Газета «День» досліджувала – наскільки обраний шлях України є правильним з точки зору досягнутих результатів. Видання пише, що на 29-річчя незалежності держава перебуває в стані, коли доводиться захищатися від Москви. «Але причина не тільки в неоімперській хворобі кремлівського керівництва, причина насамперед – в наших втрачених можливостях (незважаючи на два Майдани)», – зазначає газета.
Про те, коли Україна допустила головні помилки і пішла не тим шляхом, чи була можливість альтернативного розвитку і де варто шукати сили сьогодні, аби пришвидшити український державотворчий розвиток, розповідають експерти газети.
Так, історик Юрій Шаповал вважає, що основна проблема держави – в якості політичного класу. Незважаючи на дві доволі виразні підказки у формі Помаранчевої революції та Революції гідності, цей клас мало чого навчився і не виніс ключовий урок. А він, на думку історика, полягає у апріорному визнанні цінності власної держави, першорядному поцінуванні її інтересів і компромісах.
«Мені видається, що сили слід шукати у формуванні громадянського суспільства, у вивченні досвіду нормальних країн... Наша держава стане іншою, коли тут реально запрацюють закони. Нинішнє покоління політиків і управлінців цього не спроможне забезпечити, а тому ставку слід робити на молодь, яка відчуватиме себе частиною не євразійського, а світового політичного і інтелектуального простору», – вважає історик. З думками інших експертів видання знайомить в матеріалі «Відновленій незалежності – 29».
Газета «Україна молода» згадує, що у ці дні майже три десятиліття тому ніхто й гадки не мав, що це станеться і аж так швидко. Розгублене московським путчем керівництво Радянської України ніяк не могло втямити, що робити далі.
«Дивлячись на наших сусідів-білорусів, розуміємо, що вони, проголосивши незалежність у тому ж 1991 році, насправді отримали законсервований «совок», у якому продовжували жити весь цей час», – стверджує газета.
І лише зараз роблять першу серйозну спробу здобути незалежність. Українці ж усі ці роки хай і повільно, але розбудовували власну державу: вчилися обирати владу, викидали на смітник історії залишки «совка» (завдяки закону про декомунізацію), пізнавали себе через відкриття власної, доти забороненої, історії й культури, заново вчили рідну мову, відновлювали армію та ходили до своєї, української, церкви.
Та головний здобуток української незалежності, як переконують газетярі, – це люди свободи, покоління, яке народилося й виросло в пострадянському суспільстві. «Воно не вражене вірусом «совка», його не виховували в дусі покори («слухайся старших і не перебивай»), воно не було оточене «залізною завісою», а бачить і пізнає світ, а отже, порівнює й робить висновки», – зазначає газета у статті «Народжені незалежними: у сучасного покоління Україна ніби прошита всередині».
Можливе отруєння відомого і популярного лідера російської опозиції Олексія Навального в Томську означає новий і дуже сумний етап розвитку політичної ситуації в Росії, стверджує дописувач газети «День», професор з Москви Борис Соколов.
Він не сумнівається, що подібний злочин міг би бути скоєний тільки з санкції першої особи Росії. «Причини, що змусили Кремль піти на такий крок, звичайно, могли бути внутрішньоросійськими. Тут і безперервні протести в Хабаровську, в причетності до яких ФСБ звинувачує прихильників Навального, і очолюваний ним Фонд боротьби з корупцією. Тут і майбутні вибори в місцеві органи влади, що мають відбутися в середині вересня в Росії. Якраз штаби Навального допомагають на цих виборах незалежним опозиційним кандидатам», – нагадує дописувач.
Він переконаний, що Кремль дуже налякали масові протести в Білорусі. Політична доля Олександра Лукашенка до цього часу не визначена, і якщо в результаті масових виступів опозиції йому все-таки доведеться піти з поста президента, то вплив цього чинника на Росію, з точки зору Кремля, може бути просто катастрофічним. «Цілком імовірно, в цих умовах Володимир Путін дійшов висновку, що для збереження свого правління необхідно фізично усунути найбільш популярного лідера опозиції, який потенційно може очолити масові протести». Про це йдеться в публікації «Олексій Навальний: між життям і смертю».
(Навальному стало зле в літаку на рейсі з сибірського міста Томська до Москви. Літак екстрено сів у Омську, Навального швидкою відвезли до лікарні. Згодом речниця Кіра Ярмиш додала, що політика, ймовірно, отруїли чимось, підмішаним у чай. Він перебуває в непритомному стані.
Лікарі заявляють, що наразі «немає ніякої впевненості, що причиною стану є отруєння».
У Кремлі заявили, що знають про ситуацію з Навальним і бажають йому одужання, але при цьому зауважили, що доказів отруєння наразі немає і треба дочекатися результатів лабораторного дослідження – ред.).
Багато хто скаржиться на погане життя і мало хто нарікає сам на себе. Ці слова нерідко повторював Борис Патон, який днями пішов з життя у 101 рік. А ще багаторічний очільник Національної академії наук України вважав, що співіснування релігії та науки невід’ємним чином сприяє розвиткові цивілізації. Чи не це дозволяло Патонові легко поєднувати в своїй практиці речі, що здавалися непоєднуваними – від зварювання танкової броні та першої в світі обробки металів у відкритому космосі – до технологій «зшивання» живої матерії при хірургічних операціях. Зрештою, сам він, усім прикладом свого довгого й плідного життя був тим, хто «зшивав» часи, покоління й традиції, пише газета «Голос України».
