми будемо без гарячої води і без тепла. Наприклад, Кривий Ріг. Втрати в мережі – 40%! Загалом по Україні – під 20%.

– До кінця 2019 року в Україні буде повністю завершено монетизацію пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. Чи вистачить грошей на монетизацію субсидій? Чи люди дійсно отримають на руки гроші?

Це специфічна, неповноцінна монетизація
Андрій Герус

Андрій Герус: Є така монетизація субсидій, коли просто видаються людям живими грішми, вони самі оплачують ними свої послуги, все, що зекономили – їхнє. Тоді є мотивація економити. На таку монетизацію субсидій грошей не вистачить, не вистачить управлінських навиків, організаційного і адміністративного ресурсу. Сьогодні близько 30% населення України навіть не має банківських рахунків.

Придумали інший спосіб монетизації, коли все формується в «Ощадбанку», «Ощадбанк» надсилає свої рахунки в облгази, теплокомуненерго, «Ощадбанк» їм платить, а залишок грошей лише віддає споживачу. Це специфічна, неповноцінна монетизація.

Це замкнене коло – гроші не витікають із системи і можуть бути дискусії щодо рахунків, помилки в рахунках, споживач може коригувати рахунки, а вони спочатку платяться, а потім ти можеш сперечатися. Повноцінна монетизація у цьому році не буде введена.

Громада має зайнятися своїми мережами
Святослав Павлюк

Святослав Павлюк: У високої ціни є дуже позитивний наслідок – вона змушує людей думати про своє споживання, про обсяг.

Теплотраси, плюс генерація в містах – це власність громади. Громада має зайнятися своїми мережами.

Поки не прийдуть нові гроші в мережі, вони кращими не стануть. Питання дисципліни платежів від уряду до міст, компенсації субсидій – це інше питання.

Питання – де місту взяти гроші для модернізації мереж? У нас є два варіанти – це доходи від продажу викопних палив, що ми повинні робити і за різними кліматичними своїми зобов’язаннями. Другий варіант – повернення податків, котрі сплачуються в процесі термомодернізації, і податки, котрі генеруються в процесі модернізації будівель і мереж.

​Податки, сплачені у цьому процесі, сягають 40% від бюджетного проекту. У Польщі уряд прийняв філософію самої цієї роботи, якщо бюджети різного рівня отримують до 40% вартості податків від вартості самого проекту, то повертаємо назад 25% інвестору, а 15% залишаємо державі. У такому разі це не є гра з нульовою сумою. Ми граємо у гру з доданою вартістю.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG