Замість визначення нових цілеспрямованих економічних санкцій проти підприємств, підконтрольних авторитарній білоруській владі, європейські дипломати тільки провели загальний аналіз ситуації.
Як сказав Радіо Свобода посол Польщі при Євросоюзі Ян Томбінський, санкції – надто чутлива тема. Для їхнього ухвалення потрібен час. «За столом переговорів 27 країн. Тож не так просто дійти згоди, бо кожен аналізує ці заходи, адже вони нелегкі», – пояснив польський дипломат.
Подальші економічні санкції проти режиму Лукашенка залишаються можливими, зазначає Мая Коціянчич, речниця координатора європейської дипломатії Катрін Аштон. Проте, зауважила вона в інтерв’ю Радіо Свобода, ухвалювати рішення щодо нових покарань білоруської влади європейські дипломати не поспішатимуть.
«Міністри закордонних справ підбивають підсумки останніх подій у Білорусі, точніше, щодо відсутності будь-яких покращень, – каже Мая Коціянчич. – Як ми вже говорили раніше, ми продовжуватимемо ретельне спостереження за ситуацією, щоб вносити зміни у наше ставлення до того, що там діється, та розглянути можливість впровадження подальших заходів».
На сьогодні заборонено в’їзд до Євросоюзу президентові Лукашенку та близько 170 його прибічникам. До того ж були заморожені всі активи цих осіб після жорсткого придушення маніфестацій та арештів представників опозиції внаслідок президентських виборів 19 грудня.
Подібні санкції проти нинішньої білоруської влади запровадили й Сполучені Штати.
Політв’язні не звільнені, тож потрібні нові санкції – низка країн
Тим часом низка європейських країн, особливо Чехія, Польща, Словаччина, та Швеція, вимагають від Євросоюзу посилити економічний тиск на Мінськ, пояснюючи це тим, що політичні в’язні досі залишаються під арештом.
Голова зовнішньополітичного відомства Словаччини Мікулаш Дзурінда каже, що твердіша позиція Європи підбадьорила б простих білорусів.
«Міцна, несхитна й принципова позиція є основою для потенційних змін у Білорусі. Тож я вважаю: чим сильніше ми виступатимемо проти режиму Лукашенка, тим більше буде надії у простих людей», – заявив словацький міністр.
Чимало критики на Заході викликало й нещодавнє закриття білоруського офісу Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Але попри те, що ситуація з демократичними свободами у цій країні залишається тривожною, дипломатична служба європейської спільноти, яку очолює Катрін Аштон, наразі утримується від подальших кроків. Як пояснюють Радіо Свобода джерела у дипломатичних колах, причина в тому, що держави на кшталт Італії, Греції чи Латвії не хочуть впровадження нових санкції для Лукашенка. Це може негативно вплинути й на пересічних громадян, вважають вони.
Як сказав Радіо Свобода посол Польщі при Євросоюзі Ян Томбінський, санкції – надто чутлива тема. Для їхнього ухвалення потрібен час. «За столом переговорів 27 країн. Тож не так просто дійти згоди, бо кожен аналізує ці заходи, адже вони нелегкі», – пояснив польський дипломат.
Подальші економічні санкції проти режиму Лукашенка залишаються можливими, зазначає Мая Коціянчич, речниця координатора європейської дипломатії Катрін Аштон. Проте, зауважила вона в інтерв’ю Радіо Свобода, ухвалювати рішення щодо нових покарань білоруської влади європейські дипломати не поспішатимуть.
«Міністри закордонних справ підбивають підсумки останніх подій у Білорусі, точніше, щодо відсутності будь-яких покращень, – каже Мая Коціянчич. – Як ми вже говорили раніше, ми продовжуватимемо ретельне спостереження за ситуацією, щоб вносити зміни у наше ставлення до того, що там діється, та розглянути можливість впровадження подальших заходів».
На сьогодні заборонено в’їзд до Євросоюзу президентові Лукашенку та близько 170 його прибічникам. До того ж були заморожені всі активи цих осіб після жорсткого придушення маніфестацій та арештів представників опозиції внаслідок президентських виборів 19 грудня.
Подібні санкції проти нинішньої білоруської влади запровадили й Сполучені Штати.
Політв’язні не звільнені, тож потрібні нові санкції – низка країн
Тим часом низка європейських країн, особливо Чехія, Польща, Словаччина, та Швеція, вимагають від Євросоюзу посилити економічний тиск на Мінськ, пояснюючи це тим, що політичні в’язні досі залишаються під арештом.
Голова зовнішньополітичного відомства Словаччини Мікулаш Дзурінда каже, що твердіша позиція Європи підбадьорила б простих білорусів.
«Міцна, несхитна й принципова позиція є основою для потенційних змін у Білорусі. Тож я вважаю: чим сильніше ми виступатимемо проти режиму Лукашенка, тим більше буде надії у простих людей», – заявив словацький міністр.
Чимало критики на Заході викликало й нещодавнє закриття білоруського офісу Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ).
Але попри те, що ситуація з демократичними свободами у цій країні залишається тривожною, дипломатична служба європейської спільноти, яку очолює Катрін Аштон, наразі утримується від подальших кроків. Як пояснюють Радіо Свобода джерела у дипломатичних колах, причина в тому, що держави на кшталт Італії, Греції чи Латвії не хочуть впровадження нових санкції для Лукашенка. Це може негативно вплинути й на пересічних громадян, вважають вони.
