Проєкт Радіо Свобода про життя вимушених переселенців «Ти як?» напередодні Дня Незалежності зібрав дитячі малюнки. Сім’ї, які через війну були змушені покинути рідні домівки, надіслали нам роботи своїх дітей. Що малюють діти-переселенці? Що вони хочуть висловити у своїх малюнках? За чим сумують і про що мріють?
Ярина, 10 років, біженка з Житомира
«Яринка захоплена тваринами, зокрема, тими, які страждають під час війни, не менше ніж люди. Тут і Хлоя, і пес Патрон, і Шафка, і Адік з Азовсталі, і пес Чорний, який служить з татом», – так описала малюнки своєї дитини Тетяна Закалюжна.
Жінка з дитиною переїхала з Житомира до Великобританії після початку великої війни. Тато Ярини, Леонід Закалюжний, викладач житомирського державного університету і доброволець. Нині він воює на Авдіївському напрямку.
Тим часом дівчинка вже стала учасницею виставок у Британії. ЇЇ малюнки увійшли в експозицію «Українське відродження».
«Усі виручені кошти передали UAnimals для допомоги загону Антарєс. Отримала стипендію, навчається у Королівській художній школі в Лондоні», – розповідає про успіхи Ярини її мама.
Ярина і до війни успішно проявляла свої здібності. У 2021 році дівчинка, зі слів її мами Тетяни, перемогла на конкурсі від Європейської космічної агенції. Її малюнок був на ракеті Arian5, що вивів на орбіту супутник, який досліджуватиме Юпітер.
Сама ж Тетяна Закалюжна нині є співзасновницею громадської організації Worthing Ukrainian Friends Network, місія якої полягає у допомозі біженцям. Ідеться, передусім, про підтримку соціальної інтеграції українців.
Назар, 7 років, переселенець із Покровського
«Малює із вчителем, сам обирає теми для малюнку, часто малює на військову тему і завжди з українською символікою. Майже на всіх роботах наші рідні кольори», – розповідає його мама Юлія Тараненко про малюнки сина.
Назар з батьками переїхав із Покровського району Дніпропетровської області до Дніпра.
«Зараз в Покровському проживають наші близькі люди – бабусі і дідусь Назара, минулого тижня зруйнували російські нелюди школу, в якій навчалися ми з чоловіком, у дітей забрали шанс на повноцінне навчання», – розповідає Юлія.
Макар, 10 років, біженець з Ніжина
Тетяна Перевалова із сином Макаром евакуювалися із Ніжина, що на Чернігівщини. Через місяць після початку повномасштабного вторгнення вони виїхали до Польщі.
«Макар сумує за рідним містом Ніжин, що на Чернігівщині. Саме його і намалював на своєму малюнку. А ще зобразив нашу родину разом, як це було до війни…», – написала у листі до редакції мама хлопчика.
Кіра, 11 років, біженка з Херсонщини
«Малюнок «Моя вільна Україна» – найбільша мрія Кіри», – розповіла її мама Лілія Мєзєнцева. Дівчинка виїхала з Херсонщини до Польщі. В окупації залишилися її брат, сестра і кицька.
«Кицьки, на жаль, уже немає. А рідні вже з нами. Виїхали ми в Польщу, невеличке місто Елк. Дуже сумуємо за домом і мріємо, коли повернемося», – каже Лілія.
Ще один малюнок дитини – «Сильні та незламні», в уяві дитини – це мотанка-українка.
Оксана, 14 років, біженка зі Звенигородки
Дівчина зі Звенигородки, що на Черкащині у своєму зверненні до Радіо Свобода написала таке: «Я хотіла передати, що в світі є речі, яким потрібно радіти, насолоджуватися сьогоднішнім днем. Пам’ятати про біль, який пережили в минулому, але безсумнівно йти вперед».
Зараз Оксана живе в Польщі.
Кіра, 6 років, біженка з Каланчака
Кіра виїхала до Польщі з селища Каланчак Херсонської області, пише її бабуся Лариса Кравченко. З її слів, сім’я покинула дім у жовтні.
«Мій чоловік лишився в окупації, будучи онкохворим. А переді мною став вибір: або допомогти донці вивезти дітей віку – 1 і 6 років, або лишитися із чоловіком. Цей малюнок моя внучка Кіра Кшемінська малювала для нього уже в Польщі. На жаль, чоловік мій помер в окупації, але Кірі ми нічого не говоримо», – написала жінка.
Настя, 15 років, біженка зі Львова
«Ми жили у Львові. Тепер у Польщі, бо дуже страшно за дітей!», – написала біженка Юлія Войтинська, надіславши малюнок своєї 15-річної доньки.
«Донька часто малює війну! Цей малюнок намальовано для військового лікаря, який приїхав у відпустку з Бахмута», – розповіла жінка.
Віра, 5 років, біженка з Чорноморська
Кіра виїхала до Канади з Одеської області разом із мамою і тіткою, та ще з чотирма дітьми.
Про це Радіо Свобода розповіла її бабуся Анна Кириллович: «Виїхали вони (донька, невістка, та п’ятеро онуків) 4 березня 2022 року з міста Чорноморськ, Одеської області евакуаційним поїздом до Закарпаття. На той час старшому онуку було 13 років, наймолодшій 1 місяць. Їхали майже добу сидячи, місць не було. Потім невістка з донечками повернулася. До речі, зараз, коли нас обстрілюють, дівчата сплять в коридорі. А донька поїхала до Канади».
Віра з мамою нині живе в Канаді. Малюнок вислала вже звідти. Ось що розповіла про зображення онучки її бабуся Анна: «Посередині сидять Аня і Толя (це ми з чоловіком – онуки нас так звуть). Вони п’ють каву. Зліва – наш воїн з пістолетом. А справа – «русский» краде ялинку».
