«Туреччина зацікавлена в стабілізації політичної й економічної ситуації на Балканах, тому вона збільшує інвестиції до країн регіону й надає підтримку процесу євроатлантичних інтеграцій» – ці слова найчастіше лунали в ході дводенного візиту до Сербії президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Сербський президент Александар Вучич і його турецький колега із задоволенням зазначили, що їхні країни запровадили дипломатичні відносини ще 140 років тому, відразу після Берлінського конгресу, на якому європейські сили визнали незалежність Сербії, та що відносини наразі досягли «найвищого рівня в історії».
У Сербії діє 500 турецьких компаній
В турецькій делегації було понад 200 промисловців. Це свідчить, на думку експертів, що Анкара має реальні плани співробітництва й нових інвестицій у Сербії. Впродовж минулого десятиліття, відколи діє Угода про вільну торгівлю, товарообмін між двома країнами постійно зростав, а минулого року вперше перевищив мільярд доларів. Турецькі компанії інвестували у сербську економіку понад 200 мільйонів євро. Президент Ердоган на Сербсько-турецькому діловому форумі висловив упевненість, що в недалекому майбутньому сторони досягнуть удвічі більшої суми. Учасники форуму підписали кілька угод, протоколів та меморандумів у ланках харчової, текстильної й автомобільної промисловості, машинобудівництва, інформаційних технологій тощо. До 500-т турецьких компаній, які уже діють у Сербії, до президентського візиту приурочили відкриття ще 5 нових та однієї фабрики.
Туреччина належить до важливих фінансових донорів Сербії. В цьому році грошові пожертви для розвитку галузі освіти, охорони здоровʼя, соціальної інфраструктури та збереження історичної спадщини становили 48 мільйонів доларів. Найвизначнішою подією стала відбудова фортеці Рам на Дунаї, за кілька десятків кілометрів від Белграда. Переважну частину пожертв надали краю Санджак на південному заході Сербії, де більшість населення становить босняцька меншина.
Саміт Сербії, Боснії й Герцеґовини й Туреччини
З політичної точки зору ключовою частиною візиту був Тристоронній саміт Сербії, Боснії і Герцеговини (БіГ), й Туреччини. Президенти Вучич й Ердоган та члени Президії БіГ, хорват Желько Комшич, серб Мілорад Додик і босняк Шефік Джаферович обговорили можливості співпраці й врегулювання відкритих питань, і взяли участь в урочистості з приводу початку будівництва автомагістралі Белград-Сараєво. Перший етап цієї магістралі, яку турецький президент назвав «мостом миру», коштуватиме 250 мільйонів євро. Місцеві оглядачі зазначають, що ініціатором проведення саміту була турецька сторона, котра прагне дати поштовх розвиткові стосунків балканських сусідів.
У поділеній за національними ознаками Боснії й Герцеговині вже десять місяців поспіль не можуть сформувати федеральний уряд, а цей факт негативно впливає на відносини Белграда й Сараєва. Ситуацію ускладнюють часті заяви Додика про те, що серби готові призначити референдум про відокремлення від БіГ. Белград із одного боку визнає суверенітет і територіальну цілісність БіГ, з іншого надає політичну й фінансову підтримку Додику, котрий називає свою державу «безперспективною».
Учасники саміту, який тривав півтори години, наголосили на тому, що необхідно продовжити діалог, поширювати шляхи звʼязків між громадянами й постійно створювати нові можливості для комунікації, оскільки безпосередні контакти між людьми найефективніше долають перешкоди, створені в недавньому болючому минулому.
