Доступність посилання

ТОП новини

#ЖіночаСправа: Лілія Леонідова говорить, що сексистський скандал і напад зробили її сильнішою


Liliya Leonidova, member of Odesa city council

Одеса –В рамках висвітлення місцевих виборів 2020 року Радіо Свобода розповідає історії жінок, які будують кар’єру в місцевих органах влади. Другий матеріал – про депутатку Одеської міської ради Лілію Леонідову. В грудні 2017 року вона оприлюднила документи про забудову частини одеського міського саду, пізніше взялась представляти інтереси людей, які мешкали в історичних одеських будинках, що обвалились, вимагала прозорих механізмів з розміщення торгівельних кіосків. Навесні вийшла з фракції «Блоку Петра Порошенка» та увійшла в депутатське об’єднання «Опозиційна платформа «За життя». В розмові з Радіо Свобода депутатка розповіла про підсумки п’ятирічної каденції, про реакцію на сексистські «жарти» і образи та про те, що вона хоче довести до кінця в наступні п’ять років.

Коротка довідка:

  • Лілія Леонідова – депутатка Одеської міської ради від 38-го округу (Приморський район).
  • Народилася в місті Старий Крим (АРК), жила в місті Южноукраїнськ (Миколаївська область), переїхала до Одеси в 16 років.
  • Закінчила Одеський інженерно-будівельний інститут (сьогодні Одеська державна академія будівництва і архітектури).
  • Балотувалася в 2015 році від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність», фактично по квоті партії «УДАР». До цього політикою не займалась. В квітні 2020 року увійшла до депутатського об’єднання «Опозиційна платформа - За життя».
  • В проекті «Атестація депутатів місцевих рад» від регіональної організації Комітету виборців України Леонідова отримала «четвірку». За даними «Комітету виборців України» з 1 листопада 2018 року по 31 жовтня 2019 року вона відвідала більше 90% засідань депутатських комісій.
  • До 2018 року Леонідова була підприємцем, сьогодні бізнесом займається тільки її чоловік.

Лілія Леонідова пропонує зустрітись в приймальні свого колеги Богдана Гіганова і народної депутатки Тетяни Плачкової. В 2017-2018 роках в Одесі багато разів нападали на активістів, але на депутатів міської ради тільки двічі. Одним з таких депутатів була Леонідова. Ані напад, ані чорна піар-кампанія не зупинили, а навпаки зробив сильніше, говорить вона. Рішення ми з чоловіком приймаємо разом, багато спілкуємось на політичні теми, ділиться домашнім досвідом Леонідова. На інтерв’ю вона приїхала після зустрічі із пенсіонерами

– В 2015 році ми усі були окрилені Майданом, хотілось щось змінювати. Як мені зараз здається, люди вірили в чудо, в зміни всередині країни. На відміну від деяких я не мріяла з дитинства стати політиком. Був успішний бізнес, я керувала великими колективами, була самодостатньою людиною. Спробувати взяти участь мені запропонував мій друг, який також брав участь у виборах. Я навіть не одразу погодилась, мене переконав чоловік. Я вирішила спробувати і це був успішний досвід.

Леонідова виграла вибори на окрузі де балотувався колишній військовий комісар Приморського району Одеси Олег Лобан. Він служив на цій посаді близько 20 років, багато років входить до виконавчого комітету одеської міської ради. Друг, який запропонував їй стати кандидатом, на своєму окрузі програв.

– Якщо вам скажуть, що для того, щоб стати депутатом міської ради потрібні мільйони, – не вірте. Я пішла класичним шляхом – від дверей до дверей. Запропонувати матеріального я людям нічого не могла – я не асфальтувала дороги, не ремонтувала дахи, не роздавала продукти тощо. Багато хто скептично ставився до кандидата-жінки, але був і зворотній приклад. Пам’ятаю як один літній чоловік сказав, що обов’язково за мене проголосує. «Хоча б подивлюсь, що з цього вийде», – сказав він мені.

У Леонідової доволі скромна декларація. «Але чесна», – каже вона. Її підтримає чоловік, який продовжує займатись бізнесом. Сама депутатка припинила підприємницьку діяльність в 2018 році. Раніше вона розповідала журналістам про рейдерські захоплення її кафе і ресторанів. «Останнім часом чоловік іноді каже, що наша родина більше втратила, аніж отримала, але ми не шкодуємо про наш спільний крок в 2015 році», – говорить Леонідова

Якщо вам скажуть, що для того, щоб стати депутатом міської ради потрібні мільйони, – не вірте
Лілія Леонідова

– Незабаром закінчиться ваша перша п’ятирічна каденція в міськраді. Що ви можете назвати результатами чи підсумками вашої роботи як депутата?

– Після того, як я змінила свою політичну силу, мій чоловік поставив майже таке саме запитання. А ми із ним багато дискутуємо на ці теми. Він спитав, що мене досі тримає в політиці. Мені звісно хочеться, щоб ми жили в інших умовах, щоб місто розвивалося в іншому напрямку, але головне, що я зрозуміла – я люблю людей.

За словами депутатки, вона може годинами спілкуватись із людьми про їхні проблеми. В міській раді вона входить до комісії з питань соціальної політики. Частіше за все люди звертаються із побутовими питаннями – ремонт даху, черга в дитячий садок, ями на дорозі. Втім коли ми питаємо Леонідову про найважливіші моменти її політичної кар’єри, вона говорить про більш глобальні речі. Зазначає, що тільки перед виборами 2020 міська влада почала робити те, що вона пропонувала ще кілька років тому. «Мені дуже приємно, що мій голос, жіночій голос, який раніше давили і топтали, нарешті почули», – каже вона

– Я займалась проблемами продажу комунальної власності і ось незадовго перед виборами міська рада ухвалила рішення про аукціони і конкурси, але там все одно непрозорий механізм. Я вже майже три роки наголошую на необхідності судового вилучення на користь громади будинків-пам’яток архітектури, які були приватизовані, але власник яких не виконує охоронне законодавство. Тобто не утримує їх в належному стані. Зараз це можливо зроблять із одеським «будинком Гоголя».

Або я давно закликала принаймні інвентаризувати аварійний фонд і ось зробили це перед виборами. Чи маневровий фонд – той, куди переселяють людей у випадку обвалу будинку.Зараз їх розселяють в готелі чи дитячі табори, а мені вдалось вибити 5 квартир для цього фонду.

Моєю ідеєю було відкрити перші в місті інклюзивні дитячі майданчики, перший інклюзивний пляж. Також за моєю ініціативою в Одесі зробили перше в Україні інклюзивне гінекологічне відділення. Воно спеціально для жінок із інвалідністю – спеціальні обладнані ліжка і обладнання, спеціальні сантехнічні вузли. Два роки мені розповідали, що це нікому не потрібно нікому. На відкриття відділення приїжджав прем’єр-міністр Володимир Гройсман, але мене туди не запросили.

– Чому?

– Була в опозиції

В червні 2017 році на Леонідову напали, побили і грубо порадили «не лізти не в своє діло». А в вересні в Одесі розпочалась сексистська кампанія проти неї. На вулицях почали розклеювати образливі плакати проти неї. Це тривало кілька днів, але ані виконавців, ані замовників поліція не знайшла, каже Леонідова зі сміхом. Її навіть не кликали дати пояснення.

– Час від часу я і зараз отримую погрози. Сказати, що було легко перенести ці події – це буде неправда, але я однозначно стала сильнішою. Значно гірше я переживала перші публічні образи в сесійній залі від міського голови Геннадія Труханова. Це було неочікувано, я навіть хотіла здати мандат. В родині і в бізнесі я ніколи не відчувала дискримінації, а тут я зіштовхнулась із такою поведінкою. Я навіть не могла сісти за руль одразу після сесії.

Це повторювалось багато разів, я вже навіть не рахую. Пізніше навіть навчилась відповідати. Наприклад менше року я намагалась зупинити Геннадія Труханова, кажу «Стійте». А він мені: «В нас все стоїть, в нас все добре». І я йому спокійно відповіла: «Не сумніваюсь у ваших достоїнствах, але давайте по суті».

Після публічних образ і принижень Леонідова відкрито заявила, що міський голова – сексист, а жінок в одеській політиці цькують. Вона вирішила не мовчати і каже, не шкодує про це. Її підтримали всеукраїнські громадські організації та інші жінки-політики. Готовність Леонідової «дати здачі» напевно виявилось неочікуваною, образ стало менше.

– Чи відповіли ви для себе на запитання, хто стояв за нападами?

– Тоді мені точно здавалось, що це замовлення з мерії. Я пильно «висвітлювала» корупційну діяльність комунального підприємства «Одесареклама» – скільки вони беруть грошей, на чому нечесно заробляють. Потім я подумала, що це може бути провокація, щоб зіштовхнути мене лобами із чиновниками міськради. Пізніше з’явились плакати мене із російським прапором і я вже публічно жартувала над цим. Фото звісно були фейкові, але обрали модель із значно меншою груддю ніж в мене, і я публічно заявила: «Бюст ворога треба знати в обличчя». Зараз я не витрачаю час на те, щоб зрозуміти, хто це зробив.

Я хотіла здати мандат після сексистських образ, але стала сильнішою і навчилась відповідати
Лілія Леонідова

Леонідова – голова депутатського об’єднання «Рівні можливості», куди свого часу увійшло п’ять депутаток міськради. Серед їхніх спільних проектів – концепція зменшення черги в дитячих садках. Зараз в такій черзі близько десять тисяч родин в Одесі.

– Якщо б нашу концепцію довели до кінця, то проблему можна було б вирішити. Але в життя зараз втілюються тільки ті пункти, що пов’язані із дотаціями батькам, якім довелось відправити дітей в приватні заклади. Головним було створення дитячих садків в новобудовах. Я особисто вела переговори із забудовниками і вони були готові на це, але результатів немає – не узгодили із міською владою умови розміщення садків. Якщо б чиновники були зацікавлені, то такі садки би давно з’явились.

На рівні міської ради позиція членів групи ОПЗЖ не відрізняється від моєї
Лілія Леонідова

– В 2015 році на виборах ви балотувались від «Блоку Петра Порошенка «Солідарність». В квітні 2020 року було створене депутатське об’єднання «Опозиційна платформа «За життя» в Одеській міськраді і ви туди перейшли. Чому?

– Є дві причини. По-перше, мені імпонують люди, які увійшли в цю групу. Богдан Гіганов (депутат міськради, голова групи «ОПЗЖ» – ред.) був хіба не єдиною людиною, який мене підтримав після нападу і сексистських плакатів. Він навіть надавав мені охорону в той час. Він плюс «Самопоміч» зробила офіційну заяву. На рівні одеської міської ради позиція членів групи ОПЗЖ не відрізняється від моєї.

І по-друге, я дуже сподівалась, що завдяки президенту Володимиру Зеленському, партії «Слуга народу», всій «ЗЕ-команді» в країні відчуються зміни, зокрема очікувала зміну міського голови. На жаль, я зрозуміла, що професіоналів там немає, що законодавчі ініціативи не відповідають нашим реаліям. Більше того я впевнена, що для депутата міської ради «політична вивіска» не грає взагалі ніякої ролі.

– Наш проект називаться #ЖіночаСправа. Чи ви досі після п’яти років в міськраді вважаєте політику жіночою справою?

Жінка може опанувати будь яку професію і політика – це однозначно жіноча справа

– Для мене не існує не жіночих справ. Жінка може опанувати будь яку професію і політика – це однозначно жіноча справа. Я навіть вважаю, що жінки-політики більш ефективні і більше соціально орієнтовані. Якщо ми беремось за якусь задачу, ми її доводимо до логічного кінця.

– А що ви хочете довести до логічного кінця?

– Я п’ять років прожила в центрі Одеси і я хочу, щоб наш історичний центр, «родзинка» нашого міста, був врятований і відреставрований. До мене нещодавно приїхали друзі, які не були в Одесі 9 років. Вони погуляли центром і потім питали: «У що ви перетворили власне місто?»

  • Зображення 16x9

    Михайло Штекель

    Журналіст. Працюю в медіа-сфері з перервами із 2003 року. В 2013 році спробував переїхати з рідної Одеси до Києва, писав про Революцію гідності, анексію Криму і знімав війну на Донбасі. У 2017-му повернувся до Одеси – міста непростого, але вкрай цікавого. Навчався на філософському факультеті, тому маю слабкість до довгих текстів. На Радіо Свобода працюю з 2014 року. Пишу, фотографую, знімаю, спілкуюсь із людьми.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG