Доступність посилання

ТОП новини
20 Липень 2019, Київ 20:44

Як військова-переселенка домоглася компенсації за житло і чому цього не можуть зробити інші?


Багато переселенців досі мріють про власне житло

На Дніпропетровщині правозахисники допомагають отримувати кошти від держави на власне житло переселенцям, які захищали суверенітет та територіальну цілісність України зі зброєю в руках. З минулого року в Україні діє постанова уряду, яка дає їм таке право. Для цього переселенець повинен бути учасником бойових дій на Донбасі, щонайменше рік мати статус внутрішньо переміщеної особи та стати в чергу на квартирний облік. Здавалося б, все просто. У Дніпрі цим правом уже скористалось більш трьох десятків військових-переселенців, серед них й одна жінка. А втім, домогтись компенсацій за втрачене, зруйноване вибухами чи розграбоване мародерами на Донбасі житло вдається не всім. Серед причин – українська бюрократія і «людський фактор».

29-річна Наталя Кіркітадзе​ – перша і поки єдина жінка в Дніпрі серед тих військовослужбовців-переселенців, яким вдалось домогтись компенсації за житло.

Наталя, в минулому – жителька Донецька, переїхала з двома маленькими дітьми до Дніпра у вересні 2014 року. З рідного міста їй довелось тікати. До цього жінка, відома своїми проукраїнськими поглядами і допомогою українським бійцям, побувала на допиті в озброєних сепаратистів. Звільнили – дивом...

Пізніше Наталя пішла добровольцем в українську армію, більше року прослужила в зоні АТО санінструктором. Її двокімнатна квартира лишилась в окупованому Донбасі, розграбована мародерами.

Бій з бюрократією - не злегких
Бій з бюрократією - не злегких

Історія з «хеппі-ендом»?

У Дніпрі колишня військовослужбовець разом з родиною мешкає в орендованому житлі, зараз у неї це вже п’ята за рахунком квартира. Жінка весь час шукала можливості отримати власний дах над головою, однак не знаходила. Поки минулого року не дізналась про урядову постанову й не подала документи.

«На все пішло три-три з половиною місяці: з моменту подання документів до позитивного рішення мерії. Нам з двома дітьми різної статі нарахували компенсацію за 76 квадратних метрів житла, це 1,450 мільйона гривень. Рішення є, але кошти ще не надійшли. Обіцяють, що вони можуть зайти на рахунок у квітні-травні, може, пізніше. Мріємо купити власний будинок, набридло поневірятись по чужих кутках, вже буде щось своє», – розповіла Радіо Свобода Наталя Кіркітадзе.

«Дали довідку, а в ЖЕКу не підписують» – військова-переселенка, яка не може отримати «квартирні» гроші

А втім, отримати рішення місцевої влади про виділення грошей на власне житло вдається не всім переселенцям-учасникам бойових дій.

Колишня військовослужбовець Олександра Підгорна вже понад півроку домагається коштів у Павлограді, куди вона з родиною переїхала з Донбасу. Її будинок – на території, яка зараз під контрольна Україні, однак він зруйнований мародерами і повертатись туди небезпечно. Після початку бойових дій на Донбасі жінка спершу допомагала українським військовим, а потім пішла служити. Була й радіотелеграфісткою в штабі, й бійцем мінометної батареї на передовій. Через проукраїнську позицію потрапила в так звані «розстрільні списки» бойовиків.

«Мій будинок був на території, яка зараз підконтрольна Україні. Але поїхати туди я не можу. Я хвилююсь за дітей. Там всі знають, що я служила в АТО, багато моїх знайомих від мене відвернулось. Я там, як біла ворона. Мені вже передавали «привіти», погрози», – розказала Радіо Свобода жінка.

У Павлограді багатодітна родина – сама Олександра, її троє малих дітей і мама – мешкає у транзитному містечку. Після того, як залишила армію, зізнається жінка, про офіційне працевлаштування вона може тільки мріяти – брати на роботу багатодітну маму ніхто не хоче. Кінці з кінцями вдається зводити не завжди, отож у сім’ї накопичився борг за проживання. Саме через нього чиновники тепер відмовляють жінці в довідці, необхідній для оформлення компенсації на житло.

«У який кабінет у Павлограді не зайду – скрізь мені не раді. В одному навіть сказали «Приберіть геть цю «сєпаршу». Ще й матюком... Тепер проблема з довідкою про склад сім’ї: в модульному містечку мені її дали, а в ЖЕКу не підписують, бо борг. У нас є заборгованість за листопад, чекаємо надходження виплат, щоб погасити. У ЖЕКу кажуть: «Ну ми ж вам не Червоний Хрест, ми не будемо за вас хвилюватись»… І ще одна вимога. Кажуть: «Не поставимо на квартирний облік, доки не будете офіційно працевлаштовані». Я всі документи збирала і подавала, ще коли була на обліку в центрі зайнятості. Але тоді від мене всі відмахувались», – розповіла колишня військова.

«Проявляється «людський фактор» – юрист

Постанова № 280 Кабміну про компенсацію житла для переселенців-учасників бойових дій на Донбасі була ухвалена в квітні 2018 року.

До цього учасники АТО з числа внутрішньо переміщених осіб, які з об’єктивних причин не можуть повернутися у свої домівки на окупованій території, не мали можливості ставати на квартирний облік. Тепер для отримання грошей на купівлю власного житла їм належить зробити 9 кроків.

А втім, на практиці, зауважує юрист громадської організації «Правозахисна група «Січ»» Ксенія Онищенко, не все так просто. Зі складнощами ті, хто претендує на компенсацію за житло, стикаються на початковій стадії – збору документів. Тут вони відчувають на собі бездушність чиновників і так званий «людський фактор».

Сидять чиновники і користуються тим, що люди не поінформовані про тонкощі законодавства
Ксенія Онищенко

«На самому першому етапі проявляється «людський фактор». Сидять чиновники і користуються тим, що люди не поінформовані про тонкощі законодавства. А загалом постанова прописана добре. Не повинно бути ніякої бюрократичної тяганини. Упродовж місяця людина збирає документи та подає до управління соцзахисту, а потім місцева влада ухвалює рішення. А далі кошти мають зайти на рахунок. Вони можуть зайти через місяць, через два, через більше. По-хорошому, упродовж року-півтора з моменту подання документів людина має отримати гроші», – розповіла Радіо Свобода юристка.

Вона також прокоментувала ситуацію Олександри Підгорної з Павлограда. Правниця наголошує: перелік документів, необхідний для отримання грошей на житло, визначений чітко і чиновники на місцях не мають права вимагати додаткових паперів.

«Від Олександри не хочуть приймати документи, вимагають довідки, які не передбачені урядовою постановою суто людський фактор. Якщо процедура передбачає чіткий перелік документів, то чиновники не мають права вимагати ще щось. Справді, за законом, аби стати на квартирний облік, потрібна довідка про склад сім’ї. Але оскільки вона переселенка, то в неї є довідка ВПО, де чітко вказане її місце проживання і члени сім’ї. У неї в довідці вказані її діти. Очевидно, що цього достатньо. Можливо, чиновники юридично неграмотні або ж штучно затягують процес», – сказала юрист.

Радіо Свобода підготувало інформаційний запит до Павлоградської міської ради з проханням прокоментувати ситуацію.

Історія з соцмереж

Між тим історія переселенки-військовослужбовця з Дніпропетровщини, яка зіткнулась з бюрократичними перепонами на шляху до отримання власного житла, не є поодинока.

Учасниця бойових дійна Донбасі Олена Кошелева з Києва на своїй сторінці у Фейсбуці розповіла про обставини, які заважають отримати «квартирні» кошти.

«1. Переїзд з одного району до іншого в межах одного міста (або території з однаковим коефіцієнтом) означає відлік ще одного року з моменту перереєстрації перш, ніж ти зможеш змінити пільгову категорію квартирного обліку з учасника АТО на УБД з числа ВПО. Тобто, час реєстрації в іншому районі міста стає нелогічно втраченим.

2. Квадратні метри. Якщо ти зареєстрований в квартирі у друзів, або в квартирі, яку ти винаймаєш, але квадратних метрів достатньо з розрахунку на одну людину, то в квартирному обліку буде відмовлено. Те, що це не твої квадратні метри, нікого не хвилює.

3. Добровольці та волонтери, які взагалі не мають жодних посвідчень, але їм так само немає ж куди вертатись – як бути з ними?» – написала жінка.

18 квітня 2018 року Уряд ухвалив постанову №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України». 2018 року на її забезпечення з держбюджету України було виділено майже 42 мільйони гривень. За даними Мінсоцполітики, в Україні є понад 3 тисячі учасників бойових дій, які одночасно є внутрішньо переміщеними особами.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG