Доступність посилання

ТОП новини

Хто ще – окрім України – має синьо-жовті прапори і що вони означають


(Вперше текст був опублікований 23 серпня 2019 року)

29 років тому, 28 січня 1992 року, Верховна Рада офіційно затвердила синьо-жовтий стяг як Державний прапор України.

Синьо-жовтий прапор супроводжував українців протягом довгої історії і став державним прапором після здобуття Незалежності, відзначають День Державного прапора в Україні 23 серпня. Також синьо-жовті кольори має і кримськотатарський прапор –​ жовта тамга на синьому тлі. А хто ще уподобав собі синьо-жовте сполучення для національного чи регіонального стяга? Радіо Свобода здійснило подорож багатьма континентами у намаганні знайти братів українцям за синьо-жовтим кольорами.

ШВЕЦІЯ: Культовий Sveriges flagga

Скандинавська країна «Абби», «Вольво», ІКЕА та ультрапопулярної музичної стрімінгової платформи Spotify має дуже давні зв’язки з Україною – ще з давніх вікінгів 9-го та 10-го століть і пізніших часів Богдана Хмельницького та Івана Мазепи.

Коли українці говорять про синьо-жовтні прапори інших, то першою країною називають саме Швецію.

На шведському прапорі – скандинавський хрест, типовий для прапорів Данії, Норвегії, Фінляндії, Ісландії. Саме найдавніший прапор світу – данський – своєю формою у вигляді хреста надихнув прапори інших скандинавських країн, включно зі Швецією, в якої жовтий хрест на синьому тлі.

Кольори прапору походять від гербу Швеції – «Тре крунур», «Три корони».

Синій колір символізує справедливість, вірність та правду. Жовтий – щедрість. Хрест на шведському стязі також символізує християнський спадок шведської нації. Синьо-жовте поєднання кольорів притаманне шведам із 1275 року, з часів короля Магнуса Третього.

Деякі шведи переконані, що, як і на українському прапорі, – синій колір символізує небо, а жовтий пшеницю – на додаток до головної версії.

Шведський прапор – або ,як його називають, Sveriges flagga, – є, можливо, єдиним із синьо-жовтих прапорів, який має глобальну пізнаваність і став культовим серед нешведської молоді у світі, з’являючись на футболках, куртках, сумках тощо.

КАЗАХСТАН: Орел-захисник і ріг барана

Казахстан затвердив прапор вже після здобуття незалежності після розпаду СРСР.

Нинішній блакитно-жовтий прапор було затверджено 4 червня 1992 року на зміну прапору Казахської РСР. Автором ескізу прапора є Шакен Ніязбеков.

На блакитному тлі – золоте сонце із 32 промінцями. Сонце намальоване так, ніби нагадує пшеничне зернятко, передаючи також просторі степи Казахстану з зерновими культурами.

Під сонцем бачимо золотого орла в польоті, і він ніби захищає це сонце. Зліва на прапорі – злотий казахський орнамент. Цей візерунок називається казахською «кошкар-муіз» або ж «ріг барана».

Сонце символізує джерело життя та енергії, а також заможність, промені – також символізують зернятко як символ достатку. А орлів різні кочові казахські племена малювали на своїх знаменах протягом багатьох століть. На державному прапорі Казахстану орел також є ознакою влади держави.

Синій колір є також символом ісламу в тюркомовних народів, одним з яких є казахи.

БАРБАДОС: Ще й тризуб!

Барбадос – острівна країна в Карибському морі, дуже популярний курорт для туристів.

Національний прапор – дві сині вертикальні смуги і жовто-гаряча смуга посередині з чорним тризубом. Він був затверджений в день здобуття незалежності – 30 листопада 1966 року, коли його підняв лейтенант Гартлі Доттін із Барбадоського полку.

Одна синя смуга на прапорі символізує море, інша синя – небо, третя жовта – пісок.

Чорний тризуб дехто вважає тризубом Нептуна (Посейдона), але це одна з версій.

За іншою версією, цей тризуб називають «зламаним» – і справді, держак знизу ніби зламаний. Цей тризуб означає розрив із колоніальним минулим Барбадосу.

Три зубці тризуба символізують також народовладдя, урядування для людей і врядування від імені людей. Така от триєдність барбадоського тризуба на прапорі тієї країни.

Ескіз прапора розробив Ґрантлі Прескод, він виграв відкритий конкурс, організований урядом Барбадосу. Усього було тисячу претендентів зі своїми малюнками.

БОСНІЯ І ГЕРЦЕГОВИНА: Трикутник з етнічним підтекстом

Боснія і Герцеговина стала незалежною після розпаду Югославії, і її знають по Балканських війнах 1990-х.

Історично Боснія кілька століть тому мала зелений прапор з білим півмісяцем і зіркою (чимось схожий на нинішній прапор Пакистану), а в часи Австро-Угорщини мала червоно-жовтий прапор із двох смуг.

На нинішньому прапорі жовтий трикутник означає три головні етнічні групи країни – босняків (боснійців-мусульман), хорватів та сербів. Також трикутник передає форму території Боснії і Герцеговини, яка саме і є трикутною.

Зірки (їх сім) символізують Європу – причому вони нескінченні, адже верхня і нижня зірки розрізані і передають продовження цього зіркового ряду.

Кольори прапора асоціюються з миром і нейтральністю – білий, синій і жовтий, як пояснюють боснійці. Ці кольори також так чи інакше але спливали в боснійській історії. Синє тло було взято з прапора ЄС, який відігравав значну роль в припиненні війни в Боснії в 90-х роках минулого століття.

КОСОВО: Сильна любов до старих прапорів

Прапор Косова, як і прапор Боснії і Герцеговини, має білі зірки, але переважно є синім (тло) і жовтим. У випадку Косова це передає форму території краю, який має часткове міжнародне визнання (Україна не визнала незалежності Косова).

Прапор було затверджено одразу після одностороннього проголошення незалежності від Сербії 17 лютого 2008 року.

Це стало результатом міжнародного конкурсу на найкращий прапор, організований ООН. Була аж тисяча учасників, і перемогу здобув художник Мугамер Ібрагімі.

Шість білих зірок символізують шість етнічних груп, які населяють Косово, контури території Косова позначені золотим та синьому тлі.

До проголошення незалежності Косово користувалось прапором ООН. Любов до старих прапорів збереглася: нині косовці-албанці за національністю на політичних акціях чи спортивних подіях частіше користуються прапором Албанії (чорний орел на червоному тлі), а косовські серби на півночі краю користуються сербським триколором.

ПАЛАУ: Не сонце, а місяць!

Острівна держава в Океанії затвердила свій прапор – жовте коло на блакитному тлі – 1 січня 1981 року, коли острів вийшов зі складу адміністрованої ООН Трастової території. Повністю незалежною державою Палау стало в 1994 році.

Цікаво, що конкурс на прапор провели ще до здобуття незалежності – і у ньому брали участь понад тисячу ескізів (у 1979 році). Прапор-переможець намалював Блау Скебонг, він і був затверджений урядом.

Як і у випадку з прапорами інших острівних країн тихоокеанського регіону, синій колір означає океан, а жовте коло – розташування Палау в ньому як острова з жовтим піском. Це за однією з версій.

За іншою версією, золоте коло символізує місяць, який має особливе значення в культурі народу Палау. Повний місяць є найкращим часом для риболовлі, землеробства тощо. Як кажуть місцеві «палаучани», повний місяць дає відчуття «теплоти, спокою, миру, кохання та внутрішньої єдності». За цією версією, синє тло не є символом океану, а радше символізує свободу і самостійність острівної країни.

Прапор, який було вперше піднято в тодішній тимчасовій столиці – місті Корор, – розміщено в Музеї Палау як історичну реліквію.

ПАНАМА. Провінція ЕРРЕРА: Копія українського

Еррера – одна з десяти провінцій Панами, що розташована у Центральній Америці, і вона має прапор, ідентичний з українським прапором – синя смуга нагорі і жовта внизу.

Провінція була утворена в 1854 році і проіснувала недовго – до 1860 року. Пізніше, у 1915 році, провінцію відтворили знову указом президента Панами Белсаріо Порраса.

Назва провінції походить від імені генерала Томаса Еррери, і в 1915 році її виокремили з провінції Лос-Сантос. А протягом 1941–1945 років вона знову припиняла існування, приєднана до Лос-Сантос

Кольори свого прапора провінція Еррера взяла від кольорів своєї столиці – міста Чітре і однойменного району Чітре на узбережжі.

Cтолиця провінції Еррера, місто Чітре, отже, теж має синьо-жовтий прапор. В Чітре – понад 10 тисяч мешканців, і воно відоме своїм карнавалом – одним із найбільших в Центральній Америці.

Цей прапор – з п’ятьма синіми і жовтими зірками на протилежній за кольором смузі – був затверджений у січні 2000 року.

П’ять синьо-жовтих зірок означають п’ять повітів у районі Чітре.

ПОЛЬЩА. СІЛЕЗЬКЕ та ОПОЛЬСЬКЕ воєводства: Спадок історичної Сілезії

У Польщі 16 воєводств, і два з них – Сілезьке та Опольське – мають прапори синьо-жовтих кольорів.

Прапор Сілезького воєводства є синім із жовтою горизонтальною смугою посередині. Саме воєводство розташоване на півдні Польщі на кордоні з Чехією в індустріальній історичній землі Верхня Сілезія. Столицею Сілезького воєводства є місто Катовіце.

І хоча воєводство називається «Сілезьке», історична велика Сілезія лежить за його межами. Воєводство створено 1 січня 1999 року в результаті польської реформи місцевого управління кінця 1990-х.

Це найбільш густонаселене воєводство Польщі з п’ятьма мільйонами мешканців. Це одна з найбільш урбанізованих територій Європи, яка виробляє 13 відсотків ВВП Польщі, і це воєводство є одним із найзаможніших у тій країні.

Колір прапора походить від кольорів сілезького герба – з жовтим орлом на синьому тлі або чорним орлом на жовтому щиті.

Опольське воєводство теж на півдні Польщі і є, навпаки, одним з найменших за територією у Польщі і найменш населених. Назва походить від адміністративного центру – міста Ополе. Історично це території Верхньої Сілезії, тут проживає значна німецька меншина.

Опольське воєводство було утворене в 1997 році, і багато в чому економічний розвиток воєводства залежить від зв’язків із сусідньою Чехією.

Як і у випадку з Сілезьким воєводством, прапор Опольського воєводства теж походить від давніх кольорів герба історичної Сілезії.

ЯПОНІЯ. Префектура ТОКУСІМА: Птах і сині барвники

Одна із 47 префектур Японії – Токусіма – має прапор синього і жовтого кольорів. Вона розташована на острові Сікоку, столицею префектури є однойменне місто Токусіма. В префектурі живе 750 тисяч людей, і вона є однією з найменших в Японії.

Прапор був затверджений 18 березня 1966 року.

Жовтий колір зображає символ префектури Токуcіма – вкрай стилізовані знаки японського письма «то» і «ку» (とく) – і розміщується на синьому полотнищі. Символ стилізований у вигляді птаха, що летить, і передає гармонію, прогрес і співпрацю між людьми. Синій колір індиго символізує сині барвники, виробництвом яких традиційно славиться префектура Токусіма.

НОВА ЗЕЛАНДІЯ. Регіон ОТАГО: Гори з зірками і «золота лихоманка»

Отаго є південно-східним регіоном на Південному острові Нової Зеландії, яка складається з двох великих островів – Північного і Південного.

В Отаго багато гір зі сніжними вершинами, гірських озер, льодовиків, а також є пляжі і навіть живуть власні пінгвіни! Адміністративним центром регіону є місто Данідін, а всього в Отаго живе 230 тисяч мешканців.

Корінні мешканці – представники народу маорі. Перші європейські поселенці прибули в Отаго в 1848 році, заснувавши Данідін.

В Отаго виробляють відоме новозеландське вино – особливо популярним є біле сухе, яке активно експортується і є відомим у світі.

Щодо прапора, то синє – це небо, а жовтим кольором позначені гори.

Гори саме жовті, бо символізують золото і період «золотої лихоманки» в Отаго в 1860-х роках. Синій колір також пов’язують із синім кольором прапора Шотландії, бо першими європейськими поселенцями в Отаго були саме шотландці.

Дві восьмикутні зірки взяті з колишнього герба Отаго і також символізують сонце, яке сяє над озерами та горами Отаго.

Треба зауважити, що прапор Отаго мінявся часто, але був синьо-жовтим. І ось у 2004 році вирішили провести конкурс і з кількох сотень претендентів вибрали ескіз Грегора Маколея. Кампанію за постійний прапор вів керівник провінції Невіл Піт.

Не всі регіони Нової Зеландії мають власні прапори, а ось Отаго – має, та ще й синьо-жовтий!

АВСТРІЯ. Земля НИЖНЯ АВСТРІЯ: Колір хвиль Дунаю

В Австрії вісім земель, і окремою дев’ятою одиницею є також столиця Відень.

Земля Нижня Австрія на північному сході є найбільшою за територією. Столицею Нижньої Австрії є місто Санкт-Пелтен.

І хоча земля розташована на схід від землі Верхня Австрія, вона все ж називається Нижня Австрія. Це тому, що вона розташована нижче за течією Дунаю, який протікає крізь провінцію з заходу на схід.

Синій колір прапора Нижньої Австрії називають «блакитно-дунайським» відтінком синього.

Барви прапора походять від герба Нижньої Австрії, який теж синьо-жовтий: п’ять золотих орлів на синьому тлі з короною ніби з міського муру з трьома вежами, яка символізує цивільний уряд від 1918 року.

Нижня Австрія як земля має один із найвищих рівнів життя в порівнянні з регіонами країн ЄС.

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ: 12 як символ довершеності та єдності

Прапор Європи є офіційним прапором двох організацій – причому більш відома у світі прийняла його пізніше.

Отже, синій прапор із 12 жовтими зірками розробили Арсен Гейц та Поль Леві і в 1955 році його як офіційний прапор ухвалила Рада Європи.

Європейський союз взяв його 29 червня 1985 року (тоді організація називалася Європейським економічним співтовариством).

Поширеною версією є хибне твердження, що кількість зірок – 12 – символізувала кількість членів ЄС на момент ухвалення прапора як офіційного. Але це неправдива версія, бо ЄС тоді ще не мав стільки членів (лише 10), а потім розширився далеко понад це число (нині ЄС має 28 членів).

Насправді Рада Європи ще у 1955 році зазначала в постанові: «На тлі синього неба Західного світу зірки символізують народи Європи у формі кола, що є знаком єдності. Їхня кількість має бути неодмінно дванадцять – і число 12 є символом досконалості і повноти».

Також є й християнська версія символізму прапора Європи.

У 1987 році Гейц, один із творців дизайну, вказував на релігійне наповнення, стверджуючи, що надихався, малюючи прапор, традицією іконопису і що 12 зірок передають вінець Діви Марії. Щоправда, інший автор прапора – Поль Леві – заперечував, що його надихав релігійний мотив.

Якби там не було, але прапор ЄС надихав протести в Україні, Грузії, Молдові, коли його широко використовували як символ розриву з пострадянським періодом і ознаку прагнення інтеграції з Європою.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG