Доступність посилання

ТОП новини
04 квітня 2020, Київ 05:04

Українцям потрібен інформаційний імунітет від маніпуляцій (огляд преси)


Щодня люди поглинають велику кількість інформації, і не завжди можуть сказати: що з цього правда, що вигадка, а що відверта маніпуляція, констатує газета «День». Останні події в Україні та світі з поширенням коронавірусу є «чудовим» ґрунтом для фейкової інформації. Від байок про розпилення дезінфектора з гелікоптерів у Києві – до реклами неіснуючих ліків та некваліфікованих порад у лікуванні.

Чи був сучасний український інформаційний простір завжди таким забрудненим, і як протистояти постійним впливам ззовні? Що таке інформаційний імунітет, якими бувають інформаційні віруси, та як сформувалося сучасне українське інформаційне поле? Про це в інтерв'ю виданню розповідає аналітик Оксана Мороз.

Вона інформує, що 68% українців вважають головним джерелом отримання інформації соціальні мережі, а 66% – телебачення. На рівні похибки ці джерела в однакових позиціях. Соціальні мережі – апріорі суб’єктивний інструмент, там неможливо говорити про дотримання яких-небудь журналістських стандартів. Телебачення здебільшого також є суб’єктивним, бо його власники використовують телеканали в своїх цілях.

В українському суспільстві звикли все, що є викривленням інформації, називати двома словами: маніпуляції або фейки, проте маніпуляція – не зовсім коректний термін. Вона може бути дуже різною: від того, що дорослі маніпулюють дитиною, щоб вона зробила уроки, до дійсно великих інформаційних кампаній.

Фейки ж, самі по собі – це конкретне окреме викривлення інформації. Наприклад, нещодавно поширювали інформацію про те, що над Києвом будуть розпилювати дезінфектор із вертольотів – це фейк. Інформаційний вірус – більш комплексне поняття, направлене на дотримання конкретної мети та моделювання поведінки, вигідної замовнику, яке має негативний вплив на суспільство в цілому. Наприклад, якщо брати ситуацію з Новими Санжарами, випадки на Тернопільщині, Львівщині, – це один інформаційний вірус, який було запущено з метою розхитування ситуації в країні. Інформаційний вірус не береться з повітря, а лягає на живильне середовище, яке є в суспільстві: якщо була нагнана паніка в ЗМІ та додалося, що люди не довіряють владі, а лише собі, а також те, що люди бояться за свою безпосередню безпеку – це зручний ґрунт для Росії зробити інформаційний вірус для розхитування ситуації, що і сталося. До того ж влада поводилася вкрай некоректно щодо комунікаційної політики.

Загалом же, на думку експерта, в основі цих процесів лежить питання інформаційного імунітету людини. Якщо цей імунітет у неї є – вона може ідентифікувати маніпуляцію, вірус, зрозуміти, наскільки він небезпечний і що вона може з цим робити. Якщо цього немає – людина ковтає всю інформацію та діє відповідно до неї. Докладніше йдеться в статті «Про інформаційний імунітет».

У березні 2020 року пенсіонери розраховували на проведення автоматичної індексації пенсій, але першого числа вона не відбулася. Влада обіцяє до вересня виправити ситуацію. А поки президент розпорядився доплатити по тисячі гривень пенсіонерам, які отримують мінімальну пенсію. Економісти натомість стверджують, що підвищення пенсій та інших соціальних виплат однозначно сподобається електорату, але може вбити економіку. Складні часи не пробачають простих рішень, наголошує газета «День». Автор статті Борис Надточій розбирається в пенсійних негараздах українців, як і чому вони до них дійшли.

Пенсійне забезпечення – один із найважливіших аспектів соціальної політики, оскільки наразі його потребують понад 11,3 мільйона осіб, або 30 відсотків усього населення України. Витрати на пенсії нині становлять майже 413 мільярдів гривень, тобто 11% ВВП.

Видання нагадує, що Україна у складі імперії ніколи не проводила самостійної соціальної політики, оскільки центральна влада монополії завжди займала тут панівне становище. Незалежність України, що стала об’єктивним фактором після всенародного референдуму 1 грудня 1991 року, сприяла змінам у свідомості людей, як і в співвідношенні між головними суспільно-політичними силами у молодій державі.

Регресивний горизонтальний перерозподіл від бідних до багатих продовжується, тоді як в країнах Європейського союзу перерозподіл здійснюється за прогресивною схемою – від багатих до бідних.

Поширення коронавірусу вже стало викликом світового масштабу – по всій земній кулі запроваджуються обмеження щодо пересування людей, скасовуються спортивні змагання та масові заходи, подекуди навіть заборонено виходити з власного житла без спеціального дозволу. На карантин закриваються цілі країни. Під тиском цих заходів світові ринки охопила ланцюгова реакція «розпродажів» ризикових активів, до яких входять облігації країн, що розвиваються, включаючи українські, та сировинні товари.

«Дзеркало тижня» нагадує, що банки, як і решта країни, живуть в умовах карантину і транспортних обмежень, при цьому безперебійно обслуговують клієнтів. Найближчим часом буде розв'язано і проблему дефіциту готівкової валюти, – питання щодо її доставки в Україну вже вирішується на державному рівні.

Тому, як наголошує авторка статті Олена Коробкова, банківська система готова до погіршення макроекономічних умов і реагування на стреси неекономічного походження. Так, можливості для заробітку і розвитку звужуються, а окремим банкам може знадобитися певна докапіталізація за негативного сценарію, але стабільності системи це не загрожує. На цьому наголошується в статті «Без паніки: фінансова система готова до будь-яких сценаріїв».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG