Доступність посилання

ТОП новини

#ЖіночаСправа: Ольга Матюшина – про «перевороти» в Коцюбинському, приєднання до Києва та закони фізики


Ольгу Матюшину обрали головою Коцюбинської селищної ради в 2015 році. Із 2018-го вона відстоює свою посаду в судах

#ЖіночаСправа – рубрика, яку запровадило Радіо Свобода у рамках висвітлення місцевих виборів 2020 року. Вона присвячена жінкам, які будують власну кар’єру в місцевих органах влади. Героїня цього матеріалу – голова селища Коцюбинське Ольга Матюшина. Після кількох спроб селищних депутатів її усунути (остання завершилася призначенням іншого депутата «т.в.о.» голови два роки тому) вона продовжує відстоювати свою посаду в судах. У розмові з Радіо Свобода Матюшина розповіла про те, як технічна освіта допомогла їй керувати 30-тисячним селищем, яких змін хоче домогтися для Коцюбинського та в чому вбачає ризики гендерних квот для партій.

Коротка довідка:

  • Ольга Матюшина стала головою селищної ради Коцюбинського в 2015 році.
  • Народилася в Донецькій області.
  • Закінчила Київський політехнічний інститут із дипломом інженера. Її фах бакалавра – хімічна технологія та інженерія, магістра – «хімічна технологія тугоплавких неметалевих і силікатних матеріалів». Зараз заочно отримує юридичну освіту в КНУ імені Шевченка.
  • Працювала в компанії «Сітал Гласс», яка належить її батькам. Компанія спеціалізується на виробництві й обробці скляних виробів.
  • Висувалася на виборах 2015 року від «Блоку Петра Порошенка», з якого вийшла в 2018 році. Публічно вона пояснила це незгодою з діяльністю партійного осередку в Київській області.

Ольга Матюшина згадує, що займала активну громадянську позицію і до виборів. Вона зокрема виступала проти забудови Біличанського лісу. Також разом з іншими матерями боролася проти корупції в місцевому садочку, через яку діти не отримували повноцінного харчування. За її словами, на місцевому рівні для громадської активності достатньо не мовчати і розумітися на проблемі.

«Якщо ти не мовчиш і фахово розбираєшся в проблемах, то їх цілком реально вирішувати. Це і банальні питання дитячих садочків, шкіл. Із ЖКГ, звичайно, набагато важче, тому що ця махіна застаріла і тут потрібно переходити виключно на ОСББ і на управлінські компанії. Поки люди колективно не візьмуть на себе відповідальність, звичайно, зрушень чекати не варто», – каже вона.

Читайте також: У місцевих виборах обов’язково збираються взяти участь 59% українців – опитування

Матюшина, яка отримала технічну освіту, зізнається: попервах вважала свій вибір спеціальності, зроблений у 16 років, хибним. Але знання далися взнаки, вже коли вона очолила Коцюбинське. Всупереч поширеній думці, селищна голова вважає технічну освіту для політика важливішою за юридичну: закони права порушити можна, а закони природи ні.

Юридичний механізм у нас доволі слабко працює в державі, а от закони фізики й математики ніхто не скасовував

«Ставши мером Коцюбинського, коли почався саботаж з усіх боків, я була дуже вдячна моїм викладачам. В принципі, для мене не було новиною, що таке баланс електроенергії по високій, по низькій стороні, бачити, де крадуть, де не давати, як включати котельні й опалення. Ти ніколи не знаєш, що тобі коли знадобиться. І от технічна освіта, як би важко не було її здобувати, і мені завжди здавалося, що то не робота для жінки – то вона мені стала в нагоді як ніщо інше. Бо насправді юридичний механізм у нас доволі слабко працює в державі, а от закони фізики й математики ніхто не скасовував», – порівнює вона.

Селище мало проблеми з початком опалювального сезону в 2017 році через відсутність прав власності на котельні. Тодішній міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко звинуватив «посадових осіб» Коцюбинського і ще кількох населених пунктів у неналежній підготовці до запуску опалення і закликав Генеральну прокуратуру надати оцінку їхнім діям. Схожу заяву він зробив і рік по тому. Але опалювальний сезон-2017 із затримкою, та все ж розпочався, а в 2018 році громада через суди повернула котельні у свою власність.

Дядьки бачать дівчинку, яку вважають дурнішою за себе
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:44 0:00

«Коли тобі виморожують 30 тисяч населення, і при цьому Мінрегіон на нарадах попереджає, що ой-ой-ой, вам же не можна вмикати опалення, у вас газ під високим тиском, і це собі дозволяє заступник міністра – ти йому посміхаєшся в обличчя: який газ під яким високим тиском в мережі, про що ми кажемо? Тому розуміння – тут просто потрібно чисто по-жіночому гарно посміхнутися і зрозуміти, що бачать перед собою дівчинку дядьки, які вважають її дурнішою за себе і вважають, що вони просто можуть банально надурити, а якщо люди ще місяць посидять без опалення, то живцем її або винесуть, або розірвуть на шматки», – згадує Матюшина.

Водночас таке ставлення вона вважає радше зухвалістю і політичними баталіями, а не сексизмом. На думку політикині, основна проблема – в неспроможності державної системи виконувати свої функції, а не в стереотипах щодо статі. Саме цим вона пояснює меншу представленість жінок у владі.

Правоохоронна система непрацююча, звичайно, чимало жінок мають пересторогу: а чи потрібно наражати на небезпеку своїх дітей, близьких?

«Якби жінка розуміла, що на неї не нападуть під під’їздом, коли в неї двоє-троє дітей і інстинкт більш яскраво виражений, то вона, звичайно, частіше брала б на себе відповідальність. А так, як ми розуміємо, що правоохоронна система непрацююча, то, звичайно, чимало жінок мають пересторогу: а чи потрібно наражати на небезпеку своїх дітей, близьких? І, звичайно, як правило, фахові жінки не кандидуються, а виключно реалізують себе у приватному бізнесі, бо там все чітко зрозуміло: от є твоя компетенція або твій вклад грошей, і ти плюс-мінус можеш передбачити, скільки ти на цьому заробиш і можеш спланувати свій час для своєї родини, якийсь час можеш віддати на бізнес, а якийсь час, можливо, в тебе лишиться для себе. Звичайно, в місцевому самоврядуванні і в політикумі в Україні спрогнозувати це, на жаль, неможливо», – говорить вона.

«Сказати, що нове законодавство стало більш гендерно збалансованим – я була б доволі обережна до цього висловлювання», каже Матюшина
«Сказати, що нове законодавство стало більш гендерно збалансованим – я була б доволі обережна до цього висловлювання», каже Матюшина

Основну різницю між роботою в бізнесі та політикою для жінки Матюшина вбачає саме в можливості обирати середовище: якщо від співпраці з партнером чи клієнтом можна відмовитися, то відмежуватися від власних виборців та політичних опонентів не вийде.

Про гендерні квоти і виборців

Виправити гендерний дисбаланс у політиці мали б квоти, які Верховна Рада запровадила в липні минулого року. Вони передбачають, що гендерна меншість у партійному списку (як жінки, так і чоловіки) має складати не менше 40%.

Водночас влітку 2020 року парламент відчутно скоротив кількість населення, за якого до місцевих рад можуть обиратися самовисуванці – з 90 до 10 тисяч. Тепер у населених пунктах, де проживає понад 10 тисяч виборців, місцеві активісти та охочі взяти участь у політиці рідного селища можуть балотуватися тільки у списках партій. Загальна ситуація, вважає Матюшина, складається так, що партії можуть використовувати активних жінок, щоб дотриматися квоти.

«Треба ж розуміти, що кандидати кандидують, як правило, в місцеві, районні і в обласні ради – паралельне кандидування. А насправді це ж ті самі жінки, якими фактично користується партія як гендерною квотою. Тут знову таки питання, чи ухвалює рішення жінка дозволяти собою користуватися, як і будь-який фахівець...

. Особливо партійні списки. А мери – жінки, які будуть кандидуватися – можуть йти самовисуванцями, просто в маленьких містах, де населення до 10 тисяч, це, в принципі, можуть бути недорогі кампанії», – зазначає вона.

Вартість своєї передвиборчої кампанії в 2015 році Матюшина оцінює в близько 12 тисяч гривень. Їх вона витрачала на поліграфію, з виборцями спілкувалася «від дверей до дверей». За її словами, для більшості виборців ані її вік – на той момент 29 років, ані стать проблемою не були. Найважчим етапом спілкування з односельчанами вона називає перші 20-30 секунд.

Перше, на що реагують виборці – зовнішність
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:48 0:00

«Звичайно, що перше, на що реагують – на зовнішність. Але вже через 30 секунд діалог або є, або його немає. Є більш виважені виборці, яким потрібен більший і глибший діалог, і цей діалог може затягнутися на декілька годин. Тому що їх не цікавить, хто ти – жінка чи чоловік, скільки тобі років. Їх цікавлять погляди. Їх цікавлять зовсім інші речі. Але я вам скажу – насправді таких виборців, з мого досвіду, 5-10%. В залежності від того, чи це приватний сектор, багатоповерхівка, там де квартири отримували бюджетники, чи люди купляли їх за свої гроші. Це все соціальний фактор», – міркує політикиня.

Боротьба за мерство

Матюшину п’ять разів намагалися усунути з посади: селищні депутати ухвалювали рішення про дострокове припинення її обов’язків. Остання з цих спроб тягнеться й донині. Сама політикиня стверджує, що підстав для такого усунення – себто ухвалення антиконституційних рішень – не було.

У 2016 році через це протистояння Верховна Рада розпустила Коцюбинську селищну раду – згодом Верховний суд визнав цю постанову незаконною і скасував її. Також порушили кримінальне провадження проти реєстраторки, яка замінила в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб ім’я голови селища з Ольги Матюшиної на депутатку Юлію Главацьку. Втім, за два роки суд закрив справу через збіг терміну давності.

Зараз судове протистояння між обраною в 2015-му головою селища та депутатами триває. Згідно з реєстром, тимчасовим виконувачем обов’язків голови Коцюбинської селищради з 2018 року є депутат від партії «Нові обличчя» Сергій Даніш, який виступає проти приєднання селища до столиці. Матюшина оскаржує рішення ради в Європейському суді з прав людини.

При цьому попередню аналогічну спробу усунути селищну голову в 2016 році суд визнав протиправною та скасував. Верховний адміністративний суд у 2017 році відмовився переглядати це рішення.

5 переворотів у Коцюбинському
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:36 0:00

«Люди обирають мера, а депутати двома третинами можуть його відправити у відставку з порушенням процедур і при відсутності законної підстави на те. Мера можна відправити у відставку виключно за наявністю рішень про антиконституційні дії. Якщо цього немає, то вибачте, ви не маєте на те право», – зазначає Матюшина.

Приєднання Коцюбинського та Біличанський ліс

У липні 2020 року Верховна Рада відмовилася підтримати приєднання Коцюбинського до Києва. Представники «Слуги народу» вказували на те, що подібне рішення нібито суперечило б Конституції. Натомість Матюшина вказує на те, що селище фактично розташоване в межах міста, його мешканці працюють у столиці і сплачують податки до її бюджету, а жителям було б зручніше користуватися інфраструктурою Києва, ніж сусідньої Бучі.

Пропозицію народних депутатів від правлячої більшості утворити Коцюбинську об’єднану територіальну громаду вона не підтримує: мовляв, така ОТГ була б економічно неспроможною.

«Реальне населення Коцюбинського близько 30 тисяч, а фактично офіційно працюючих близько тисячі. Ми розуміємо, що тисяча не може утримувати 30 тисяч. Це нереальна історія. Елементарно – вчора (2 вересня – ред.) була пожежа. Спочатку загорівся один ларьок, ця пожежа перекинулася ще на п’ять. Приїхала наша пожежна частина – не зуміла погасити. Чекали, поки приїдуть з Бучі – ще декілька магазинів згоріло. Потім все ж таки чекали підмогу з Києва, вони приїхали, за п’ять хвилин погасили. Тобто, шановні, ми маємо чисто логістично хоч швидку, хоч пожежну частини чекати з Бучі», – пояснює вона.

Коцюбинське на мапі розташоване фактично в межах столиці
Коцюбинське на мапі розташоване фактично в межах столиці

Політикиня очікує, що готовність коцюбинчан приєднатися до Києва можна буде оцінити за результатами виборів: вони або підтримають склад селищної ради, який зобов’яжеться проголосувати за таке рішення, або ні.

Окремі депутати селищної ради звинувачують обрану голову в тому, що вона виступає за приєднання до Києва, аби надати столичній владі доступ до Біличанського лісу. Цей ліс із 2014 року входить до складу Голосіївського національного природного парку, будувати там нічого не можна. Саме на це вказує Матюшина, коментуючи закиди.

Читайте також: У Мінцифри повідомили про запуск серіалу до місцевих виборів

«Наразі не існує юридичного механізму забудови національного парку. Тобто, фактично, коли наша вимога стоїть винесення (меж в натуру – ред.) 6500 гектарів, то про яку забудову може йтися, якщо це національний парк, це рекреація першої категорії. Забудова таких територій заборонена. Нам вдалося дотиснути уряд, після моєї участі в національному проєкті «Нові лідери» було виділено мільйон гривень на проєкт землеустрою, який виконаний і наразі відбувається процес експертизи, після чого має бути процес затвердження контролю міністра екології», – розповіла вона.

Цей процес затягують події навколо самого Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів – протягом останнього року його то об’єднували з Міністерством енергетики, то відокремлювали назад.

Коли місія буде виконана

Однією з проблем у своїй роботі Матюшина називає скасування контролю прокуратури над органами місцевого самоврядування. З одного боку, це пояснювалося корупцією, з іншого – відтоді місцеві ради по суті ніхто не контролює, а суди можуть тягнутися довго.

Не проблема, якщо ти маєш заангажованих депутатів, провести псевдосесію, проголосувати виділення землі, чи зміну влади, а потім люди будуть оскаржувати те рішення роками

«Не є проблема, якщо ти маєш заангажованих депутатів у будь-якому органі місцевого самоврядування, провести псевдосесію, проголосувати виділення землі, чи зміну влади, а потім ті люди, які не погоджуються, або депутати або мер – вони будуть оскаржувати те рішення в судах роками. У нас довгі процесуальні терміни оскарження рішень органів місцевого самоврядування. Якщо тебе ще відправлять на повторний розгляд в касації, скинуть в першу інстанцію, чи в апеляції, то за цей час вже не буде ні лісу, ні землі, ні бюджету. Ти оскаржиш те рішення, морально ти отримаєш задоволення, що ти отримав справедливість, але ж ресурс невідновлюваний».

Матюшина каже: вже ухвалила рішення щодо участі в прийдешніх місцевих виборах, але публічно його поки не озвучує.

Люди хочуть стати киянами, хочуть жити в рекреаційній зоні
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:38 0:00

Вона висловлює переконання, що йти далі рівня селищного голови можна, тільки якщо всі цілі, поставлені нею на цій посаді, будуть виконані.

«Люди хочуть стати киянами і є суспільний запит на найбільший парк у Європі. Люди хочуть жити у рекреаційній зоні. Це є першочерговими завданнями. Якщо перше і друге буде виконано – то, я вважаю, що моя місія буде виконана у селищі Коцюбинське. Тільки після того, можливо, я замислюсь над тим, що буде далі. Як будь-яка жінка я хочу ще пожити для себе, для своєї дитини, для своєї родини. Тому це ж теж потрібно суміщати. Для мене зарано думати про те, що буде далі. Треба встигнути сьогодні, зараз, і виконати те, що поставлено за мету до цього», – підсумовує вона.

  • Зображення 16x9

    Еліна Сардалова

    Редакторка стрічки новин і журналістка. У 2014-му році закінчила Київський національний лінгвістичний університет за фахом «арабська мова», у 2017-му - Могилянську школу журналістики. На Радіо Свобода працюю з 2016 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG