Доступність посилання

ТОП новини
18 Червень 2019, Київ 09:39

Вибори, Коломойський, «Приватбанк»: як розплутати «вузол» інтересів?


Колишній співвласник «Приватбанку» Ігор Коломойський

Бізнесмен Ігор Коломойський заявляє, що претендує на фінансову компенсацію за націоналізацію «Приватбанку», співвласником якого він був, а вже наступного днязмінює свої позовні вимоги в суді, вимагаючи повернути йому акції банку. Все це відбувається напередодні найбільших в історії України виплат за зовнішніми запозиченнями та за декілька днів до голосування у другому турі виборів президента-2019, в яких наразі лідирує бізнес-партнер Коломойського, комік Володимир Зеленський. Чи може «Приватбанк» повернутися з державних рук у приватні, та які шанси в Коломойського отримати компенсацію, про яку він заявив? Як змінить долю найбільшого в Україні банку результат виборів-2019, і як доля банку, своєю чергою, вплине на фінансову стабільність України? Ці запитання Радіо Свобода поставила Нацбанку, представникам комерційних банків та фінансовим експертам.

Один з найбільших українських бізнесменів, співвласник групи «Приват» Ігор Коломойський заявляє, що не хоче повертати собі націоналізований «Приватбанк», а натомість прагне, щоб йому просто віддали два мільярди доларів – статутний капітал банку на час націоналізації наприкінці 2016 року.

Про це він заявив в інтерв’ю «Економічній правді», відповідаючи на питання про те, чи подаватиме він нові позови щодо банку.

Мені не потрібен «Приватбанк». Але там лежало два мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть
Ігор Коломойський

«Мені незрозуміла позиція держави. Вони хочуть залишити собі «Приватбанк»? Нехай залишають. Мені не потрібен «Приватбанк». Але там лежало два мільярди доларів капіталу. Нехай повернуть, і немає питань. «Приват» – це тягар для держави. Вона не знає, що з банком робити», – пояснив Коломойський.

Президент України Петро Порошенко (ліворуч) та бізнесмен Ігор Коломойський під час зустрічі у Києві, 25 березня 2015
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) та бізнесмен Ігор Коломойський під час зустрічі у Києві, 25 березня 2015

Він додав, що після зміни влади в Україні розраховує на «чесний і справедливий суд і чесну правову оцінку» у справі про націоналізацію «Приватбанку».

Причому вже через добу після цих заяв, 9 квітня, Коломойський змінив предмет свого позову до Господарського суду Києва про визнання недійсним договору купівлі-продажу державою акцій «Приватбанку», повідомляє прес-служба цього банку.

Так, Коломойський і кіпрська компанія Triantal Investments Ltd, співвласником якої він також є, доповнили свій позов новими вимогами до України про повернення кожному з цих суб’єктів відповідного пакету акцій «Приватбанку».

До націоналізації Коломойському належали 41,7% акцій «Приватбанку», компанії Triantal Investments Ltd (пов’язаній з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим) – 16,6% акцій.

Наразі суд відмовив Міністерству фінансів, яке клопотало залишити позовну заяву Коломойського без розгляду через відсутність у ній будь-яких доказів права власності Коломойського на акції «Приватбанку».

Паралельно в Окружному адмінсуді Києва в закритому режимі розглядається позов Коломойського про визнання незаконною націоналізації «Приватбанку». Веде справу особисто голова суду Павло Вовк.

Коли буде ухвала у цій справі, й чи повернуть «Приватбанк» екс-власникам – достеменно невідомо. Водночас видання «Лівий берег», посилаючись на свої джерела на Банковій, стверджує, що рішення цього суду може з’явитися ближче до кінця квітня 2019 року, після голосування у другому турі виборів президента.

Півтори сотні судів

Загалом щодо націоналізації «Приватбанку» в Україні та за кордоном тривають понад 150 судів.

Джерела Радіо Свобода у передвиборчому штабі Петра Порошенка та в його оточенні стверджують, що Ігор Коломойський під час виборчих перегонів тисне на Порошенка, намагаючись отримати преференції у питанні «Приватбанку».

Елементом цього тиску можна вважати й частину заяв та дій Володимира Зеленського, конкурента Порошенка на виборах, стверджують джерела Радіо Свобода.

Сам Коломойський не підтверджує того, що фінансує кампанію Зеленського, проте у своїх інтерв’ю схвально відгукується про нього.

Між тим, Зеленський відкидає будь-які свої зв’язки з Коломойським, крім бізнесових, і заперечує, що так чи інакше впливає чи впливатиме на долю «Приватбанку».

Гончаренко: Одна з цілей Коломойського на виборах – отримати «кеш» за «Приватбанк»

Водночас, у передвиборчій команді Порошенка та в «БПП» не підтверджують інформації про те, що під час виборів між Порошенком і Коломойським тривають якісь переговори щодо «Приватбанку».

Так, заступник голови фракції «БПП» у Верховній Раді Олексій Гончаренко у розмові з Радіо Свобода спростував неофіційні повідомлення про те, що між першим і другим туром виборів тривають неофіційні переговори між оточеннями Петра Порошенка та Ігоря Коломойського про долю «Приватбанку».

Проте, на думку депутата, однією з головних цілей Коломойського після виборів президента України є «швидка монетизація» своєї колишньої частки у «Приватбанку», доки для цього залишатиметься «вікно можливостей».

Коломойському потрібні гроші. Хто за що, а він – за гроші
Олексій Гончаренко

«Якщо теоретично ми кажемо про повернення «Приватбанку» до його колишніх приватних власників, то тоді враховуймо, що держава поклала туди 155 мільярдів гривень. Тоді вони мають їх повернути державі. Логічно? Там їх не було (грошей Коломойського на момент націоналізації банку), якби вони були – ми б не мали проблем. Ігорю Коломойському не потрібен цілий банк, який вони самі довели до такого стану. Йому потрібні гроші. «Хто за що, а Беня – за гроші!»,– згадує Гончаренко народне прізвисько українського бізнесмена.

«Він хоче стати головним «Беня»-фіціаром цих президентських виборів і отримати кеш. Саме тому він так наполегливо просуває свого кандидата», – наполягає депутат.

Тим часом програма «СХЕМИ: корупція в деталях» – проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший», підготувала аналіз всіх фактів, які можуть свідчити про вплив бізнесмена Коломойського на можливого майбутнього президента Зеленського.

Скасування націоналізації «Приватбанку» чи виплати його екс-власникам завдадуть великої шкоди Україні – інвестиційний банкір

В інтересах України – отримати результати незалежного розслідування стану справ у «Приватбанку» до та під час націоналізації, а також справедливі судові рішення в усіх спорах довкола банку, стверджує фінансовий експерт, колишній банкір та екс-голова наглядової ради Національного депозитарію України Роман Сульжик.

Він наголосив у коментарі Радіо Свобода: якщо спроба екс-власників «переграти» долю «Приватбанку» буде успішною – це стане потужним репутаційним та фінансовим ударом для української держави.

Роман Сульжик
Роман Сульжик

В мене немає підстав ставити під сумнів висновки про махінації, які виявила у «Приватбанку» авторитетна міжнародна агенція Kroll
Роман Сульжик

«Я вважаю великим позитивом націоналізацію і оздоровлення «Приватбанку». Це було одним з найбільших досягнень під час очищення української банківської системи, і це те, на чому наполягали міжнародні інститути. Дуже непогано, що керівництво держави на це зважилося, навіть попри деякі нез’ясовані питання, незадоволення деяких іноземних банкхолдерів (співвласників банку – ред.) та судів, які тривають, – наголошує Роман Сульжик.

«Подібні заяви Коломойського мене дуже турбують. Донори України та міжнародна спільнота можуть дуже негативно сприйняти це, якщо побачать, що Україна починає відкочувати назад ті речі, які для них були дуже важливими. Це справить негативний вплив на фінансову систему країни в цілому. І в мене немає підстав ставити під сумнів висновки про махінації, які виявила у «Приватбанку» авторитетна міжнародна фінансова агенція Kroll. І коли я бачу такі заяви від людини, близької до можливого майбутнього українського президента, то я розумію, що це аж ніяк не робить фінансову ситуацію в державі кращою», – додає експерт.

В разі, якщо Ігор Коломойський зможе домогтися від України фінансових компенсацій за націоналізацію «Приватбанку», це стане великим тягарем для фінансової системи, яка й без того витратила 5,5 мільярдів доларів на підтримку «Приватбанку», визнає Роман Сульжик.

Найкращим сценарієм, на його думку, є незалежне фінансове розслідування того, що відбувалося у банку до та під час його націоналізації та невтручання держави у це питання незалежно від того, хто стане майбутнім президентом України.

Експерт нагадує слова кандидата у президенти Володимира Зеленського про те, що він нікому не дасть впливати на себе, зокрема і Коломойському, і закликає його дотриматися цієї обіцянки принаймні у питанні «Приватбанку».

Зі свого боку, Голова Ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек наголошує, що рішення про націоналізацію «Приватбанку» у грудні 2016 року є своєчасним, та в нього особисто воно не викликає сумніву.

«Рішення Національного банку і Міністерства фінансів (про націоналізацію «Приватбанку») – ухвалювалося професіоналами, і я покладаюся на них та на їхню оцінку стану справ у банку. Якщо є інша точка зору, вона може бути доведена в суді чи спростована. Але я не вважаю, що без вагомих підстав якийсь банк могли виводити з ринку… Ми покладаємося на дії регулятора»,– наголосив банкір.

За словами Романа Шпека, про реальну ситуацію у «Приватбанку» на момент його націоналізації можуть говорити лише фахівці НБУ, а все інше, на його думку, є «емоційними судженнями».

Водночас, на відміну від Сульжика, Шпек вважає, що останні заяви Коломойського щодо «Приватбанку» та його позови навряд чи викличуть нестабільність в українській банківській системі – після того очищення і оздоровлення, яке вона пройшла.

«Ні, це не зашкодить. Реформи, які проводилися з ініціативи НБУ за підтримки банківської системи, дали змогу забезпечити достатні обсяг резервів, рівень капіталу і ліквідності. Банківська система є здоровою», – підсумовує банкір.

Кейс «Приватбанку»: хто кому винен?

Ось декілька цифр і фактів, які пояснюють стан справ у банку та перебіг його націоналізації:

  • Статутний капітал «Приватбанку» на час націоналізації становив понад 21 мільярд гривень;
  • В останні дні перед націоналізацією з’явилася інформація про можливе банкуртство банку, і його вкладники знімали зі своїх рахунків понад 2 мільярди гривень на день;
  • 18 грудня 2016 року уряд України ухвалює рішення про націоналізацію «Приватбанку». 19 грудня президент Петро Порошенко затверджує рішення РНБО про невідкладні заходи щодо «Приватбанку»;
  • 19 грудня Фонд гарантування вкладів збільшує статутний капітал банку до 50,7 мільярдів гривень, перетворивши на акції банку вклади і майно пов’язаних з ним осіб та деякі зобов’язання самого банку;
  • Під час націоналізації «Приватбанку» в НБУ оцінили його фінансову «діру» в понад 150 мільярдів гривень. Для її покриття до статутного капіталу банку додали облігації внутрішньої державної позики на суму 116, 8 мільярдів гривень, решту коштів вдалося отримати з вкладів і майна пов’язаних осіб. В результаті цих дій єдиним акціонером банку стало Міністерство фінансів України;
  • Після націоналізації посадовці НБУ заявили, що до 97% комерційних кредитів, які видавав банк, отримали особи, пов’язані з його власниками, відтак ці кредити вважаються ненадійними, і з їхнім поверненням можуть бути проблеми. Після націоналізації банку власники цих кредитів примпинили сплачувати відсотки за ними;
  • «Приватбанк» і надалі потребував державної підтримки. Банк періодично отримував кредити рефінансування – останній, понад 5 мільярдів гривень, йому надали у березні. Рефінансування, яке банк отримував до націоналізації (9,2 мільярди гривень) – досі не повернуте;
  • Кошти, які держава влила у «Приватбанк» після його націоналізації – це приблизно 3 тисячі гривень з кожного громадянина України, такі розрахунки навів, зокрема, народний депутат і колишній віце-прем’єр та міністр фінансів Віктор Пинзеник.

Радіо Свобода звернулося до учасників процесу націоналізації «Приватбанку» щоб вони дали оцінку заявам та позовам Ігоря Коломойського, підставам, які він має для таких претензій та можливим наслідкам його заяв і дій.

Тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк, який брав участь у процесі націоналізації банку (його відомство стало власником «Приватбанку»), а нині підтримує кандидата у президенти Володимира Зеленського, пообіцяв Радіо Свобода коментар, але на момент виходу публікації не знайшов на нього часу. Радіо Свобода охоче опублікує позицію Олександра Данилюка одразу ж після отримання його коментаря.

Водночас розгорнуту відповідь Радіо Свобода надав Національний банк України.

  • Про причини фінансових проблем банку, які змулили державу долучатися до його управління та націоналізувати його:

«Основною причиною стала невиважена кредитна політика банку, що призвела до втрати капіталу. Понад два роки НБУ вів роботу із акціонером (банку) в напрямку… докапіталізації. Невиконання плану докапіталізації та як наслідок, недостатній обсяг фінансових надходжень від обслуговування кредитного портфелю спричинили зменшення ліквідності банку напередодні його націоналізації. Банк майже рік не дотримувався нормативу обов'язкового резервування, прострочена заборгованість за стабілізаційними кредитами становила 14 мільярдів гривень».

«На початку 2018 року міжнародна компанія Kroll за результатами незалежного розслідування підтвердила, що «Приватбанк» був об'єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій протягом десяти років до націоналізації, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі 5.5 млрд доларів. В результаті, держава була вимушена ціною значних витрат входити до капіталу «Приватбанку» задля порятунку фінансової стабільності та економіки України, а також збереження коштів громадян».

  • Про намір Коломойського отримати відшкодування за «Приватбанк»:

«Право на відшкодування завданої шкоди можуть отримати особи, які доведуть у передбаченому законодавством порядку факт її заподіяння».

  • Про кредити, які «Приватбанк» отримував до та після націоналізації:

«У грудні 2016 року (після націоналізації) НБУ з метою підтримки ліквідності та безперебійного обслуговування клієнтів двічі надав банку кредити рефінансування на 15 та 10 мільярдів гривень.У 2018 році «Приватбанку» надали кредит рефінансування у сумі 2,3 мільярди гривень. Ці кредити були погашені у встановлені терміни. Станом на 1 квітня 2019 року заборгованість ПриватБанку за стабілізаційними кредитами (від НБУ), отриманими до націоналізації, становить 9,197 мільярдів гривень, і забезпечена фінансовою порукою колишнього акціонера банку Ігоря Коломойського. Задля забезпечення погашення цієї заборгованості Національний банк подав 147 позовів до українських судів проти Ігоря Коломойського та майнових поручителів».

Бізнесмен Ігор Коломойський говорить про своє бажання отримати від держави два мільярди доларів. Це приблизно відповідає розміру статутного капіталу банку до націоналізації плюс сума вкладів і майна пов’язаних осіб, які Фонд гарантування вкладів долучив до статутного капіталу, щоб втримати банк на плаву.

Екс-міністр фінансів та колишній віце-прем’єр, а нині депутат парламенту Віктор Пинзеник написав про цю ситуацію у соцмережах. Він уточнив, що фактична вартість проблемного банку не може відповідати його статутному капіталу. Вона зменшується через виведення коштів та проблемні кредити, які не повертаються. Відтак він вважає вимоги Коломойського про два мільярди доларів безпівдставними.

Віктор Пинзеник
Віктор Пинзеник

Кошти від наданих кредитів надходили в набагато менших обсягах, ніж потрібно для повернення боргів банку перед вкладниками. Цей розрив часто не покривав «останній бастіон» – власний капітал банків
Віктор Пинзеник

«Простою мовою – кошти від наданих кредитів надходили в набагато менших обсягах, ніж потрібно для повернення боргів банку перед вкладниками та іншими власниками грошей. Цей розрив часто не покривав «останній бастіон» – власний капітал банків, що реально набував мінусового значення. Деякі банки в такій ситуації довелося рятувати шляхом націоналізації. В Україні таким банком став «Приватбанк». На його порятунок уряд витратив понад 5 мільярдів доларів… І тепер нам не інакше, як за довгоочікуване «щастя» треба сприймати повідомлення про спроби забрати назад банк чи отримати компенсацію капіталу націоналізованого банку. По справедливості. А як же інакше?» – іронізує Пинзеник.

«Приватбанк»: чи дійсно власники виводили гроші?

Заяви Нацбанку і висновки компанії Kroll про те, що екс-власники «Приватбанку» нібито навмисно виводили з нього кошти, перевірили журналісти програми «Схеми». Вони проаналізували стан та платоспроможність тих трьох десятків компаній, які стали власниками більшості кредитів «Приватбанку» після того, як власники на вимоги НБУ оптимізували його кредитний портфель.

Перед націоналізацією з «Приватбанку» були виведені понад 100 мільярдів гривень на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку дійшли «Схеми», отримавши доступ та проаналізувавши останній перед націоналізацією аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність «Приватбанку», складений аудиторською фірмою Ernst&Young. Про це розповів журналіст програми «Схеми» та авторавтор розслідування Олександр Чорновалов.

Деякі компанії (які отримали кредити) були оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях або в квартирах багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм були розташовані вже інші компанії
Олександр Чорновалов

«За допомогою Єдиного державного реєстру юридичних осіб ми дізналися адреси реєстрації цих фірм, їхніх засновників та директорів і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити в «Приватбанку» і як вони планують розраховуватися. Але за адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників або нікого немає, або там перебували зовсім інші люди. Деякі компанії були оформлені за адресою масової реєстрації, на автозаправних станціях, станціях техобслуговування або в квартирах житлових багатоповерхівок. За реєстрацією інших фірм були розташовані вже інші компанії. А за вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідав, або вони вже не обслуговувалися», – пояснив журналіст-розслідувач.

Заява Ігоря Коломойського щодо компенсації за «Приватбанк» – це або демонстарція його планів після виборів, або ж – позиція в переговорах з чинною владою, стверджують у своїй публікації про долю «Приватбанку» головний редактор видання «Лівий берег» Соня Кошкіна та журналісти Денис Пристай і Вікторія Матола.

Заява Коломойського по «Приватбанку» – перший публічний коментар після того, як його протеже здобув перемогу в першому турі виборів. Це початок оголошення переліку побажань (вимог) Ігоря Валерійовича, як ймовірного тріумфатора
Газета «Лівий берег»

«Заява Коломойського по «Приватбанку» – перший публічний коментар після того, як його протеже здобув перемогу в першому турі президентських виборів. Тобто, по суті, це початок оголошення переліку побажань (вимог) Ігоря Валерійовича, як ймовірного тріумфатора.
Або ж формування переговорної позиції в розмові з владою нинішньою?.. Варіанти компромісу можуть бути дуже несподіваними – як в питаннях того, хто кому і скільки винен, так і в площині політики», – читаємо в статті.

Автори згадують і про те, що у 2019 році Україні доведеться повертати значні суми зовнішнім кредиторам, і якщо до них додасться компенсація Коломойському, то фінансова ситуація в Україні погіршиться.

Аналогічні висновки зробила й низка експертів, опитаних Радіо Свобода.

Виплати України за міжнародними кредитними зобов’язаннями цього року можуть сягнути 14,2 мільярди доларів. При цьому українські золотовалютні резерви становлять близько 20 мільярдів доларів США, і скорочувати їх суттєво – не можна, бо це збільшить ризики фінансової нестабільності та коливань на валютному ринку.

Цьогорічний бюджет, обсяг якого, як очікують, перевищить трильйон гривень, має запланований дефіцит у 86 мільярдів гривень (близько 3 мільярдів доларів).

В цих умовах поява незапланованих мільярдних витрат, особливо у виборчий рік, може виявитися для України дуже болючою.

Українські та закордонні суди можуть різко змінити ситуацію з приналежністю «Приватбанку». Але не менший вплив на ситуацію можуть вчинити результати виборів – за умови, що наступний глава держави, хто б ним не був, сприятиме намірам колишнього найбільшого банкхолдера в Україні.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані НБУ дані.

У травні 2017-го журналісти програми «Схеми» показали, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. Такого висновку автори дійшли, отримавши доступ і проаналізувавши аудиторський звіт про фінансово-господарську діяльність банку, складений аудиторською фірмою Ernst&Young.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG