Доступність посилання

ТОП новини

Реформи в Міноборони: перезавантаження чи згортання


Плакати на підтримку руху до НАТО та проти зближення з Росією на акції «Червоні лінії для Зе». Київ, 8 грудня 2019 року

Новий міністр оборони Андрій Таран скасував деякі рішення своїх попередників: зокрема, припинив дію указу про трансформацію управління силами оборони і військового управління, а кількома днями пізніше ліквідував Проєктний офіс реформ при своєму відомстві. Зміни, які тривають, викликали жваві суперечки у громадянському суспільстві та критичні публікації в медіа. Колишнє керівництво Міноборони та частина експертів оцінили ситуацію як згортання реформ та призупинення переходу до стандартів НАТО. Натомість в Міноборони наголошують, що йдеться про перезавантаження реформ та про перехід на новий, більш якісний їхній етап.

Чи продовжує Міноборони перехід на стандарти НАТО та співпрацю з Альянсом для проведення реформ? Зберігаються чи скасовуються ті зміни в управлінні міністерством та Збройними силами України, які запроваджувало попереднє військове керівництво?

Ці запитання ставлять перед собою експерти, медіа та громадянське суспільство загалом.

Це стало наслідком двох подій в апараті Міноборони, які сталися в кінці березня і на початку квітня з інтервалом у кілька днів.

  • 31 березня 2020 року нещодавно призначений глава Міноборони Андрій Таран скасував наказ одного зі своїх попередників на посаді Степана Полторака, про трансформацію об'єднаного керівництва силами оборони і військового управління в Збройних Силах України.

«Визнати таким що втратив чинність як реалізований, наказ Міноборони номер 141 від 29 квітня 2019 року «Про трансформацію системи об'єдного керівництва силами оборони та військового управління...», йдеться в указі чинного міністра оборони Андрія Тарана (під номером 106). Така трансформація, яка відповідає практиці країн НАТО, була однією з рекомендацій Україні з боку Альянсу.

Скасування реформаторського указу Степана Полторака помітили лише 10 квітня: на нього звернуло увагу «Дзеркало тижня», а після нього – й інші медіа. В деяких публікаціях зміну оцінили не як реалізацію реформи управління армією, а про призупинення реформ як таке.

  • 10 квітня міністр оборони видає ще один указ (номер 120), який також має стосунок до реформи відомства за стандартами НАТО. Він передбачає дві зміни:

- Ліквідувати Проєктний офіс реформ при міністерстві, скасувавши відповідний наказ Степана Полторака від 2018 року.

- Провідну роль щодо політики реформи оборони покласти на Директорат політики у сфері оборони Міністерства оборони.

Напередодні в українських ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що Проєктний офіс реформ відчув перешкоди у своїй роботі, та що його зрештою виселили з будівлі центрального офісу Міноборони в малопристосоване приміщення на околицях Києва.

Що означають зміни в Міноборони?

Із цим запитанням Радіо Свобода звернулося до самого міністерства.

Ідеться про перезавантаження оборонної реформи, про завершення попереднього етапу реформування і початку нового, пояснила Радіо Свобода речниця міністра оборони Світлана Павловська.

Її відповідь за змістом має дві частини.

  • Про скасування наказу щодо реформи управління «як реалізованого»:

«Мова йде про відповідний етап. Про певний етап реформування Міністерства оборони та Збройних сил України. Який передбачатиме новий розвиток подій, відповідно до сьогоднішнього дня, до розуміння всіх необхідних задач як міністром оборони Андрієм Тараном, так і його колегами в європейських країнах та на Заході».

«Мова йде не про скасування реформи, а про перезавантаження цієї діяльності. Про переформатування. Йдеться про те, що саме з приходом міністра Тарана зсунулися ці реформи з мертвої точки... Міністр довгий час жив і перебував в Америці. Він –​ ментально про-НАТОвський. Він не може по-іншому мислити. Він, як ніхто інший розуміє всі НАТОвські стандарти та суть цих реформ. І подивіться, що говорить про українського міністра Тарана його американський колега у власному твітері, навіть не на офіційному сайті Пентагону! Подивіться, що говорить про нього міністр оборони Канади! В усіх них – єдина мова та порозуміння».

  • Про оцінку роботи Проєктного офісу реформ:

«Якщо говорити про щось на стадії невиконання і недоробки, про те, що не виправдало очікувань, то це лише те, що стосується Проєктного офісу реформ. У жодному міністерстві немає подібної структури. Цей офіс – він мав дорадчу та консультативну функцію. Вони входили до складу Комітету реформ Міноборони України, створеного указом президента на витконаня рішення РНБО. Сьогодні керівництво Міністерства оборони здійснило фактично аудит діяльності Проєктного офісу. По-перше, молоді дівчата та хлопці, які не мають жодного досвіду трудової діяльності, у багатьох із них навіть немає дипломів про вищу освіту, вони намагаються впливати дуже серйозні напрямки, концептуально важливі для Міноборони та Збройних сил України. Якщо у нас сьогодні стратегічні радники з інших країн, так це у минулому військові, які прослужили понад 40 років, як правило; які нам мають що сказати із того, що дійсно має для нам важливе значення і чим ми можемо скористатися. Проєктний офіс реформ не здійснив того, задля чого був створений. Він існував в якості такої структури, яка взагалі зараз не може сказати: а що ж вони зробили? Які їхні результати? На що вони вплинули? Впливали вони лише на свої карткові рахунки. І зараз вони переймаються: а як же вони будуть звітувати перед нашими іноземними партнерами, які на них покладали відповідні сподівання».

Коментарі такого ж змісту представники Міноборони надали й іншим українським ЗМІ.

Проєктний офіс реформ (ПОР) відреагував на ці новина та заяви стримано. У дописі на своїй сторінці у фейсбуці офіс підтвердив свою ліквідацію як підрозділу у складі Міноборони. Але запевнив, що продовжить свою роботу, хай і за межами відомства. Що було зроблено Проєктним офісом реформ за час його існування, та що означають останні події у міністерстві, представники ПОР пообіцяли розповісти на брифінгу, який вони планують провести днями.

Реванш чи не реванш?

В матеріалі «Дзеркала Тижня», в якому вперше згадано скасування указу про реформу управління сил оборони і військового командування, автори згадують про те, що скасований указ не можна вважати реалізованим.

«За оцінками учасників профільної робочої групи у Комітеті реформ МОУ та ЗСУ для повної реалізації указів президента від 27 березня (про поділ посад головнокомандувача і начальника Генштабу) необхідно внесення змін до більш ніж 15 законів, а також прийняття близько 20 актів Кабінету міністрів України, які все ще перебувають у розробці», – пише оглядач видання Данило Пилипчук.

На його думку, нинішнє керівництво Міноборони не пройшло тест на дотримання базових євроатлантичних принципів управління.

«Як мінімум, з одним з цих принципів у команди нового міністра не склалося з прозорістю прийняття рішень. Позиція міністра Тарана з ключових питань реформування сил оборони не була представлена ні громадськості, ні іноземним радникам, ні ключовим міжнародним партнерам», – пише автор публікації, яка викликала суспільне обговорення проблеми та обурення представників Міноборони.

Тим часом колишня заступниця міністра оборони (Андрія Загороднюка) Аліна Фролова у своїй колонці на «Українській правді» назвала те, що відбувається у Міноборони, неприйнятним:

«Все, що робить зараз керівництво МОУ, – знищення реформаторів, придушення розвитку, відсутність нормальної комунікації з партнерами, відсутність комунікації про зміни у пріоритетах чи оголошення власного бачення – це зрада. Не сакральна «українська зрада», а абсолютно реальна зрада національних інтересів. Через ідіотизм чи роботу на бік ворога», обурюється колишня посадовиця.

Те, що заміна верхівки Міноборони під час перезавантаження уряду матиме подібні наслідки, раніше припускав народний депутат попереднього скликання Борислав Береза.

«Після мюнхенської конференції з безпеки тоді ще міністр оборони України Андрій Загороднюк заявив про те, що НАТО готове посилити нашу співпрацю і в кінці року нам підвищать статус до рівня партнера з розширеними можливостями. Правда лише в тому випадку, якщо темп реформ буде збережений. Це викликало дике роздратування в Кремлі. І тоді по різних каналах надійшла інформація, що Путін поставив завдання Дмитру Козаку, який веде від імені Кремля переговори з главою ОП Андрієм Єрмаком, не дати це реалізувати через заміну міністра. Потрібен той, хто просто почне саботувати реформи або зривати їх реалізацію, прогнозував Береза.

Борислав Береза озвучив свої негативні очікування після того, як новорпизначений міністр оборони Андрій Таран заявив, що адаптація ЗСУ до стандартів НАТО – тепер недосяжна мета, і наразі йдеться про «забезпечення спроможності ЗСУ взаємодіяти з силами НАТО».

Зі свого боку, військовий експерт Олег Жданов оцінив події в Міноборони як згортання реформ.

Під виглядом перезавантаження йде згортання реформ
Олег Жданов


«Під виглядом перезавантаження йде згортання реформ. Пан Таран виконує політику президента Володимира Зеленського – припинити стосунки з НАТО, для того, щоб залишити нас у якомога більшій залежності від Росії. Особливо у питаннях організаційно-штатної структури (щоб українська армія у майбутньому могла керуватися з Росії). А також не допустити переозброєння, переходу на НАТОвські стандарти управліення та озброєння, попереджає Олег Жданов. – Українці обмежені умовами карантину, і не можуть навіть вийти на протест. Я боюся, що це може дійсно розпалити вогонь громадянської війни. Це те чого я боюся більше за все. Адже карантин нее триватиме вічно. І коли він завершиться, люди все це пригадають. Ми майже 30 років є незалежною державою. І більшість громадян – проти повернення в орбіту впливу Росії».

Втім, частина експертів робить і більш помірковані оцінки.

Колишній заступник міністра оборони Леонід Поляков стверджує: нині замало фактів для того, щоб вважати події в Міноборони реваншем. і додає, що завершити зміни в управління військом можна й іншими механізмами, аніж наказ попереднього міністра.

Я не думаю, що це реванш. Для такої радикальної заяви недостатньо підстав
Леонід Поляков


«Я не думаю, що це реванш. Для такої радикальної заяви недостатньо підстав. Якщо основні положення цього наказу (номер 141) реалізовані, і міністр (або його радники) вважають, що цього було достатньо для виконання наказу, його дію можна зупинити. Що ж до внесення змін до численних законодавчих актів у зв'язку з реформою системи об'єднаного управління збройними силами, це можна робити (і зазвичай це робиться) в рамках плану законодавчої роботи Міноборони на рік або на інший період. І таким чином впроваджувати необхідні зміни. Чи потрібна для цього дія наказу, чи не потрібна – мені важко сказати. Оскільки я не чув з боку Міноборони їхнього обгрунтування», – визнає експосадовець.

Леонід Поляков на прохання Радіо Свобода пояснив, як формувався та втілювався порядок денний реформи управління в українській армії.

«Загалом, наскільки я бачу, основні речі (щодо реформи об'єднаного управління ЗСУ – ред.) превинно були передбачені не Степаном Полтораком в цьому наказі (номер 141) а раніше, у 2015 році, за результатами дослідження американського аналітичного центру RAND Corporation на замовлення адміністрації президента Петра Порошенка. Вони були внесені до Стратегічного оборонного бюлетеня у 2016 році, і нарешті вони з'явилися у наказі міністра Степана Полторака. Ці основні речі в березні були реалізовані з ініціативи попереднього міністра оборони Андрія Загороднюка»,– наголошує Леонід Поляков.

Тож, на його думку, базові кроки реформи формально буди виконані попереднім керівництвом Міноборони, до того ж – достроково.

Зміни в Міноборони: що думають попередники Тарана?

На прохання Радіо Свобода попередній міністр оборони Андрій Загороднюк відреагував на події у відомстві. Його відповідь за змістом має дві частини.

Андрій Загороднюк: «Ми всі хочемо побачити конкретні дії нового керівництва Міноборони у досягненні стратегічних цілей. Адже про результати говорять лише справи».
Андрій Загороднюк: «Ми всі хочемо побачити конкретні дії нового керівництва Міноборони у досягненні стратегічних цілей. Адже про результати говорять лише справи».

  • Про скасування наказу щодо реформи управління:
Сподіваюся, дії керівництва МОУ не обмежаться відміною попередніх напрацювань, бо це сприймається як гальмування реформ
Андрій Загороднюк


«Дійсно, міністр оборони його скасував, на що мав повне право, і ми очікуємо, введення в дію нового. До закінчення реформи ще дуже далеко, тому ми всі хочемо побачити конкретні дії нового керівництва Міністерства у досягенні стратегічних цілей, адже про результати говорять лише справи. Сподіваюся, дії керівництва Міністерства не обмежаться відміною попередніх напрацювань, оскільки зараз це сприймається суспільством як гальмування реформ».

  • Про ліквідацію Проєктного офісу реформ (ПОР) :
ПОР провів багато революційних змін та сколихнув застарілу бюрократичну атмосферу Міністерства
Андрій Загороднюк


«ПОР вже увійшов в новітню історію України. Він провів багато революційних змін та сколихнув застарілу бюрократичну атмосферу Міністерства, принісши туди неординарні рішення та нові підходи. Він був задіяний в цілій низці проектів та напрямів: створення системи харчування, перехід на стандарти НАТО, автоматизація, логістика, реформа системи оборонних закупівель тощо. ПОР брав активну участь у складанні Стратегічного оборонного бюллетня, згідно з яким йшли зміни у ЗСУ відповідно до стандартів НАТО. ПОР став головним архітектором змін, а також був одним із основних комунікаторів з НАТО та країнами-партнерами. Повага до ПОРу від партнерів України була завжди, і такою залишається. Я точно знаю, що напрацювання офісу не пропадуть, а його експерти мають унікальний для країни досвід і знайдуть себе в новому проекті».

Радіо Свобода звернулося також до автора скасованого наказу номер 141, колишнього міністра оборони Степана Полторака, який обіймав цю посаду у 2016-2019 роки – тобто до Андрія Загороднюка та Андрія Тарана. Він відповів, що наразі (на момент підготовки публікації) не має змоги коментувати це питання.

Радіо Свобода охоче опублікує позицію Степана Полторака, президента України Володимира Зеленського а також інших сторін, які мають стосунок до перебігу реформ в Міноборони, або можуть дати їм фахову оцінку.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG