Доступність посилання

ТОП новини
02 липня 2020, Київ 20:01

«Якщо проєкт запустять, Керч однозначно закриють»: чи збудує Росія нові десантні кораблі на заводі «Залив»?


Суднобудівний завод «Залив», Керч

Тарас Ібрагімов

До кінця квітня російська влада підпише з керченським заводом «Залив» контракт на будівництво двох універсальних десантних кораблів, які коштуватимуть приблизно 100 мільярдів рублів, повідомило російське державне інформагентство ТАСС із посиланням на джерело в оборонно-промисловому комплексі.

Закладання нових військових кораблів анонсували на травень, проте офіційно цю інформацію не підтвердили досі. Про плани російської влади завантажити керченський завод в окупованому Росією українському Криму відомо від джерел того ж ТАСС ще з осені минулого року. Український журналіст Андрій Старостін у своєму лютневому матеріалі вказав на те, що подібне велике будівництво для російських військових фактично перетворить Керч на закрите місто на зразок Сєверодвінська або Сарова. Про ці перспективи йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Незважаючи на публікації в російській пресі, український журналіст Андрій Старостін висловив Крим.Реалії думку, що Росія насправді не збирається будувати в Керчі нові військові кораблі.

Росіяни хочуть розхвилювати населення, окрилити його та долучити до боротьби за черговий комунізм
Андрій Старостін

– Це поки виглядає як пропагандистська операція до 9 травня, святкування якого вже скасоване через пандемію. Ще колишній власник Давид Жванія запрошував мене на завод, і я бачив, як колектив боровся за контракт на будівництво танкерів. По-перше, підприємство вимагає модернізації, воно не готове. По-друге, пропускна здатність Керченського мосту не розрахована на таку кількість вагонів із технікою не стільки для будівництва корабля, скільки для модернізації заводу. Мені здається, росіяни хочуть розхвилювати населення, окрилити його та долучити до боротьби за черговий комунізм. Людей треба підбадьорити, придумати якийсь міф. Якщо ж таке рішення дійсно ухвалять, то відразу проведуть комплекс підготовчих заходів, і це автоматично означатиме закриття міста.

Андрій Старостін вважає, що у військовому сенсі подібні десантні кораблі-вертольотоносці потрібні Росії лише в Тихому океані, якщо їх збудують у Керчі, то судна доведеться перекидати на місце дислокації уздовж усієї Євразії.

В разі позитивного рішення місто однозначно закриватимуть
Андрій Старостін

– А на базовий ремонт тягти назад до Керчі? З військової точки зору це абсолютно абсурдний проєкт ‒ ще з часів закупівлі французьких «Містралів». Тоді вони хотіли показати міць російської сировинної економіки, а зараз ситуація дуже сильно змінилася. Зараз росіяни створили інформаційне поле і на ньому танцюють. З огляду на те, що святкування 9 травня перенесли на вересень, то й усі ці процедури закладання теж перенесуться. Вони сподіваються, що знайдуть десь гроші, тому що їх явно не вистачає. Але в разі позитивного рішення місто однозначно закриватимуть.

Суднобудівний завод «Залив», Керч
Суднобудівний завод «Залив», Керч

Велике військове замовлення може оживити будь-яке промислове місто, вважає російський військовий експерт Олександр Гольц. Однак він сумнівається в тому, що у Росії є відповідний проєкт.

У мене відчуття, що Керч ‒ місто, яке згасає, а так тут з'являться гроші
Олександр Гольц

– Як тільки приходить велике військове замовлення, починається щастя: з'являються нові робочі місця. Причому ефект мультиплікативний: ось чоловік працює на заводі, потім приходить замовлення, і дружина вже думає про те, як туди влаштуватися на підсобні роботи, тому що зарплати досить високі. Тут же з'ясовується, що треба прилаштувати дитину, і з'являється робоче місце няні в дитячому садку. У мене відчуття, що Керч ‒ місто, яке згасає, а так тут з'являться гроші, нові магазини, кафе, ресторани. Звісно, буде режим секретності, але, коли автівки є у кожної другої сім'ї, вони готові терпіти цю секретність. З іншого боку, Росія свого часу хотіла закупити «Містралі», тому що у неї не було пристойних проєктів і верфей. І тут джерело ТАСС каже, що все це якимось дивом з'явилося. Росія будувала нещасний десантний корабель «Іван Грен» років десять, а то й двадцять.

Олександр Гольц
Олександр Гольц

Олександр Гольц переконаний, що на керченському заводі «Залив» можна будувати лише невеликі десантні кораблі.

Росія хоче продемонструвати відродження суднобудівної промисловості в Керчі ‒ це цілком зрозуміле пропагандистське завдання
Олександр Гольц

– Можна припустити, що Росія хоче продемонструвати відродження суднобудівної промисловості в Керчі ‒ це цілком зрозуміле пропагандистське завдання. Звісно, таке величезне замовлення вирішило б багато проблем і заводу, і самого міста. Російському флоту, безумовно, потрібні десантні кораблі, щоб щонайменше перекинути війська з якоїсь країни, де почалася революція. Тобто це не обов'язково бойова операція з захоплення чужої території. Коли і якщо договір підпишуть та озвучать конкретну водотоннажність корабля, ми подивимося, чи є в Керчі відповідні верфі. Тільки тоді ми змогли б оцінити ці плани.

За попередньою інформацією, нові десантні кораблі отримають назви «Севастополь» та «Владивосток», а їхня водотоннажність може становити від 15 до 25 тисяч тонн. За твердженням джерела ТАСС, взяти судна на озброєння в Міноборони Росії планують до 2027 року. Пресслужба заводу «Залив» вже запевнила, що підприємство «має необхідне обладнання та технічні можливості для будівництва кораблів подібного класу та призначення». Варто зазначити, що керченський завод брав участь у будівництві Керченського мосту та в липні 2018 року потрапив під санкції Євросоюзу.

Офіційний Київ недооцінює російську загрозу з Криму, впевнений український юрист-міжнародник і фахівець із морського права Борис Бабін.

Є дуже негативні тенденції щодо намірів росіян посилити ефективний контроль над акваторією Чорного моря та припортовими водами Одеси
Борис Бабін

– Ми бачимо, що росіяни змушені підтримувати таке підсанкційне підприємство через бюджетні проєкти. При цьому гроші виділяються великі, адже на війну у Росії вони знайдуться завжди. Є глибинні наміри росіян продовжувати військову агресію з Криму, зокрема й на підконтрольну Україні територію. На жаль, щодо цього хвилюються тільки країни НАТО, а у нас ще восени так і не відбулося заплановане засідання Ради національної безпеки та оборони щодо проблеми мілітаризації Чорного моря ‒ воно було скасоване фактично рішенням першої особи. Ми ніяк не готуємося до подальшої російської агресії і навіть припинили фінансування ракетної програми. Тим часом є дуже негативні тенденції щодо намірів росіян посилити ефективний контроль над акваторією Чорного моря та припортовими водами Одеси.

Борис Бабін
Борис Бабін

На думку Бориса Бабіна, навіть не дуже якісно збудовані російські військові кораблі здатні успішно виконувати завдання в порівняно невеликій акваторії Чорного моря ‒ що й викликає занепокоєння країн НАТО в регіоні.

‒ Що стосується заводу в Керчі, у разі позитивного рішення щодо військового замовлення там, швидше за все, вестимуть конвеєрне складання: тобто зроблять корпус, а механізми та агрегати завозитимуть ззовні і тільки встановлювати. Росія збиратиме обладнання з миру по нитці та закуповувати у підсанкційних режимів у третіх країнах. Я думаю, що бюджет проєкту неминуче зросте, у півтора мільярда доларів вони не вкладуться. Але мені здається, на цей проєкт Росія все ж виділить гроші і робитиме все, щоб його реалізувати. Щоправда, максимум, що відчують жителі Керчі ‒ збільшення кількості співробітників ФСБ у місті. Я не думаю, що всім підвищать зарплати чи на місто проллється інвестиційний дощ.

Росія окупувала та анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG