Доступність посилання

ТОП новини
14 серпня 2020, Київ 10:31

Степан Бандера і Друга світова війна. У Чехії знову поновилася суперечка стосовно «бандерівців»


Учасники заходів з нагоди Свята Героїв тримають плакати із зображенням Степана Бандери, Євгена Коновальця, Ярослава Стецька та Романа Шухевича. Львів, 26 травня 2019 року

Голова нижньої палати чеського парламенту Радек Вондрачек прирівняв «власовців» і «бандерівців», звинувативши і тих, і інших у злочинах проти мешканців одного з регіонів Чехії на сході країни. Політикові заперечили чеські фахівці – історик, україністка, публіцистка і колишній дипломат в Україні.

Голова Палати депутатів, нижньої палати Парламенту Чехії, Радек Вондрачек оприлюднив 5 липня на сайті щоденника Deník.cz свій погляд на події кінця Другої світової війни в його рідних краях на сході країни – у східній Моравії та її найсхіднішому куточку, регіоні Валашсько. Хоча політик народився 1973 року, він написав, що в ті часи німецькі нацистські війська, придушуючи діяльність партизанів, «винахідливо використовували громадян Радянського Союзу, які з найрізноманітніших причин перейшли на бік нацистської Німеччини».

Радек Вондрачек
Радек Вондрачек

При цьому автор посилається на єдине джерело – протоколи так званих «надзвичайних народних судів», що їх заснували в Чехословаччині після її визволення від нацистів. Ці суди, діючи за правилами воєнного часу (хоча війна вже скінчилася), розглядали в прискореному порядку (максимально протягом трьох днів) справи «нацистських злочинців, зрадників та їхніх пособників», причому права апеляції на вироки не було.

Автор критикує празьких політиків, які нині позитивно оцінюють роль у визволенні Праги від нацистів частини так званих «власовців», або членів так званої «Російської визвольної армії» (рос. РОА – ред.) у складі нацистських сил під командуванням російського генерала Андрія Власова.

Тоді, на початку травня 1945-го, деякі сили «власовців» перейшли на бік чеських повстанців у Празі і виступили проти нацистських військ, визволивши від них більшу частину чеської столиці, перш ніж до неї підійшли радянські війська під командуванням маршала Івана Конєва, які й добили останні німецькі підрозділи в місті.

Але Вондрачек згадує про те, що, за документами тих надзвичайних судів, «власовці» у складі німецьких військ іще перед визволенням території Чехії брали участь у ліквідації партизанського руху на сході країни і в брутальному знищенні мешканців шести сіл у регіоні.

Відкинути радянську систему і перейти на бік нацистів, як то в перебігу війни вирішили Власов, Бандера і багато інших, не було свідченням героїзму
Радек Вондрачек

А де ж «бандерівці», про яких автор згадав на самому початку своєї статті поруч із «власовцями»? Вондрачек знову згадує про них поруч із «власовцями» тільки вже в самому кінці коментаря.

«Відкинути радянську систему і перейти на бік нацистів, як у перебігу війни вирішили Власов, Бандера і багато інших, не було свідченням героїзму. Тому переписувати велику історію Другої світової війни через її празький епізод неправильно», – вважає голова нижньої палати парламенту Чехії.

У Чехії «бандерівців» критикує і президент

Мілош Земан (л) підтримує добрі відносини з президентом Росії Володимиром Путіним (п)
Мілош Земан (л) підтримує добрі відносини з президентом Росії Володимиром Путіним (п)

Слово «бандерівець» і в сучасній Чехії, більш ніж через 30 років після кінця влади комуністів, здебільшого залишається лайкою. Про злочини частини українських націоналістів не раз згадував президент Чехії Мілош Земан. Про «бандерівців» говорять і чеські комуністи (партія яких досі представлена в парламенті і постійно збирає від 10 до більш ніж 18 відсотків голосів, тільки на останніх виборах 2017 року вона взяла менш ніж 8 відсотків – ред.).

Лідера ОУН критикують і проросійські сили в Чехії, в першу чергу в інтернеті. За даними чеських спецслужб, у цій країні активно діють російські спецслужби, зокрема, на пропагандистському напрямку. І такі думки іноді некритично поширюють і чеські засоби інформації, яким бракує елементарних знань про Україну, щоб вміти відрізнити пропагандистські кліше від історичних фактів, кажуть чеські україністи.

Фільм «​Чеські друзі Кремля»​

Чеські фахівці спростовують заяви Вондрачека

Ленка Віхова, україністка
Ленка Віхова, україністка

Чеські фахівці виступили 10 липня з відповіддю спікерові Палати депутатів в інтернет-щоденнику Forum 24 під назвою «Радек Вондрачек на хвилях дезінформації». Автори відповіді – історик Давід Свобода, україністка Ленка Віхова, публіцистка Александра Алварова і колишній дипломат в Україні Давід Стулік (він 12 років пропрацював речником делегації Європейського союзу в Києві, нині є старшим аналітиком дослідницького центру «Європейські цінності» в Празі, а саме його програми Kremlin Watch).

Автори вважають текст Вондрачека некомпетентним і таким, що повторює дезінформацію сучасного російського режиму.

1-а дивізія РОА в той час перебувала за сотні кілометрів звідти і ввійшла до Чехії 24 квітня. Не треба й додавати, що «бандерівці» перебували ще далі

Вони звертають увагу на те, що «надзвичайні народні суди» виникли за авторитарним рішенням чехословацької влади, яка протягом Другої світової війни існувала у вигнанні в Лондоні, а потім повернулася в країну, – і таким чином виходить, що високий чеський державний посадовець ототожнює себе з тим, що ці суди здійснювали відплатне судочинство, яке потоптало право на справжній судовий процес.

«Він ототожнює себе і з огульними висновками комуністичної історіографії, яка приписує згадані злочини «власовцям», хоча 1-а дивізія РОА в той час перебувала за сотні кілометрів звідти і ввійшла до Чехії 24 квітня. Не треба й додавати, що «бандерівці» перебували ще далі», – наголошують автори.

Джерела, які згадують про «власовців» як про виконавців тих убивств, спираються на народні фантазії

«Джерела, які згадують про «власовців» як про виконавців тих убивств, спираються на народні фантазії. Це поняття, яке ні про що не говорить, а тому ним тим більше можна зловживати. Це знали й комуністи, які заповнили силові структури долютневої Чехословаччини (тобто ще до того, як у лютому 1948 року всю фактичну владу в Чехословаччині взяли комуністи – ред.) і, змішуючи «власовців», «бандерівців» та інших антикомуністів у своїх рапортах про ситуацію на місцях, зуміли добре прислужитися своїй справі. Вони добре знали, чому антикомуніста Степана Бандеру варто позначати як слугу німців, хоча він відкидав співпрацю і з нацистами, і з людьми генерала Власова. Бо одним залежало тільки на німецькій імперії, іншим на великій Росії, і й тим, і іншим заважала незалежна Україна», – наголошують автори відповіді.

Одним залежало тільки на німецькій імперії, іншим на великій Росії, і й тим, і іншим заважала незалежна Україна

На їхню думку, цю засадничу інформацію мав би знати кожен чеський політик. «Про мотиви пана Вондрачека, який як голова нижньої палати парламенту, навіть у нинішній складній внутрішній і міжнародній політичній і економічній ситуації знайшов час на тему, яка підживлює російську внутрішню і міжнародну політику, ми можемо тільки гадати. Але певним є те, що він своїм коротким обвинуваченням поєднав два взаємно непоєднувані феномени, які мають спільну тільки одну річ: вони заважали Сталінові, а сьогодні заважають Путінові», – наголошують критики Вондрачека.

Він своїм коротким обвинуваченням поєднав два взаємно непоєднувані феномени, які мають спільну тільки одну річ: вони заважали Сталінові, а сьогодні заважають Путінові

При цьому вони кажуть, що не мають на меті захищати «чистий образ» «власовців» чи «бандерівців», які, за їхніми словами, вже є історичною минулістю. Вони кажуть: «Нас непокоїть образ Чехії, яка на найвищих державних посадах толерує людей, які повторюють дезінформацію сучасного російського режиму».

«Так само, як і журналістика, яка надає цим нісенітницям вільне поле для впливу», – додають автори.

«Популяризатор російської пропаганди»

Нас непокоїть образ Чехії, яка на найвищих державних посадах толерує людей, які повторюють дезінформацію сучасного російського режиму

Що ж змусило представників чеської громадськості відреагувати на твердження провідного чеського політика? Ось що повідомила Радіо Свобода співавторка відповіді, україністка Ленка Віхова:

Із початком російсько-української війни стало зрозуміло, що інформаційні вкиди, пов’язані з історичною тематикою в її російській інтерпретації, перестали бути сезонною справою і регулярно з’являтимуться в інформаційному просторі Чехії у зрозумілих і не зовсім моментах.

Мова йде про одного із найвищих політиків Чеської Республіки, який дав себе використати у ролі популяризатора російської пропаганди і таким чином став на стежку, протоптану президентом Мілошем Земаном
Ленка Віхова

Звичайно, реагувати на всіх «знавців-аматорів» історії нема сил і потреби, але у даному випадку мова йде про одного із найвищих політиків Чеської Республіки, який дав себе використати у ролі популяризатора російської пропаганди і таким чином став на стежку, протоптану президентом Мілошем Земаном. І це неприпустимо.

Ми розуміємо, що спікер чеського парламенту не сидів сам у архівах і не вивчав дану тематику. В нього не було потреби писати такий текст, тим більше, що 9 травня давно вже минуло. Ми бачимо, що у текст, який має розповідати про так званих «власовців», абсолютно штучно вмонтовано ще й «бандерівців». Просто, щоб зайвий раз нагадати про їхню «колаборацію із нацистами».

Ми дуже стурбовані не лише рівнем нинішньої політичної еліти, але також рівнем журналістики, яка у своїй більшості давно вже не лише відійшла від усіх стандартів, але також відмовилась від етики і здорового глузду.

Звернення до чехів Української повстанської армії, датоване вереснем 1943 року. Підпільна друкарня УПА Групи «Тури» на Дубенщині випустила листівки – «До Чехів в Україні!» та «Чехи!»
Звернення до чехів Української повстанської армії, датоване вереснем 1943 року. Підпільна друкарня УПА Групи «Тури» на Дубенщині випустила листівки – «До Чехів в Україні!» та «Чехи!»

Степан Бандера був лідером українських націоналістів, який став суперечливою постаттю, особливо на міжнародній арені.

Степан Бандера, фото 1958 року
Степан Бандера, фото 1958 року

Чимало українців ставляться до Бандери як до героя визвольної боротьби, інші називають його нацистським прислужником. Польща й Ізраїль наполягають, що послідовники Бандери брали участь у брутальних етнічних чистках, від яких загинули тисячі поляків і євреїв. Москва розглядала Бандеру як заклятого ворога. Радянська, а пізніше російська пропаганда створили з нього символ боротьби проти Кремля.

Степан Бандера народився у 1909 році в селі Старий Угринів на Івано-Франківщині. Він став відомим через каральні акції проти представників польської влади. У 1936 році Бандеру засудили в Польщі за членство в Організації українських націоналістів (ОУН) і організацію вбивства польського міністра внутрішніх справ Броніслава Перацького, який проводив жорстокі акції проти українського населення.

У 1941 році Бандеру обрали головою проводу ОУН(б), який ухвалює Акт про відновлення Української держави. У документі йшлося і про співпрацю з нацистською Німеччиною, яка під проводом Гітлера мала б допомогти Україні визволитися від московської окупації. Спершу німці загравали з Бандерою, але влітку 1941 року його заарештувало гестапо за відмову відкликати Акт про державність. Бандера провів більшу частину війни в нацистському концтаборі «Заксенгаузен». Два його брати загинули в концтаборі «Аушвіц».

Наприкінці 1944 року нацисти випустили Бандеру з концтабору у сподіванні сформувати новий антирадянський альянс із українськими націоналістами. Бандера покинув Німеччину і повернувся на її територію вже після завершення Другої світової війни. Зі свого осередку в Мюнхені він співпрацював із британськими і західнонімецькими спецслужбами, надаючи підтримку у проведенні таємних операцій у Західній Україні. Бандеру вбив агент КДБ СРСР у Мюнхені в 1959 році.

У 2010 році президент України Віктор Ющенко посмертно присвоїв Степанові Бандері звання Героя України. Через кілька місяців, після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича, Донецький окружний адміністративний суд скасував указ, пояснюючи це тим, що звання Героя можна присвоювати лише громадянам України.

У 2010 році Європейський парламент із ініціативи польських депутатів висловив жаль через указ Ющенка.

У 2018 році український парламент вирішив відзначити ювілей Степана Бандери на державному рівні.

Громадська думка в Україні залишається поділеною щодо того, чи був Бандера національним героєм, у той час як словом «бандерівець» деколи називають українських націоналістів чи патріотів України – іноді в позитивному, іноді в негативному сенсі.

У червні 2020 року Володимир Зеленський заявив, що відповідь на питання про Степана Бандеру має дати час. «У нас від героя до ворога – один крок», – зауважив нинішній президент України.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG