Гості програми «Ваша Свобода»: Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації «Енергоефективні міста України»; Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг
Подорожчав газ – дорожчає і опалення. Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалила рішення про нові тарифи на теплопостачання і гарячу воду. Тарифи на тепло подорожчали, але не більше, ніж подорожчав газ, написала у Фейсбук голова НКРЕКП Оксана Кривенко.
Віталій Портников: До речі, медіа, посилаючись на рішення Нацкомісії підкреслюють, що у Рівному, скажімо, опалення подорожчає на 28%, в Одесі – аж на 30%. Це більше, ніж з дорожчанням газу. Панове, що відбувається з тарифами?
Святослав Павлюк: Тариф може підніматися за рахунок палива, вартості електроенергії, зарплати працівників, і там є така складова, як інвестиційна. Це гроші, яке місто позичає, щоб модернізувати мережі, вкласти в котельні системи, загалом зменшити втрати в генерації і в мережах.
У попередні роки мери скаржилися, що НКРЕКП дуже неохоче додавало інвестиційну складову до тарифів, тому міста не могли взяти кредити і запустити програму модернізації.
Якесь місто брало кредити, якесь – ні, а десь в місті є більші втрати на обслуговування цього боргу.
Газ – це до 85% собівартості тепла, 5% – електроенергія, яка також подорожчала, 5% – це ремонт і модернізація, 10% – це зарплатаАндрій Герус
Також є питання росту, умовно, сталих витрат. Якщо маємо загалом теплову систему міста, з неї якась частина вирізається і переходить на індивідуальні або на електричні системи, то утримання мереж лягає на тих, хто залишився. І в ситуації, коли неконтрольоване відключення від централізованих теплових мереж, можемо мати ріст кінцевого тарифу для тих, хто залишився.
Андрій Герус: Газ – це до 85% собівартості тепла, 5% – електроенергія, яка також подорожчала, 5% – це ремонт і модернізація, 10% – це зарплата. Якщо підприємство давно не переглядало тарифи і зростання мінімальної зарплати не було враховане, тоді підприємству треба більше підвищити тарифи.
І коли Гройсман говорив, що тариф має зрости на тепло у фіналі на 16%, трошки применшував, щоб політично від того резонанс і розголос зменшити. Навіть чисто математично, якщо 85% – це газ, який зростає на 23%, вже маємо зростання у 19%.
У даному випадку до НКРЕКП немає особливих претензій – вони цей тариф тримали, ключовий фактор – подорожчання газу.
Кривий Ріг. Втрати в мережі – 40%! Загалом по Україні – під 20%Андрій Герус
У нас у всіх ресурси, можливо, окрім «топ-5» зі списку «Форбс», обмежені. Ми їх ділимо. Зараз наші ресурси діляться таким чином, що левова частка грошей пішла в ціну газу. Теплокомуненерго і навіть облгази (неважливо, у чиїй вони власності, є і не тільки Фірташа, а є й Фірташа) грошей не доотримують. Теплокомуненерго в цій ланці є найбільш недофінансованим елементом.
Краще було би менше підвищити ціну на газ, тариф для кінцевого споживача нехай би зробили так само, а різницю грошей, яка залишилася, направити в мережі, щоб зменшити втрати в мережах, покращити ефективність котелень і так далі. У нас з інфраструктурою величезна проблема!
Споживач якість послуг отримує на рівні найслабшої ланки системи. Якщо теплокомуненерго буде слабкою ланкою системи, то тарифи будуть високі, а якість послуг все одно низька. Ми будемо без гарячої води і без тепла. Наприклад, Кривий Ріг. Втрати в мережі – 40%! Загалом по Україні – під 20%.
– До кінця 2019 року в Україні буде повністю завершено монетизацію пільг і субсидій на житлово-комунальні послуги. Про це заявив міністр соціальної політики Андрій Рева. Чи вистачить грошей на монетизацію субсидій? Чи люди дійсно отримають на руки гроші?
Це специфічна, неповноцінна монетизаціяАндрій Герус
Андрій Герус: Є така монетизація субсидій, коли просто видаються людям живими грішми, вони самі оплачують ними свої послуги, все, що зекономили – їхнє. Тоді є мотивація економити. На таку монетизацію субсидій грошей не вистачить, не вистачить управлінських навиків, організаційного і адміністративного ресурсу. Сьогодні близько 30% населення України навіть не має банківських рахунків.
Придумали інший спосіб монетизації, коли все формується в «Ощадбанку», «Ощадбанк» надсилає свої рахунки в облгази, теплокомуненерго, «Ощадбанк» їм платить, а залишок грошей лише віддає споживачу. Це специфічна, неповноцінна монетизація.
Це замкнене коло – гроші не витікають із системи і можуть бути дискусії щодо рахунків, помилки в рахунках, споживач може коригувати рахунки, а вони спочатку платяться, а потім ти можеш сперечатися. Повноцінна монетизація у цьому році не буде введена.
Громада має зайнятися своїми мережамиСвятослав Павлюк
Святослав Павлюк: У високої ціни є дуже позитивний наслідок – вона змушує людей думати про своє споживання, про обсяг.
Теплотраси, плюс генерація в містах – це власність громади. Громада має зайнятися своїми мережами.
Поки не прийдуть нові гроші в мережі, вони кращими не стануть. Питання дисципліни платежів від уряду до міст, компенсації субсидій – це інше питання.
Питання – де місту взяти гроші для модернізації мереж? У нас є два варіанти – це доходи від продажу викопних палив, що ми повинні робити і за різними кліматичними своїми зобов’язаннями. Другий варіант – повернення податків, котрі сплачуються в процесі термомодернізації, і податки, котрі генеруються в процесі модернізації будівель і мереж.
Податки, сплачені у цьому процесі, сягають 40% від бюджетного проекту. У Польщі уряд прийняв філософію самої цієї роботи, якщо бюджети різного рівня отримують до 40% вартості податків від вартості самого проекту, то повертаємо назад 25% інвестору, а 15% залишаємо державі. У такому разі це не є гра з нульовою сумою. Ми граємо у гру з доданою вартістю.
