Доступність посилання

ТОП новини

На президентських виборах у Північній Македонії переміг проєвропейський кандидат


Стево Пендаровський набирає 51,66% голосів, його суперниця, консерваторка-націоналістка Ґордана Силяновська-Давкова – 44,73%
Стево Пендаровський набирає 51,66% голосів, його суперниця, консерваторка-націоналістка Ґордана Силяновська-Давкова – 44,73%

Президентом Північної Македонії упродовж наступних пʼяти років буде соціал-демократ Стево Пендаровський. Він у другому турі виборів набрав 51,66% голосів, а його суперниця, консерваторка-націоналістка Ґордана Силяновська-Давкова – 44,73%​ (на 60 тисяч голосів менше). Відтак складну ситуацію, в якій глава держави Джорґе Іванов був опозиціонером й усіма засобами блокував діяльність проєвропейської влади й парламентської більшості, усунули. Дотеперішній президент, зокрема, відмовлявся визнати нову назву країни, яку ухвалили на підставі угоди з сусідньою Грецією.

Пендаровський у першому зверненні до громадян заявив, що він буде президентом усіх мешканцшв країни, та що його обрання гарантує шлях уперед, до Євросоюзу й Північноатлантичного альянсу, до економічно розвиненого світу. «Буду критикувати, рекомендувати, буду союзником влади в інтересах громадян, буду главою держави, за якого вам не будете соромно». Він додав, що виступатиме за справедливість й правову державу, за стабільність, а не за кризу. «Темний період за нами» – сказав новообраний президент, а на завершення подякував виборцям македонською й албанською мовами.

Опозиція готує «політичне пекло»

Голова уряду Зоран Заєв зазначив, що вибори були демократичними й чистими в обох турах. «Ми показали, що готові до Європи. Від сьогодні ніхто нє може стати на шлях нашій перспективі», додав він.

Місцеві оглядачі зазначають, що для перемоги кандидата від правлячої коаліції вирішальними були голоси етнічних албанців, котрі становлять майже одну третину населення країни. Правляча коаліція складається з Соціал-демократичної спілки Македонії (СДСМ) й албанської Демократичної унії для інтеграції (ДУІ). Вітаючи Пендаревського з перемогою, голова ДУІ Алі Ахметі сказав, що йдеться про «тріумф концепту консенсуальної демократії». За його словами, було дуже важко застосувати цей концепт, який базується на співробітництві й взаємних поступках македонців й албанців, але це було «єдиним шляхом уперед».

Натомість, лідер опозиційної ВМРО-ДМПНЕ («Внутрішньомакедонська революційна організація – Демократична партія македонської національної єдності») Хрістіян Міцкоскі заявив, що для премʼєра Зорана Заєва й президента Пендаровського починається «справжнє політичне пекло». Вибори він назвав «важким фальсифікатом і виборчим інжинірингом». Згадану партію ЗМІ в регіоні називають антиєвропейською, націоналістичною та близькою до правлячої коаліції в Сербії.

Греція більше не гальмує європейського шляху

Стево Пендаровський народився в 1963 році в Скопʼє. Закінчив юридичний факультет університету, здобув ступінь доктора наук. Упродовж 11 років був викладачем університету «Амерікен коледж» у македонській столиці. Був речником Міністерства внутрішніх справ, відтак радником у справах зовнішньої політики колишніх президентів Бориса Трайковського й Бранка Цренковського. Був депутатом Собраня (парламенту) й національним координатором для членства в НАТО. Отож, мова йде про досвідченого політичного діяча.

Македонські урядовці висловлюють сподівання, що країна в червні отримає дату початку переговорів про вступ до ЄС та, що наступного року стане членом Північноатлантичного альянсу, оскільки Греція більше не гальмує її європейських прагнень, як це робила від проголошення македонської незалежності 1991 року. Афінам «заважала» назва держави тому, що Македонією називається й провінція на півночі Греції. Через це влада в Скопʼє, після довголітніх переговорів, ухвалила нову назву – Північна Македонія.

Посаду глави держави в Скопʼє вважають переважно церемонійною. Президент є верховним головнокомандувачем Збройних сил. Його підпис необхідний для того, щоби стали чинними закони й інші акти, ухвалені парламентом. Отож, він є важливим чинником стабільності держави.

  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG