Володимир Зеленський повторно попросив спікера Андрія Парубія скликати позачергове засідання Верховної Ради. Політолог Андрій Вербій у коментарі газеті «Україна молода» зазначив, що процедурно Офіс президента допустив помилку, адже спікер парламенту юридично не може провести позачергове пленарне засідання. Єдиний вихід у цій ситуації – це відкрити ще одну сесію Верховної Ради восьмого скликання. «Це все зараз робиться з метою піару. До виборів два дні і треба мобілізувати електорат, показати «сильну руку» і владного президента на противагу бездієвому парламенту. От за цією схемою і працює президент», – наголошує експерт у статті «Піар номер два».
19 липня Верховна Рада восьмого скликання завершує роботу. Цей парламент багато критикують. Однак у нього є чимало досягнень, конкретних результатів, – стверджує в «Газеті по-українськи» політолог Володимир Фесенко. Закріплення зовнішньополітичного курсу – це стратегічно важливо. Депутати затвердили низку реформ – від децентралізації та створення антикорупційних інституцій до медичної, освітньої, пенсійної. Ухвалили закони для безвізу з Євросоюзом. Не одразу, але виконали. Виборчий кодекс – теж досягнення. Хоча воно було швидше символічне. Є речі, що створюють негативне ставлення до Верховної Ради – проблеми з дисципліною, масові прогули і кнопкодавство. Політичний оглядач Леонід Швець переконаний, що більшість нинішнього парламенту не зможуть переобратися. Це наслідок свідомої політики на договорняках, вважає він. Від постмайданної Ради очікували більшого масштабу мислення, розмаху, історичності рішень. А вона збилася на інтереси окремих груп. Дрібність лідерів не дозволяла навіть бачити той горизонт, на який треба було вийти. Ухвалювати ключові рішення заважала зокрема неорганізованість. У нинішній Верховній Раді менше билися і не палили димові шашки. У наступну зайде Медведчук. Серед депутатів буде негласне змагання дотягнутися до кума Путіна. Якщо у попередній Раді били Шуфрича, то в наступній, можливо, будуть Медведчука, прогнозує експерт.
«Звільнити моряків Росію змусять нові санкції» – у публікації під таким заголовком «Газета по-українськи» пише, що українські полонені в Росії – це актив Путіна. Москва не зацікавлена в обміні. Не хоче втрачати дієвий інструмент тиску, вважає експерт з міжнародних питань Олександр Хара. Тому, найімовірніше, обмін зірветься, припускає він. Україна пропонувала діяти за принципом «всіх на всіх». Але вона не може це реалізувати. Багатьох із них Москва не визнає українськими бранцями. Того ж режисера Олега Сенцова, кримчанина, називає своїм громадянином і не хоче віддавати. За таких умов формат «всіх на всіх» перетворюється на пастку – Путін вирішуватиме, кого звільнити. Росія не виконуватиме жодних міжнародних рішень. Переламати Кремль можна лише сильним тиском західних країн, якщо на горизонті з’являться нові санкції.
Однією з найсерйозніших проблем в Україні є корупція. Вона існує в грандіозних масштабах. Ігнорувати це питання означає – руйнувати економіку, знищувати виробництво та переходити в стан країн «третього світу». На цьому наголошує в газеті «День» адмірал Ігор Кабаненко. Він вважає, що державно-приватне партнерство в державі – фундаментальна річ. Бо це основа формування середнього класу, основа деолігархізації. В Україні його всі ці роки вимивають. Хоча створення середнього класу має бути найголовнішим економічним та політичним завданням для держави. Заголовок матеріалу «Має бути стратегія з реальними кроками».
