Україна продовжує завдавати ударів по російських нафтопереробних заводах, намагаючись примусити Росію завершити війну. Дефіцит пального по всій території РФ посилюється. На цьому тлі Москва звертається за допомогою до союзників, зокрема і з пропозицією переробляти російську нафту на їхній території.
Що про це відомо? Інформацію зібрало Радіо Свобода.
Останніми місяцями українські БПЛА вивели з ладу десятки нафтопереробних заводів по всій Росії, намагаючись підірвати здатність Москви фінансувати й підтримувати повномасштабну війну.
Росія вже понад 4, 5 роки завдає по Україні удари усіма видами наявного озброєння (окрім ядерного), зокрема по житлових будинках та усій інфраструкті, що забезпечує життя цивільного населення.
На цей момоент РФ через українські атаки вже зупинила експорт, щоб стримати паливну кризу, і запровадила заходи з нормуванням споживання. Також уклали угоду з невеликим приватним нафтопереробним заводом у Казахстані, щоб використовувати його потужності.
Але експерти кажуть, що цей крок навряд чи вирішить проблему серйозного дефіциту пального в Росії.
Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенженов заявив 25 серпня, що НПЗ «Конденсат» у західній частині Казахстану перероблятиме російську нафту, а близько 70 відсотків отриманої продукції відправлятимуть назад до Росії.
У Росії живуть 143 мільйони людей, і в літні місяці країна споживає до 120 тисяч метричних тонн бензину на день, за оцінкою Reuters.
Але НПЗ «Конденсат» може виробляти лише до 200 тисяч метричних тонн бензину на рік, що покриває близько 0,3 відсотка щоденного попиту Росії на бензин.
Джон Робертс, позаштатний старший науковий співробітник розташованого у Вашингтоні аналітичного центру Atlantic Council, сказав, що в умовах серйозного дефіциту пального в Росії навіть найменші додаткові постачання бензину й дизельного пального можуть допомогти.
Це стосується і лінії фронту, де дефіцит пального створює тиск на російські військові операції.
«Можливо, це просто питання крайнього відчаю з боку Росії, – сказав він. – Дефіцит пального, бензину й дизеля, з яким вони зіткнулися, є гострим. Це допомагає, але не вирішує проблему».
Зв’язки «Конденсату» з Росією
Нафтопереробний завод «Конденсат», який протягом багатьох років працював значно нижче своєї потужності, і раніше мав зв’язки з Росією.
Корпоративні документи пов’язують «Конденсат» із «Татнафтою» – п’ятою за величиною нафтовою компанією Росії та третім за величиною нафтопереробником – через Osprey Investment.
Osprey є акціонером головного акціонера «Конденсату» – Birinshi Shina Kompaniyasy – і раніше спільно з турецьким дистриб’ютором пального Aytemiz володіла Mining Development Company. «Татнафта» придбала Aytemiz у 2023 році.
У 2024 році «Конденсат» почав переробляти російську нафту, яку постачали через НПЗ TANECO компанії «Татнафта» в Татарстані. Пізніше того ж року Казахстан і Росія домовилися дозволити «Конденсату» експортувати до Росії бензин, вироблений із російської нафти. Цю домовленість продовжили у 2025 році.
Після того як Велика Британія у 2025 році запровадила санкції проти «Татнафти», нафтова компанія передала всю свою частку в Aytemiz компанії TNCI Holding – інвестиційній компанії, яку контролює уряд російського Татарстану.
Ця зміна усунула прямий корпоративний зв’язок «Татнафти» з Aytemiz і, відповідно, зв’язок між «Татнафтою» та «Конденсатом» через спільні частки власності Osprey.
Наскільки далеко Росія може поширити модель «Конденсату»?
Оскільки Україна продовжує виводити з ладу російські НПЗ, Москва, ймовірно, звертатиметься до більшої кількості підприємств у Центральній Азії, кажуть експерти.
Росія є ключовою політичною та економічною силою в багатому на енергоресурси регіоні, який був частиною Радянського Союзу.
«Вони намагатимуться змусити передусім Казахстан, а наступним – Узбекистан, постачати їм стільки бензину й дизельного пального, скільки вони зможуть», – сказав Робертс з Atlantic Council.
Геннадій Рябцев, український енергетичний аналітик, заявив, що в Центральній Азії немає надлишкових потужностей і регіон «не здатний суттєво вплинути на ситуацію в Росії».
«Це стосується Казахстану, Киргизстану, Індії, Китаю і Білорусі також, тому що для російського ринку це краплі в морі», – сказав він «Схемам», розслідувальному проєкту Української служби Радіо Свобода.
Уряди країн Центральної Азії також, ймовірно, обережно ставитимуться до перспективи стати постачальниками енергоносіїв для Росії під час війни, адже Москва перебуває під жорсткими західними санкціями через повномасштабне вторгнення в Україну.
«Вони мають подумати: що це означатиме для їхньої торгівлі з рештою світу? Вони не особливо хочуть потрапити під санкції. Але, можливо, важливіше те, що незалежно від того, чи будуть санкції прямими, це вдарить по інвестиціях, які надходять до них із країн, окрім Росії», – сказав Робертс.
Владислав Власюк, уповноважений президента України Володимира Зеленського з питань санкційної політики, заявив, що Київ не вважає, що «у Росії вишикується черга охочих постачати нафтопродукти, тому що всі розуміють, що йдеться насамперед про військові потреби».
«На це також впливає можливість потрапити під санкції за допомогу Росії – такі випадки вже були», – сказав він «Схемам».
Форум