Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 12:41

Національна безпека і президент Зеленський: що буде з реформами


Ілюстративне фото: автомобіль патрульної поліції в Києві

Упродовж п’яти років після Революції гідності, в час правління Петра Порошенка, в Україні розпочалися структурні реформи у безпековому секторі: від посилення армії до наближення правоохоронних органів до західних стандартів. Реформи потрібно продовжувати попри зміну влади, наголошують учасники шостої зустрічі Парламентсько-громадської платформи, яку проводить Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки. Цю думку підтримав і представник президента Володимира Зеленського, який долучився до роботи платформи. Однак частина українських політиків побачили ризик згортання безпекових реформ, зокрема – через кадрову політику нового глави держави.

Впродовж останніх декількох років безпековий сектор України поступово наближають до стандартів НАТО. Для цього представники Північноатлантичного альянсу та Європейського союзу допомагають українській владі та громадянському суспільству розробляти закони та втілювати їх у життя одразу в кількох напрямках.

Три основні напрямки реформ:

  • «Закон про національну безпеку» вже ухвалено, він, зокрема, передбачає реформування СБУ. Ця служба має відійти від економічних питань і займатися лише контррозвідкою, протидією тероризму та захистом державної таємниці – як її аналоги в демократичних країнах, наголошують представники ЄС і НАТО, долучені до реформи.
  • Розслідування кримінальних злочинів, зокрема – розбудова Державного бюро розслідувань (ДБР), який відповідає за це, та інших профільних органів та підрозділів.
  • Вдосконалення системи кримінального правосуддя: конкретизація слідчих функцій суду й поліції, підвищення незалежності прокуратури та організація взаємодії між всіма органами, які відповідають за кримінальне судочинство.

Зеленський, політична воля і реформи: чого чекати?

Реформи в безпековому секторі України, які проводяться за сприяння Євросоюзу та НАТО, можуть ускладнитися після обрання президентом України Володимира Зеленського – таке побоювання висловила голова комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко під час шостої зустрічі Парламентсько-громадської платформи, яку проводить Консультативна місія ЄС з реформування сектору цивільної безпеки.

За словами Ганни Гопко, після перших призначень Зеленського виникають сумніви в його політичній волі до продовження реформ.

«Я б не хотіла зараз говорити про те, що деолігархізація, обіцяна президентом Зеленським, була завершена із призначенням Андрія Богдана на посаду глави АП. Очевидно, що це людина, тісно пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським та підпадає під закон про люстрацію. Це призначення не відповідає обіцянкам, що прийдуть «нові», – наголосила Ганна Гопко під час свого виступу. – Так само, якщо ми говоримо про реформу СБУ, то призначення одного з фахівців із «95 кварталу» першим заступником голови відомства – чи це є відповіддю на питання про «нових»? Якщо це – «нові», то чи вони дійсно спроможні, відповідальні, мають досвід, і вони здатні в умовах російської агресії давати відповідь на ті виклики, які є перед державою?».

Я прошу наших західних партнерів займати ще більш проактивну позицію в допомозі Україні, ніж у минулі п'ять років
Ганна Гопко

У цих умовах Ганна Гопко закликала українське суспільство і західних партнерів приділити українському безпековому сектору максимальну увагу, щоб здолати опір супротивників реформ.

«Я прошу наших західних партнерів займати зараз ще більш проактивну позицію в допомозі Україні, ніж вони мали упродовж минулих п’яти років», – сказала голова парламентського комітету в закордонних справах.

Зі свого боку, голова Консультативної місії ЄС в Україні Кястус Ланчінкас визнає ті чинники, які стримують безпекові реформи в Україні. І водночас – обіцяє продовжувати підтримку України.

«Реформуванню сектору цивільної безпеки й досі перешкоджають численні виклики: опір змінам, прогалини в законодавстві, брак фінансування, незадовільні професійні стандарти, відсутність ефективної взаємодії між установами і корупція. Упродовж наступних п’яти років необхідно забезпечити політичну волю, щоб гарантувати виконання заявленого стратегічного бачення. Щоб змінити не лише структуру, але й усталений спосіб мислення людей орієнтувати на довгострокову перспективу», – вважає голова місії ЄС.

Заступник міністра внутрішніх справ України Тетяна Ковальчук, яка долучилася до дискусії, заявила Радіо Свобода, що МВС готове залишатися неупередженим і аполітичним, та гарантувати безпеку всередині держави в умовах післявиборчої «турбулентності». Водночас вона додала, що Міністерство юстиції вже дало роз’яснення про неприпустимість призначення на посади осіб, які підпадають під люстрацію, і що МВС солідарна з позицією Мін’юсту.

«За законом, немає жодних бенефітів чи прерогатив до жодної людини (яка претендує на посаду), яким би вона не була професіоналом. І ще: її має сприймати суспільство», – зазначила Ковальчук.

До дискусії долучився і представник Володимира Зеленського, експерт Українського інституту майбутнього з реформування судової та правоохоронної систем Денис Монастирський.

Денис Монастирський
Денис Монастирський

За його словами, команда нового президента України налаштована на продовження реформ у безпековому секторі. За його словами, в цьому контексті варто очікувати призначення в якості голови СБУ цивільної особи, а на посаду генпрокурора – переможця відкритого конкурсу.

Після Революції гідності ми розуміли, як не має бути в багатьох сферах. Але за цей час ми зрозуміли, як має бути. Зараз вже є люди з досвідом як перемог, так і невдач
Денис Монастирський

«Такі зустрічі дають можливість нам зрозуміти, де ми є зараз, і зрозуміти, куди рухаємося завтра. У 2014 році, після Революції гідності, ми розуміли, як не має бути в багатьох сферах. Але за цей час ми зрозуміли, як має бути. Зараз вже є люди з досвідом як перемог, так і невдач у різних сферах. В мене запитання: вікно можливостей (для реформ безпекового сектору), яке відкрилося у 2014 році – чи є воно зараз? Я вважаю, нині воно є меншим, але зараз можна робити підсумок останніх п’яти років, – припускає експерт команди Зеленського. – Час, який подарували нам дострокові вибори парламенту, треба витратити на ухвалення тих першочергових законопроектів, які мають бути».

Серед цих майбутніх рішень Денис Монастирський називає ухвалення Стратегії національної безпеки (з урахуванням виконання аналогічної Стратегії від 2015 року). А також – створення спеціального парламентського комітету, який матиме право нагляду з правоохоронними органами, що є елементом державної системи стримань і противаг та відповідає стандартам НАТО. Що ж до реформи СБУ, то, за словами Монастирського, вона вже достатньо якісно прописана у відповідному законі, тож новій владі треба буде не обговорювати її суть, а втілювати.

Реформи, референдуми і – шлях до НАТО

Окремі застереження в учасників дискусії викликали пропозиції Володимира Зеленського та його команди вирішувати безпекові питання на референдумах. Так, ще під час виборчих перегонів чинний глава держави обіцяв підтвердити курс на членство України в НАТО на референдумі. А його новопризначений глава адміністрації Андрій Богдан – не виключив референдуму про мир з Росією. Ганна Гопко назвала такі пропозиції загрозливими для національної безпеки.

Єдиний представник Зеленського на зустрічі Парламентсько-громадської платформи, Денис Монастирський, не став коментувати цього питання, посилаючись на те, що він особисто більше спеціалізується на питаннях внутрішньої безпеки, ніж на зовнішніх викликах.

Між тим, курс на членство в НАТО Верховна Рада вже закріпила у Конституції України. Чи потрібен у цих умовах референдум, та якою є практика щодо цього в нових членів Альянсу?

Голова Представництва НАТО в Україні Александер Вінніков зауважив у розмові з Радіо Свобода, що зазвичай країни, що набувають членство в НАТО, ухвалюють це рішення не через рефередум; однак Україна має повне право розглядати це питання у будь-який спосіб,

Якщо говорити про практику набуття членства НАТО, то рішення виносилися на референдум у небагатьох випадках
Александер Вінніков

«Вирішувати питання вступу України до НАТО тим чи іншим способом, зокрема і шляхом референдуму – це суверенне право України, і ми поважаємо це право. Якщо ж говорити про практику набуття країнами членства в альянсі, то рішення виносилося на референдум у небагатьох випадках», – констатує представник НАТО.

Консультативна місія Європейського союзу (EUAM) офіційно розпочала роботу в Києві 1 грудня 2014 року – після Революції гідності та одержання відповідного запрошення від уряду України. Відтоді вона організувала шість зустрічей Парламентсько-громадської платформи для реформування правоохоронних органів, до яких, окрім іноземних та українських експертів і дипломатів, долучається вище керівництво силових структур.

Володимир Зеленський переміг на виборах президента України 21 квітня. Ключовими пунктами його програми були реформи в різних секторах, для повного перезавантаження системи управління держави.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG