Доступність посилання

ТОП новини
Під час першого засідання Верховної Ради України 9-го скликання. Київ, 29 серпня 2019 року
Під час першого засідання Верховної Ради України 9-го скликання. Київ, 29 серпня 2019 року

Верховна Рада обмежила депутатську недоторканність. Живий блог (завершено)

Рішення підтримали 373 народні депутати за 300 необхідних. Закон набуде чинності з 1 січня 2020 року

3 вересня Верховна Рада України обмежила недоторканність народних депутатів України.

Рішення підтримали 373 народні депутати за принаймні 300 необхідних.

Закон набуде чинності з 1 січня 2020 року.

При цьому Конституція і далі гарантує: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Тим часом Верховна Рада розглядає інші пропозиції змін до Конституції. Загалом (разом із недоторканністю) їх у порядку денному на сьогодні сім.

Президент Володимир Зеленський подякував депутатам за таке рішення і, зокрема, заявив: «Ми отримали парламент, у якому депутати не ховатимуться від закону, і суспільство, в якому відтепер не буде «касти недоторканних».

У фракції «Опозиційного блоку – за життя», яка не голосувала за зміни, дали знати, що збираються оскаржити закон у Конституційному суді, вважаючи, що при його ухваленні були процедурні порушення.

У відповідь голова Верховної Ради Дмитро Разумков і голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія відкинули такі припущення й запевняли, що всі процедурні моменти при ухваленні змін до Конституції були належно дотримані і що підстав для звернення до Конституційного суду немає.

За зміну проголосували 373 народні депутати за принаймні 300 необхідних.

Фракції голосували таким чином:

«Слуга народу»: 252 голоси «за» із 252;

«Опозиційна платформа – за життя»: 27 не голосували, 17 – відсутні;

«Європейська солідарність»: 24 – «за», троє – утрималися;

«Батьківщина»: 23 – «за», один – відсутній;

Група «За майбутнє»: 22 – «за»;

«Голос»: 19 – «за», один – відсутній.

Також за обмеження недоторканності проголосували 33 позафракційні депутати, ще один – не голосував.

Верховна Рада завершила ранкове засідання, в перебігу якого, зокрема, остаточно затвердила зміни до Конституції про обмеження недоторканності народних депутатів – законопроєкт про це розглядався майже два роки, з жовтня 2017-го.

Нині остаточний розгляд закону «Про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України)» визначив як невідкладний нинішній президент Володимир Зеленський, який виступив на засіданні парламенту.

Він наголосив: «Хочу вкотре розвіяти всі міфи і маніпуляції. У депутатів зберігається індемнітет. Вони не будуть нести відповідальність за політичні рішення, за голосування чи будь-які політичні і публічні виступи. Мова про дозвіл на притягнення до кримінальної відповідальності».

Відтак зі статті 80 Конституції України вилучені слова: «Народним депутатам України гарантується депутатська недоторканність» і «Народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані».

При цьому Конституція, як і досі, й далі гарантує: «Народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп».

Ці зміни набудуть чинності 1 січня 2020 року.

Президент Володимир Зеленський привітав обмеження депутатської недоторканності. Щоправда, як і чимало інших коментаторів, він назвав це обмеження «скасуванням недоторканності».

Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська про обмеження недоторканності народних депутатів:

Голова Верховної Ради Дмитро Разумков вважає, що підстав для звернення до Конституційного суду щодо обмеження депутатської недоторканності немає.

«Я вважаю, що ми витримали процедуру. Я колегам про це говорив… Регламент – дуже важкий закон. Тому я впевнений, що завжди можна буде знайти якийсь пункт, до якого можна буде повернутися і сказати, що він не зовсім відповідає, не в повному обсязі був виконаний. Це буде завжди, у будь-якій Верховній Раді», – вважає він.
«Але якщо ми йдемо за загальними процедурами, яких ми дотримувалися під час розгляду цього закону, то я упевнений, що рішення про його ухвалення повністю відповідає чинному законодавству і політично, і юридично», – наголосив Разумков.

Коментуючи заяву з боку «Опозиційного блоку – За життя» про бажання оскаржити конституційність закону в Конституційному суді, голова парламенту додав: «Я розумію, що зараз можуть люди, народні депутати, звертатись до Конституційного суду. Але я не розумію, як після цього можна буде йти знову на вибори і розповідати, як ви переймаєтесь про долю простих українців».

У Медведчука хочуть оскаржити щойно ухвалений закон про обмеження депутатської недоторканності в Конституційному суді – який раніше вже визнав конституційність такої зміни.

Такий намір, зокрема, підтвердив журналістам народний депутат із фракції «Опозиційного блоку – За життя» Сергій Німченко в кулуарах Верховної Ради.

Він також висловив думку, що до звернення «ОПЗЖ» приєднаються й депутати інших фракцій і що Конституційний суд може встигнути розглянути таке подання ще до набуття законом чинності 1 січня 2020 року.

Головою політради проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» є Віктор Медведчук, кум президента Росії Володимира Путіна.

Законопроєкт про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України) був попередньо схвалений Верховною Радою попереднього скликання і направлений на висновок Конституційного суду 19 жовтня 2017 року, позитивний висновок Конституційного суду щодо конституційності пропонованої законопроєктом зміни надійшов до парламенту 3 липня 2018 року.

Як мовиться в ухваленому нині законі про внесення змін до статті 80 Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України), він набирає чинності з 1 січня 2020 року.

Пряма трансляція Радіо Свобода з засідання Верховної Ради України:

Верховна Рада тим часом продовжує роботу. Зараз у парламенті розглядаються чергові зміни до Конституції, цього разу щодо скасування адвокатської монополії (законопроєкт № 1013)

Мер Києва Віталій Кличко: «Верховна Рада зняла недоторканність з народних депутатів України. Я вітаю це рішення. Адже не таємниця, що багато людей ішли в парламент, аби лобіювати свої інтереси, захищати свій бізнес, ховаючись за депутатською недоторканністю. Депутати повинні мати такі ж права, як і звичайні громадяни України, а не бути особливою кастою».

Обмеження депутатської недоторканності. Як голосували фракції

3 вересня ВРУ 373 голосами обмежила недоторканність народних депутатів.

Фракції голосували таким чином:

«Слуга народу»: 252 голоси «за» із 252;

«Опозиційна платформа – за життя»: 27 не голосували, 17 – відсутні;

«Європейська солідарність»: 24 – «за», троє – утрималися;

«Батьківщина»: 23 – «за», один – відсутній;

Група «За майбутнє»: 22 – «за»;

«Голос»: 19 – «за», один – відсутній.

Також за обмеження недоторканності проголосували 33 позафракційні народні депутати, ще один – не голосував.

Верховна Рада обмежила недоторканність народних депутатів України

Рішення підтримали 373 народні депутати при 300 необхідних.

Петро Порошенко, народний депутат 9-го скликання, лідер «Європейської солідарності»:

Зеленський: депутати не нестимуть відповідальності за політичні рішення

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що народні депутати не будуть нести відповідальності за політичні рішення, голосування чи публічні виступи у разі ухвалення законопроєкту про внесення змін до статті 80 Конституції України й обмеження їхньої недоторканності:

«Я хочу вкотре розвіяти всі міфи і політичні маніпуляції. У депутатів зберігається індемнітет. Вони не нестимуть відповідальність за політичні рішення, голосування або будь-які політичні та публічні виступи».

Скасовувати чи не скасовувати – американські експерти про депутатську недоторканність

Ніхто не повинен бути над законом, ані депутат, ані президент, ані будь-який чиновник будь-якого рівня влади, каже старший експерт Фонду Маршалла Джонатан Катц: «Важливо, щоб всі несли відповідальність за свої дії. Починаючи від президента країни до чиновників всіх щаблів влади. За умови, що це не робиться заради переслідування політичних опонентів».

Заступник директора Інституту Кеннана Вільям Померанц говорить: «Такий крок призведе до того, що депутати будуть змушені переорієнтуватися. У тому сенсі, що вони балотуватимуться в парламент не для того, щоб отримати імунітет для проведення різноманітних незаконних оборудок, як це було у минулому... Скасування імунітету призведе до виникнення більш ефективного та менш корумпованого парламенту».

«Скасування депутатського імунітету повинно відбутися разом із реформами, які гарантуватимуть незалежність прокурорів та судів, що історично було проблемою в Україні», – зауважує старший експерт Центру європейської політики Браян Вітмор.

Старший експерт Інституту Східноєвропейських досліджень Андреас Умланд каже: «За інших умов я би погодився, що парламентарі повинні мати імунітет, поки вони працюють у парламенті, але за пострадянських умов в Україні та інших колишніх республіках Радянського Союзу я підтримую відмову від недоторканності, тому що вона спотворює політичний процес. Зеленський та його однопартійці заявляють, що зараз в Україні починається нова епоха, з новим парламентом, з новим президентом, і таке фундаментальне рішення, яке по-новому визначатиме роботу парламенту, якраз і стане ознакою початку нової ери».

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG