Доступність посилання

ТОП новини

Чи є у політиці місце для жінок? Погляд депутатки та депутата


«Доступ жінок до тих чи інших професій насправді дуже чітко пов'язаний з благополуччям усього суспільства загалом»

Жінки і політика – наскільки вони далекі одне від одного? Чи легко потрапити у владу, якщо ти жінка? Із якими труднощами стикаються ті жінки, які вже в політиці?

Про це Радіо Свобода запитало у членкині фракції «Голос» Інни Совсун та члена фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця, пройшовши разом з ними символічний лабіринт під стінами Верховної Ради у рамках кампанії з підтримки гендерної рівності «Йдеш в політику не одна».

Проблема 1: Стереотип про «місце жінки не в політиці, а на кухні і з дітьми»

Інна Совсун («Голос»): Я люблю готувати, але я вважаю, що готувати мають ті, кому це подобається, а не жінки.

Коли у жінок-політиків беруть інтерв'ю, то часто запитують: «А як вам вдається поєднувати політику і особисте життя?». Скажіть мені, хоч одного чоловіка запитали: «А як чоловікам це вдається?». Я переконана, що є дуже багато чоловіків-політиків, які теж хочуть бути залученими в життя своєї дитини, хочуть допомагати.

Андрій Мотовиловець («Слуга народу»): Вислів «Головне покликання жінки – бути берегинею вогню» – це повна дупа, я вважаю.

Я, наприклад, готую вдома, а не моя дівчина, сам можу прибрати. Це не питання. Із цими обов'язками можуть поратися і чоловіки. Чоловіки дуже гарно готують, то хай готують також.

Проблема 2: Сексизм у професійному спілкуванні та ставленні

Інна Совсун («Голос»): У політиці до жінок ставляться дуже часто або зневажливо, або напівсерйозно. Коли мені кажуть: «Інночко», – я кожного разу кажу, що «я вам не Інночка, так само, як ви мені не Сергійко чи не Антончик».

Частині чоловіків здаєтся, що так вони роблять жінці приємно, але на практиці, коли ти до жінки так звертаєшся у політиці, в професійному контексті, то ти тим самим прирівнюєш її статус до статусу дитини, яка не має тих самих прав, можливостей, як доросла людина.

Факт звертання важливий, як і факт привітання за руку: коли у одній кімнаті є чоловіки і жінки, то ти маєш привітатися за руку або з усіма, або ні з ким.

Андрій Мотовиловець («Слуга народу»): У моєму житті досить багато сексизму і робота політика іноді – тримати рота на замку.

У випадку з «корабельною сосною», дійсно, можна було обрати інші епітети, але Олександру Корнієнку зараз і так дуже важко: на ньому місцеві вибори і я не знаю, що б я казав, якби я був на його місці і з його навантаженням.​

Проблема 3: «Скляна стеля» у кар'єрному зростанні

Інна Совсун («Голос»): Формально у нас за Конституцією жінки і чоловіки є рівними. Проблема виявляється з практикою, коли жінка намається дійти до якоїсь посади, то в результаті виявляється, що є багато причин, чому вона не може туди потрапити. Тобто це така «скляна стеля».

Насправді цю стелю часто усвідомлено чи не усвідомлено підтримують чоловіки, яким вигідна така ситуація: їм зручно, коли дружина приходить додому завчасно, готує вечерю і робить уроки з дітками, а чоловіки приходять з роботи і розбудовують кар'єру.

Але треба також визнавати, що сама культура є такою, яка принижує статус жінки і ускладнює їй доступ до тих чи інших посад (в тому числі і в політиці).

Андрій Мотовиловець («Слуга народу»): Здебільшого так і є, але велика частина –​ це саме про вибір жінки, бо кожна має право зробити вибір: чи ти готова на таку роль, чи ні; чи знайдеш ти собі чоловіка, який не буде змушувати тебе так робити, чи ні; чи хочеш ти жити з людиною, яка так живе, чи ні.

Проблема 4: Стереотип, що «жінки –слабка стать»

Інна Совсун («Голос»): Зараз я цю фразу чую набагато рідше, ніж було раніше. Зараз, мені здається, уже трохи стало це ознакою поганого тону. І мені здається, що це – добре, що це ознака того, що насправді суспільство змінюється. Так, ми чуємо про «прекрасна стать», що є «розумні чоловіки і красиві жінки», але про «слабку стать» мені здається, що це відходить в минуле» і це дуже тішить.

Андрій Мотовиловець («Слуга народу»): Ну, це дупа повна! Я взагалі в шоці від цієї фрази. Що значить «слабка стать»?

От коли ти заходиш у Верховну Раду тобі треба притримувати двері для жінки чи ні, бо вони дуже важкі? Ти вважаєш її слабкою статтю чи просто хочеш допомогти в зв'язку з тим, що ти так вихований? Я, наприклад, спілкувався зі своєю приятелькою зі США і вона каже, що якщо ти це зробиш там, в тебе будуть проблеми, бо це прямий натяк на те, що вона – «слабка стать». Хоча я не вважаю, що такий вчинок. це визнання «слабкої статі».

А, по-друге, коли на другому поверсі в Офісі президента висять картки, де тільки жінки, які захищають країну, яка це може бути «слабка стать», якщо вона є воїном, який захищає Україну?

Проблема 5: Харасмент

Інна Совсун («Голос»): Багато жінок з цим стикаються, особливо в публічному просторі (в інтернеті, в соцмережах). Жінки-політики в соціальних мережах стикаються зі значно агресивнішим ставленням ніж політики-чоловіки: або «ти красива, отже, ні на що не здатна», або «ти – жінка, що ти можеш в тому розбиратись?», а інколи доходить і до дуже агресивних нападів або погрозз, коли жінкам-політикам починають писати в соціальних мережах, що їх зґвалтують, що їх закриють вдома і заборонять десь з'являтися на публіці.

Андрій Мотовиловець («Слуга народу»): Ця проблема справді є, але саме реакція жінки повинна зупиняти, щоб чоловік навіть не міг так думати, що можливо, будь з ким у такий спосіб спілкуватись. Якщо його так виховали це проблема і самого чоловіка.

Але і мені, наприклад, в соцмережах досить часто пропонують якісь знайомства: «Давай поп'ємо чаю» пишуть або занадто відверті фотографії присилають.

Чи є значення, якої статі політик?

Інна Совсун («Голос»):

Доступ жінок до тих чи інших професій насправді дуже чітко пов'язаний з благополуччям усього суспільства загалом: ті країни, де жінки мають кращі можливості, це країни, які більш щасливі.

Ситуація гендерною рівністю у парламенті зараз є дещо кращою, ніж, наприклад, була 10 років тому, тому вочевидь прогрес є. Так, він дуже повільний, нам би хотілося, щоб він був швидшим, але це так швидко не змінюється, просто треба над цим постійно працювати і не опускати руки.

Особисто я не шкодую, що пішла у політику, хоча інколи буває дуже тяжко. Будучи у парламенті, у мене є можливість впливати на ті процеси, які відбуваються в країні. Для мене дуже важливо показувати іншим жінкам, молодим дівчатам, що це – можливий шлях, щоб вони не здавалися.

Водночас часто, коли ми говоримо про гендерну політику, ми забуваємо, що чоловіки так само стають жертвами: наприклад, в українських судах чоловіки при розлученні не мають шансів отримати опіку над дітьми або ж на чоловіків здійснюється тиск, якщо вони раптом заробляють менше, ніж жінки.

Я не хочу жодним чином порівнювати тиск, з яким стикаються жінки, і тим, з яким стикаються чоловіки, але насправді він теж має місце. І мені здається, що чоловіки, які переходять на позиції гендерної рівності, дуже чітко це відчувають.

Андрій Мотовиловець («Слуга народу»):

Я сам потрапив у історію, коли гендерне питання використали щодо мене як зброю. Я навіть не знав, що так може статися і що можуть маніпулювати цим питанням: мене звинуватили у тому, що я застосував силу і штовхнув жінку-депутата. В мене був дійсно великий шок і я розумію, що в цій ситуації ти не маєш можливості довести свою точку зору, навіть враховуючи ситуацію, що є камери, які знімали все. Це було морально жахливо для мене.

Проблема гендерних стереотипів є дуже великою для України: у нас багато років не піднімалося це питання, але те, що воно зараз з'явилося є гарним посилом. І це, зокрема, завдання парламентарів: зробити країну такою, де б будь-яка людина вважала себе особистістю і не думала про те, що є якась різниця у тому, чи є вона хлопцем, чи дівчиною.

Для мене немає різниці у тому, хто переді мною: жінка чи чоловік-політик. Ми ж маємо говорити про професійність про розуміння того, що ти хочеш зробити. Ми всі є люди і ми повинні бути рівними.

У мене є маленька донька Марта, їй чотири роки і я дуже хочу, щоб вона була людиною професійною, я хочу їй донести, що вона має право обрати будь-яку кар'єру, йти до неї і бути особистістю та професіоналом.

Жінки в Україні заробляють у середньому на 28% менше, ніж чоловіки. Такими є дані Державної статистики. За інформацією рекрутингових агенцій, ця різниця ще вища.

За даними звіту Global Gender Gap 2018, який готують щорічно в рамках Світового економічного форуму, Україна посідала 105 місце зі 149 в рейтингу політичного заохочення жінок. На першому місці в цьому переліку була Ісландія, на останньому – Ємен. В оцінці країн до уваги, поміж іншого, бралася і наявність квот для жінок в органах влади.

У рамках висвітлення місцевих виборів 2020 року Радіо Свобода розповідає історії жінок, які будують кар’єру в місцевих органах влади у проєкті #ЖіночаСправа:

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG