Доступність посилання

ТОП новини

Важке випробування для Банкової. Кримські татари готують похід на окупований півострів


Під час акції «Червоні лінії для Зе». Київ, 8 грудня 2019 року
Під час акції «Червоні лінії для Зе». Київ, 8 грудня 2019 року

(Рубрика «Точка зору»)

Заява голови кримськотатарського Меджлісу Рефата Чубарова про те, що 2 травня готується акція з масового перетину кримськими татарами адміністративного кордону України з Кримом в пункті пропуску «Чонгар», демонструє незадоволення тим, що нове українське керівництво ігнорує питання окупованого півострова на переговорах із представниками Російської Федерації.

Очевидно, що на тлі переговорів із Росією щодо Донбасу, проблема українського Криму ніби сама собою почала відходити на задній план.

Винесення Криму за дужки переговорного процесу з Москвою не може влаштовувати ні Україну, ні кримських татар, батьківщина яких вже майже 6 років є зоною російської окупації.

Те, що кримськотатарський народ сам починає піднімати це надважливе питання, має як плюси, так і мінуси.

Плюс в тому, що питання підготовки до цієї акції і її проведення отримає широкий розголос у світових медіа, і зможе вкотре привернути увагу міжнародної громадськості до окупації Росією цієї української території.

Але мінус, що кримськотатарська спільнота почала розчаровуватись в українській владі, а це, в свою чергу, може означати, що кримські татари будуть готові проводити акції громадянської непокори, щоб нагадати Банковій, що не можна питання Криму залишати на невизначене потім.

Діти в національних кримськотатарських костюмах під час мітингу до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Київ, 18 травня 2019 року
Діти в національних кримськотатарських костюмах під час мітингу до Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Київ, 18 травня 2019 року

Команда Зеленського має переформатувати свої підходи

Команда президента Зеленського має або прислухатися до вимог кримськотатарського народу й переформатувати свої підходи до кримського питання, або ж продовжуючи робити вигляд, що воно не головне в її намаганні порозумітися з Москвою, налаштувати цим кримських татар проти себе.

У такому разі зав’язується вузол непорозумінь між новою українською владою і кримськими татарами, які запланованою на травень акцією готові донести до керівництва України і світової спільноти, що ситуація, котра склалася, їх не влаштовує, і що мовчати вони далі не збираються.

І головна небезпека цієї ситуації у тому, що, за продовження несприятливих умов, частина керівництва Меджлісу буде готовою перейти в опозицію до влади Зеленського, що в перспективі може перерости і в опозицію загалом до України.

Важке випробування

Зрозуміло, що подібний стан речей цілком влаштовував Путіна, для якого політичний розкол у лавах кримськотатарського народу означав би шанс вбити клин непорозуміння між кримськими татарами і українцями.

Акція протесту у столиці Польщі проти збройної агресії Росії в Криму. Варшава, 2 березня 2014 року
Акція протесту у столиці Польщі проти збройної агресії Росії в Криму. Варшава, 2 березня 2014 року

Необхідність зробити свій вибір в питанні Криму здатна стати важким випробуванням для Банкової.

Адже після акції 2 травня навряд чи можна буде продовжувати не помічати явний застій у кримському питанні.

Але якщо сучасні керівники України зроблять спробу підняти кримське питання під час переговорів із делегацією Російської Федерації щодо Донбасу, росіяни прогнозовано взагалі відмовляться проводити далі подібні зустрічі, на які так розраховують у Зеленського.

Звісно, що в такому разі вимальовується патова політична ситуація, за якої більше не можна ігнорувати кримське питання, але й підняття його, без узгодження позицій Банкової і Меджлісу, призведе лише до погіршення існуючого стану речей.

У Кремлі хочуть, щоб про окупований Крим згадували все менше і менше

Вихід із цієї ситуації проглядається лише один: обидві сторони мають взаємно узгоджувати свої позиції перед ухваленням і публічним оприлюдненням будь-яких рішень з питання Криму.

Якщо поки що не зовсім виходить на переговорах із Москвою розглядати питання Донбасу і Криму, як нероздільне ціле, то це зовсім не має означати, що його можна виводити назавжди з переговорного контексту.

Бо в такому разі реалізовуватиметься план Путіна про відкладення питання окупованого Росією Криму на невизначений час.

Адже в Кремлі дуже сподіваються на те, що про окупований Крим згадуватимуть все менше і менше, і тоді, з часом, його анексія взагалі автоматично перейде в розряд принципово не вирішуваних питань.

Віктор Каспрук – незалежний політолог

Оригінал публікації

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Віктор Каспрук

    Політолог, журналіст-міжнародник, публіцист. Закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. Працював завідувачем відділу політики в газеті В’ячеслава Чорновола «Час-Time». Автор понад 2500 статей. Спеціалізується на висвітленні проблем України, Росії, Білорусі, Близького Сходу, арабського світу, Латинської Америки та Південно-Східної Азії. Лауреат премії журналу «Сучасність» та Ліги українських меценатів за 2006 рік за цикл статей, присвячених проблемам внутрішньоукраїнської і світової політики, а також за інтерв’ю із провідними діячами білоруської опозиції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG