Сполучені Штати і Китай просувають власні ініціативи, прагнучи впливати на майбутнє штучного інтелекту (ШІ). У цій ситуації Казахстану, можливо, і тут доведеться обирати на чий бік пристати. Як єдина країна, що приєдналася і до очолюваної США ініціативи Pax Silica, і до китайської Всесвітньої організації співробітництва у сфері штучного інтелекту (WAICO), Казахстан опинився в ситуації, коли його давня багатовекторна зовнішня політика зазнає нового тиску через конкуренцію Вашингтона й Пекіна за технологічний вплив.
Таке незвичне становище привернуло увагу Вашингтона, який намагається обмежити вплив Китаю на технології штучного інтелекту (ШІ)та пов’язані з ними ланцюги постачання.
Минулого місяця Reuters повідомило, що уряд США готується заявити десяткам країн, що їм доведеться обирати між конкуруючими ініціативами у сфері ШІ.
У проєкті листа Державного департаменту США, з яким ознайомилося Reuters, йшлося, що країни, які приєднаються до конкуруючої китайської структури, можуть бути виключені з очолюваної США коаліції.
«Бути частиною всього означає не бути частиною нічого», – йшлося у проєкті листа, де участь у Pax Silica описувалася як зобов’язання, а не просто членство.
На момент публікації матеріалу проєкт листа ще не був надісланий, і не було жодних ознак того, що Вашингтон офіційно вимагав від Казахстану вийти з однієї з двох ініціатив.
Однак цей сигнал підкреслив, наскільки складніше стає таким країнам, як Казахстан, підтримувати економічні й технологічні зв’язки з обома державами.
Китай, зі свого боку, відкинув думку про те, що країни потрібно змушувати обирати сторону. Посольство Китаю у Вашингтоні закликало Сполучені Штати припинити спонукати держави обирати лише одну ініціативу та не політизувати питання торгівлі й технологій.
ШІ і національна безпека
Тиск посилюється по мірі того, як штучний інтелект дедалі тісніше проникає у сфери національної безпеки, промисловості, енергетики та інфраструктури.
Pax Silica, яку Вашингтон запустив у грудні 2025 року, зосереджена на захисті ланцюгів постачання критично важливих мінералів, напівпровідників, енергоресурсів, центрів обробки даних та обчислювальної інфраструктури, необхідних для економіки штучного інтелекту. Нині декларацію підписали 25 учасників, серед яких Європейський союз, Японія та Сінгапур.
Казахстан підписав декларацію 25 червня, ставши першою країною Центральної Азії, яка приєдналася до ініціативи.
WAICO була створена в Шанхаї 16 липня, коли 29 країн підписали угоду про заснування організації. Серед її учасників – Китай, Росія, Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан, Пакистан, Індонезія та Бразилія.
Організація заявляє, що прагне сприяти міжнародному співробітництву у сфері управління штучним інтелектом, стандартів і розвитку технологій, а також скоротити технологічний розрив між країнами.
WAICO позиціонується Пекіном як відкрита для всіх країн міжурядова організація зі штаб-квартирою в Шанхаї. Китай заявляє, що одна з її цілей – допомогти країнам Глобального Півдня скоротити розрив у доступі до технологій ШІ та посилити їхні можливості у сфері розробки, застосування й регулювання штучного інтелекту.
Обережне балансування
Для Казахстану кожна з цих ініціатив пропонує свій набір можливостей.
Вашингтон заявляє, що Pax Silica має створити надійні ланцюги постачання, які охоплюватимуть мінеральну сировину, напівпровідники, виробництво, енергетику та інфраструктуру штучного інтелекту.
Для Казахстану це може відкрити доступ до інвестицій, технологій і партнерств у сфері ланцюгів постачання під проводом США. Казахстан, який має значні запаси критично важливих мінералів, необхідних для передових технологій та інфраструктури штучного інтелекту, є особливо важливим партнером для цієї ініціативи.
WAICO, своєю чергою, пропонує Казахстану роль у підтримуваній Китаєм структурі міжнародного співробітництва у сфері штучного інтелекту.
Пекін просуває моделі ШІ як доступнішу альтернативу для країн, які не можуть дозволити собі мати провідні пропрієтарні (технології, продукти, програми з закритим кодом, на які певна компанія чи особа повні авторські права і не дає іншим повної свободи користуватися ними – ред.) технології.
Казахстан наполягає, що його участь в обох структурах відповідає ширшій зовнішній політиці країни.
Президент країни Касим-Жомарт Токаєв у нещодавньому інтерв’ю китайській агенції «Сіньхуа» заявив, що штучний інтелект має служити людству, а країни повинні мати справедливий доступ до сучасних технологій.
Говорячи про участь Казахстану у WAICO, Токаєв сказав: «Наші підходи в цьому питанні збігаються із позицією Китаю»
Він назвав цей крок рухом до «відкритої та ефективної міжнародної системи» координації зусиль у сфері штучного інтелекту.
Така політика балансування роками працювала для Казахстану.
Багата на природні ресурси країна підтримувала тісні економічні зв’язки з Китаєм, водночас розвиваючи відносини зі Сполученими Штатами та Європою. Астана прагнула залучати західні інвестиції в енергетичний і гірничодобувний сектори, залишаючись при цьому тісно пов’язаною із сусідніми Росією та Китаєм.
Надійні партнери
Але штучний інтелект може звузити простір для маневру.
На відміну від звичайної торгівлі, штучний інтелект дедалі більше пов’язаний зі стратегічною інфраструктурою, передовими обчислювальними потужностями, центрами обробки даних, напівпровідниками та технологіями, які потенційно можуть мати військове застосування.
Вашингтон сигналізує, що хоче бачити країни, які беруть участь в американській екосистемі штучного інтелекту, надійними партнерами, а не просто комерційними учасниками.
«Важко уявити, як країна може переконливо позиціонувати себе як надійного партнера в одній технологічній екосистемі й водночас приєднуватися до ініціативи, розробленої Китаєм для просування конкуруючого бачення штучного інтелекту», – сказав американський посадовець агентству Reuters.
Запаси критично важливих мінералів Казахстану підвищують його значення для нових ланцюгів постачання у сфері штучного інтелекту, а географічне розташування робить країну важливим партнером у Центральній Азії.
«Я не думаю, що Астана припустилася помилки, приєднавшись до обох блоків. Але, схоже, Астана прорахувалася в одному: вона, очевидно, не очікувала, що Вашингтон проведе червону лінію і скаже Казахстану, що йому доведеться обирати між двома блоками», – сказав RFE/RL аналітик Вайлдер Алехандро Санчес, президент вашингтонської компанії Second Floor Strategies.
Зберегти Казахстан як надійного союзника і партнера в цій справі важливіше, ніж змушувати його обирати сторонуКен Моріясу
Він припустив, що Астана може спробувати провести переговори з Вашингтоном, водночас чітко заявивши, що не хоче обирати між Сполученими Штатами і Китаєм.
Наразі Казахстан ще не змусили зробити цей вибір. Але конкуренція, що формується, свідчить: традиційна багатовекторна політика країни може зіткнутися у сфері технологій зі складнішим випробуванням, ніж в інших галузях.
Зрештою, питання для Астани може полягати не лише в тому, з якими країнами вона торгує, а й у тому, на яку технологічну екосистему спиратиметься під час розбудови власної інфраструктури штучного інтелекту.
Здатність Казахстану підтримувати зв’язки одночасно з Вашингтоном і Пекіном сама по собі може бути перевагою для Сполучених Штатів, вважає Кен Моріясу, старший науковий співробітник Інституту Гудзона. На його думку, гнучкість Астани допомагає Казахстану зберігати значення для американської стратегії в Євразії.
«Така дуже гнучка позиція Казахстану надзвичайно корисна для стратегії США», – сказав Моріясу виданню The Astana Times.
«Зберегти Казахстан як надійного союзника і партнера в цій справі важливіше, ніж змушувати його обирати сторону в Pax Silica», – сказав він.
