Доступність посилання

ТОП новини

Держагентство з активізму та уповноважений щодо волонтерів: як «третій сектор» реагує на нововведення


Форум розвитку громадянського суспільства відбувається у Києві увосьме

Міністерство культури, молоді та спорту анонсувало створення Державної агенції розвитку молоді та громадянського суспільства, а президент, тим часом, запровадив посаду уповноваженого з волонтерської діяльності. Радіо Свобода поцікавилося у представників так званого третього сектору, як вони оцінюють ці ініціативи і які завдання бачать перед новоствореними інституціями.

Про появу в Україні спеціалізованого агентства для розвитку громадянського суспільства заявив міністр культури Володимир Бородянський під час свого виступу на відкритті Форуму розвитку громадянського суспільства «Точка неповерення», що триває 5 грудня у Києві.

Ми зможемо надавати не лише підтримку заходів, як це зараз відбувається, але й інституційну підтримку організаціям
Володимир Бондаренко


«Чим буде займатися агентство? По-перше, ми наступного року запускаємо, напевно, наймасштабніший за всю історію України молодіжний проєкт – реалізація національної програми обмінів молоді, на яку держава виділила близько півмільярда гривень, у яку буде залучено близько 100 тисяч молодих людей. По-друге, ця агенція планує за допомогою змін до законодавства домогтися того, що ми зможемо надавати не лише підтримку заходів, як це зараз відбувається, але й інституційну підтримку організаціям. Ми плануємо запустити декілька національних програм волонтерства для бібліотек, молодіжних центрів, шкіл та волонтерів «третього віку»», – зазначив він.

Як повідомляють організатори, у форумі взяли участь близько двох тисяч активістів та волонтерів зі всієї України
Як повідомляють організатори, у форумі взяли участь близько двох тисяч активістів та волонтерів зі всієї України

Намір підтримувати волонтерів висловили і в офісі президента Володимира Зеленського. 5 грудня глава держави призначив на новостворену посаду уповановаженої з питань волонтерської діяльності Наталію Пушкарьову.

Як реагують волонтери та активісти

В Україні досі не було жодної стратегії щодо того, як має розвиватися волонтерський рух, каже засновниця «Української волонтерської служби» Анна Бондаренко.

Три міністерства так чи інакше працюють з волонтерами, а якщо ролі розпорошені, то ніхто не несе відповідальності
Анна Бондаренко


«Перше, що має зрозуміти Україна як держава, це – хто має відповідати за волонтерство. Тому що зараз волонтерство розпорошене: воно є і в Мінсоцполітики, і в Міністерстві культури, молоді і спорту, і в Міносвіти. Тобто три міністерства так чи інакше працюють з волонтерами, а якщо ролі розпорошені, то ніхто не несе відповідальності», – пояснює вона.

Бондаренко вітає висловлений чиновниками намір збільшувати залученість громадян до волонтерства та розвиток воронтерського менеджменту, але, як різні інституції і групи між собою взаємодіятимуть, викликає запитання.

Анна Бондаренко
Анна Бондаренко

«У нас є міністерства, у нас є офіс з розробки гуманітарної політики, Національний волонтерський альянс, у нас є державна агенція зараз, у нас є громадські організації, є міжнародні організації, але в Україні досі немає єдиного формулювання, що таке волонтерство. Тому що формулювання у законі не є вичерпним, а іншого у нас немає. Це означає, що агенція може взяти на себе один мандат, напрямок волонтерської діяльності, міністерства – інший, а Нацальянс – третій, і не буде синергії», – припускає експертка.

Водночас, критику появи уповноваженого з волонтерів висловила координаторка «Медійної ініціативи за права людини» Ольга Решетилова.

Чому у нас уповноважений з прав волонтерів є, а уповноваженого з прав військовослужбовців нема?
Ольга Решетилова


«Це така нісенітниця, що просто на голову не налазить. Які такі у волонтерів особливі права і інтереси, відмінні від решти громадян? Чому у нас уповноважений президента з прав волонтерів є, а уповноваженого з прав військовослужбовців нема? Я вам скажу чому. Бо вся ця придворна волонтерська братія завжди дбала і дбає лише про свої інтереси. І чхати вони хотіли на військових», – написала вона у фейсбуці.

Підтримка громадського сектора мала би бути одним із пріоритетів держави, але форми цієї підтримки завжди були якимись або номінальними, або тільки декларованими «на папері», зауважує Дмитро Шерембей, голова координаційної ради благодійної організації «100% життя» (раніше – Всеукраїнська мережа ЛЖВ).

Дмитро Шерембей (ліворуч) брав участь у подіях форуму, ділився досвідом фонду «100% життя»
Дмитро Шерембей (ліворуч) брав участь у подіях форуму, ділився досвідом фонду «100% життя»
У громадському секторі зосереджені люди з високим рівнем експертизи
Дмитро Шерембей


«Ми бачимо вирішення питання підтримки з точки зору впровадження цього процесу – у створенні ринків для неурядового сектора. Держава має створювати ці ринки: купувати послуги у неурядових організацій, купувати експертизи, купувати відкриття, дослідження. Тому що у громадському секторі зосереджені люди з високим рівнем експертизи, які можуть реалізувати проєкти у медичній, соціальній сфері, сфері допомоги, навчання. Це насправді вже розвинутий ринок в Україні, куди держава дуже мало інвестує ресурсів», – каже він.

За словами активіста, цього року такі закупівлі відбуваються як пілотний проєкт, а наступного року держава має намір закупити послуг на 230 мільйонів гривень.

Читайте ще:

Багато хто з волонтерів не розрахував свої сили, почалось вигоряння – волонтер​

Відповідальність за фейки: як медіаексперти реагують на ініціативу Бородянського

Перезавантаження ДБР і «правка Закревської»: коли відновиться розслідування «справ Майдану»?​

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG