Доступність посилання

ТОП новини

Лукашенко не втримає владу – Безсмертний (огляд преси)


Акція «Білорусь – це не Росія» біля посольства Білорусі в Києві, 7 грудня 2019 року

В Білорусі продовжуються масові протести громадян, які не бажають миритися з політичним режимом Олександра Лукашенка (вечір 13 серпня став першим за останні п’ять днів, коли з Білорусі не надходять повідомлення про побиття демонстрантів із боку силовиків чи застосування міліцією таких спецзасобів, як світлошумові гранати чи гумові кулі – ред.). Як пише газета «День», аргументи у вигляді соціально-економічної стабільності більше не влаштовують білорусів, особливо молодь, яка народилася і виросла за часів незмінного президента Лукашенка (править 26 років).

Експерт видання Роман Безсмертний, колишній народний депутат, посол України в Білорусі у 2010–2011 роках, вважає некоректним порівняння сьогоднішніх подій у Білорусі з ситуацією в Україні у 2013–2014 роках. Тому що питання виборів, пояснює, в Україні вирішувалося у 2004 році, а у 2013-му – питання курсу України.

«Для білорусів зараз вирішується питання гарантій права вибору. Всі ці 26 років у білорусів виборів не було», – переконаний експерт. Для нього є очевидним, що Лукашенко не втримає владу. «Тож мовчанка українського політичного керівництва зараз, як мінімум, дивна. Вже всі висловилися за підтримку людей, проведення чесних виборів, а Київ мовчить», – обурюється експерт.

Його непокоїть присутність російського спецназу в Білорусі, що каже, «підтверджено і зафільмовано», і те, чи наважиться Путін ввести регулярні війська. «Чому я наполягаю на активній позиції Україні, сусідів, ініціювання розгляду цього питання в міжнародних організаціях? Бо від цього буде залежати, чи вдасться зупинити агресивні дії Путіна (президента Росії – ред.) проти Білорусі», – наголошує Безсмертний.

Він вважає, що Україна повинна була однією з перших скоординувати позицію Литви, Польщі та України у заяві «Люблінського трикутника». Зауваживши ще на кількох важливих ініціативах України у світі на захист білорусів, експерт наголошує, що Києву оперативно потрібно готуватись до декількох можливих варіантів розвитку подій.

«Варіант №1 – Лукашенко злітає, у такому випадку потрібно пропонувати ідею перехідного уряду, як змістовну, з необхідністю з часом провести вибори», – наголошує Безсмертний. Також він вважає необхідним негайно змінювати міграційну політику, бо можливий другий варіант, коли Путін зайде у Білорусь. Тому треба закрити кордон, думати про механізми надання притулку та громадянства, що дасть гарантію того, що при будь-якому розвитку подій люди, чиє життя буде під загрозою, зможуть врятуватися. Докладніше про те, до чого варто готуватись Києву через події в Білорусі, йдеться в статті «Воїни Світла» – проти «Iмперії зла».

Газета «День» нагадує, що понад шість років російсько-української війни принесли Україні 13 тисяч загиблих, тисячі поранених, 1,2 мільйона переселенців, окупацію 7% її території та найсерйозніші порушення прав людини. Українці є очевидцями збройного конфлікту. І їм потрібно формувати історичну пам’ять про війну, що триває, йдеться в статті.

Історики вважають, що історичній пам’яті не досить самих фактів. Їй не обійтися без конструювання наративів, адже це спосіб мислення про історію та історичну пам’ять. Отже, формування наративів стає полем битви, мовиться далі.

Експерти та історики одностайні в тому, що для історичної пам’яті важливо максимально збирати документи, свідчення та відкривати доступ до архівів, зокрема для фахівців, які працюють у різних жанрах. Про це наголошується в матеріалі «Історична пам’ять про сучасну війну».

(Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці» – ред.).

Нещодавно Міністерство освіти і науки України оприлюднило цілу низку рекомендацій щодо того, як має проводитися навчання у школах із 1 вересня в контексті епідемічної ситуації.

Серед таких, приміром, збільшення відстаней між партами, проведення занять на відкритому повітрі, навчання у дві зміни, дистанціювання у їдальнях та інших шкільних приміщеннях, носіння масок учнями та педагогами.

Однак, як пише газета «Україна молода», у багатьох школах погано собі уявляють, як реально втілити побажання міністерства у великих навчальних закладах, де близько тисячі учнів.

«Постає також низка питань, які неможливо вирішити лише силами місцевої влади», – зауважує видання. Приміром, якщо діти навчатимуться у дві зміни, то, відповідно, зросте і кількість робочих годин учителів. Оплачуватися вони мали б за рахунок державного бюджету. Тим часом у багатьох школах останнім часом і без того є факти постійної затримки державних субвенцій. Стаття називається «Коронавірусний першовересень: школи не готові дотримуватися всіх рекомендацій МОН».

Газета «Голос України» розповідає про унікальний для історії України регіон – Нікопольщину. Тут свого часу стояло чотири із семи Запорізьких Січей. У 1648 році тут обрали гетьманом Богдана Хмельницького, за часів якого й почалося становлення України як національної держави, йдеться у статті. Про події того часу згадує на шпальтах парламентської газети краєзнавець, історик Мирослав Жуковський. Заголовок статті – «Від Хортиці – по краю семи Січей».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG