Польща зобов’язана відновити напис на надмогильній плиті воякам УПА, згідно з домовленістю – позиція України

Президент України Володимир Зеленський сподівається, що польська сторона завершить роботу щодо відновлення могили вояків УПА на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві. Про це він заявив 12 жовтня під час спільної пресконференції з президентом Польщі Анджеєм Дудою. Адже напередодні офіційного візиту польського президента у Київ, який триває 11–13 жовтня, у Польщі встановили нову надгробну плиту воякам УПА на місці зруйнованої на горі Монастир. Однак напис не відповідає тому, що був раніше. Такий крок польської сторони викликав негативну реакцію в Україні.

11 жовтня, коли польський президент Анджей Дуда прибув в Україну, в соціальних мережах поширили фотографію нової надмогильної плити на місці поховання вояків УПА на горі Монастир, яку встановили 10 жовтня. На ній напис: «Братська могила українців, які загинули в битві з радянським НКВС у монастирських лісах вночі з 2 на 3 березня 1945 року».

До червня 2015 року, коли вандали облили червоною фарбою хрест і розтрощили плиту, на ній був текст такого змісту: «Полягли за вільну Україну. Тут спочивають полеглі в бою з НКВС у монастирських лісах в ніч з 2 на 3 березня 1945 року» і був написаний перелік 62 загиблих.

«Польська сторона замінила текст і не узгодила його з українською стороною, прибрала прізвища загиблих. Ця справа тягнулася 5 років, коли почалися акти вандалізму на меморіалі воїнам УПА на горі Монастир. Такий крок не сприятиме налагодженню діалогу і показує, що польська сторона у сфері увічнення пам’яті жертв воєн і політичних репресій завжди застосовує тактику подвійних стандартів», – каже Радіо Свобода Святослав Шеремета, представник української Державної міжвідомчої комісії у справах пам’яті учасників жертв війни та політичних репресій, керівник меморіально-пошукового центру «Доля» (Львів).

Історія битви на горі Монастир

У ніч із 2 на 3 березня 1945 року в лісах, які називають монастирськими (до ХІХ століття на горі був Василіанський монастир Греко-католицької церкви), довкола села Підкарпатського воєводства відбувся запеклий бій між вояками УПА і радянськими внутрішніми військами НКВС. УПА охороняла місцеве населення від нападів, як польських підрозділів, так і злочинних банд. А згідно з угодою від 9 вересня 1944 року між СРСР і Польською Народною Республікою, українців мали евакуювати з території Польщі в УРСР.

Радянська влада кинула проти українських вояків, які розташовувались у монастирських лісах, велику озброєну групу солдат. Бій був нерівний. Ніхто з вояків УПА не здався живим. Їхні тіла селяни перенесли на гору Монастир, де їх поховали і встановили дерев’яний хрест. У радянський час це місце було занедбане.

На початку 1990-х років місце поховання знайшов місцевий мешканець, громадянин Польщі українського походження Дмитро Богуш. Він із 1993 до 2005 років домагався дозволу від польської влади впорядкувати місце і вшанувати загиблих.

«Відновлення меморіалу на горі Монастир було однією з умов довготривалого переговорного процесу щодо відкриття польських військових поховань на Личаківському кладовищі. Спорудження меморіалу було складовою домовленості 15 років тому, й тоді Львівська міська рада пішла на поступки польській стороні і дозволила залишити певні елементи на польських військових похованнях. Тим часом у Польщі абсолютно легально встановили пам’ятник воїнам УПА на горі Монастир», – говорить Святослав Шеремета.

У 2005 році польська сторона погодила текст на плиті і сам пам’ятник на горі Монастир.

Актів вандалізму було кілька

Із 2015 року, коли вандали знищили плиту на могилі українських вояків, українська сторона апелювала до польської влади з проханням відновити місце поховання. У лютому 2017 року працівники меморіально-пошукового центру «Доля» зі Львова відчистили хрест від фарби і розтрощену плиту. 3 листопада 2019 року польські громадські діячі і представники української діаспори у Польщі вшанували загиблих і причепили вишивані рушники на дерева довкола могили. Але невідомі спалили їх і надмогильну плиту скинули у яму.

27 січня 2020 року під час вшанування роковин звільнення концтабору «Аушвіц» президент України Володимир Зеленський сказав польському президентові, що Україна розблокувала мораторій на пошукові роботи у 2019 році, але польська сторона зобов’язана відновити зруйновану плиту на могилі українських вояків на горі Монастир і взяти це місце під охорону.

«Попередня домовленість була відновити таблицю у повному вигляді, як вона була. Могила на горі Монастир законна і охороняється польським законодавством, а ще є міжнародна угода 1994 року, яка передбачає, що зміни можуть вноситись лише за двостороннього погодження. Те саме і за польським законодавством. Мали відновити не лише плиту, але й подати перелік імен загиблих. Польща для України є стратегічним союзником, тому в рамках широкого партнерства ці всі питання мають бути вирішені без зайвих емоцій. Ми стоїмо на позиції послідовного виконання умов і паритету», – наголосив Радіо Свобода голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Протягом 2014-2019 років у Польщі вандали знищили близько двох десятків українських могил і пам’ятників. У відповідь Україна у 2017 році заборонила Польщі проводити пошукові роботи в Україні доти, доки не будуть відновлені українські могили. У 2019 році президент Зеленський скасував це рішення, але за умови, що польська сторона відновить зруйновану могилу на горі Монастир.

Зреагував на відновлену таблицю на місці поховання вояків УПА і колишній керівник Українського інституту національної пам’яті, народний депутат Володимир В’ятрович. На своїй сторінці у фейсбуці він написав:

«Врешті щойно тепер напередодні візиту президента Дуди до нас на могилі з’явився пам’ятник. Але не відновлений, а новий, непогоджений з українською стороною. «Відновлювачі» загубили списки похованих повстанців, не спромоглися відтворити напис «полеглі за волю України». І тепер цей брутальний крок, який є порушенням угоди між Україною та Польщею, представлятимуть як крок на зустріч».

Якщо польська сторона не доробить надмогильну плиту, як це було домовлено, то у Львові можуть нагадати польській стороні про порушення при відновленні польських військових поховань на Личаківському цвинтарі, зокрема самовільно встановлена мілітарна символіка – меч-«щербець».