У перші роки війни на Донбасі українська армія в боях втратила безліч бронетехніки – БМП, танки, БТРи. Більшість вдалося відремонтувати, але майже чотири сотні з них були повністю знищені. Через що відбувалися втрати і чи врахували досвід війни в тій техніці, яку зараз відправляють на фронт – розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Танк виїжджає на умовний терикон, відстрілюється і швидко змінює позицію, аби зробити постріл знову. Така «карусель» – один із елементів підготовки українських танкістів у навчальному центрі «Десна». Її ввели, врахувавши досвід бойових дій на Донбасі. На передовій техніку якщо і застосовують, то лише у форматі «вдарив – утік».
«Її використовують виключно як мобільну вогневу точку. Тобто відстрілявся той же БМП або той же танк. Ну танк – ні, тому що він заборонений Мінськими домовленостями. Відстрілявся вогнем у відповідь і пішов. Тому що велика ймовірність ураження саме ПТКР. Якщо виводять, то це 5-10 хвилин. Не більше», – пояснює принцип дії «каруселі» військовий експерт Михайло Жирохов.
На початку війни діяли по-іншому. Бронетехніку тоді, як кажуть аналітики, розтягували по усій лінії фронту – це посилювало окремі блокпости, але призводило до втрат. Це, зокрема, можна побачити на відео, знятому в Нікішиному на Донеччині восени 2014-го.
За даними Міноборони, за 2014–2016 роки пошкодження отримали понад 2,5 тисячі одиниць техніки – майже 400 з них відновленню не підлягали. Це БМП, танки і БТРи.
Не вистачає можливостей системи управління вогнем, не вистачає радіофікації, не вистачає тепловізорівМихайло Жирохов
«Був зроблений висновок про те, що не вистачає саме можливостей системи управління вогнем, не вистачає радіофікації, не вистачає тепловізорів, не вистачає сучасних таких штук, які б дозволяли вести бойові дії в умовах сучасної війни. І, виходячи з цих можливостей, було запущено кілька програм модернізації», – розповідає Михайло Жирохов.
Повноцінно проаналізувати втрати не могли, адже багато техніки залишилося на непідконтрольній Україні території, знищеної поблизу кордону, у колонах на марші, боях і через зміщення лінії фронту після вторгнення російської армії, каже Михайло Жирохов. І додає: близько половини техніки втратили через артилерію. Далі йдуть піхотне озброєння, обстріли з техніки, міни і протитанкові ракетні комплекси.
Де ремонтують військову техніку?
Усі ці танки – власність Міноборони. Вони очікують ремонту або модернізації на території Київського бронетанкового заводу. На підприємстві кажуть, що за роки війни через їхні цехи лише танків пройшло більше від сотні.
На початку року завод передав ЗСУ три десятки модернізованих танків Т-72. Після капітального ремонту на техніку тут дають два роки гарантії.
«Встановлений більш надійний захист машини, встановлені цифрові засоби зв’язку та супутниково-навігаційна апаратура, яка раніше на танках не встановлювалася, встановлені приціли та прилади спостереження з електро-оптичними перетворювачами вже 3-го покоління. Було замінено гусеничну стрічку і проведено доробки ходової частини», – каже начальник управління організації відновлення військової техніки Олег Гринчак.
Цей же завод навесні відправив до війська десяток БТР-80. Зараз відновлюють ще кілька корпусів, теж в рамках капітального ремонту. Частину деталей використовують від українського БТР-3.
«Так як агрегати ці всі радянські та російські, ми максимально ті агрегати, які застосовуються для БТР-3, уніфікували з БТР-80. По можливості. Починаючи від мостів, закінчуючи, напевно, дзеркалами. Встановлено на вимогу замовника нові засоби зв’язку, навігація, замінені термодатчики пожежної системи, замінені багато електроприладів, які з тієї чи іншої причини вже неремонтоздатні», – пояснює начальник технічного відділу Київського бронетанкового заводу Петро Соколов.
На підприємстві додають: важливо, аби відремонтовану техніку правильно експлуатували після передачі до військових частин – а це і якісні паливно-мастильні матеріали і навчені люди.
Проводимо заняття, щоб солдати, які експлуатують машини, робили це правильноПетро Сколов
«Ми на це дуже часто дивимося, у нас створена ціла група. З БТР-80 ні, з БТР-3. Виїжджаємо до військових частин регулярно, раз на місяць. І навчаємо екіпаж, як правильно управляти машинами, зі стрільби дуже багато проводимо занять, щоб солдати, які експлуатують ці машини, робили це правильно, і у нас потім менше буде роботи по ремонту, по відновленню», – каже Петро Соколов.
Модернізація бронетехніки: коли і як?
«Донбас Реалії» вдалось побачити, як на Київському бронетанковому заводі зважують 44-тонний танк Т-72 АМТ. Визначення маси – останній етап державних випробувань, і через кілька тижнів стане відомо, чи візьмуть ЗСУ танк на озброєння.
«Суть модернізації полягає в тому, що ми в цей варіант вежі встановили приціл для стрільби ракетою. Встановили нову, абсолютно сучасну систему захисту під назвою «Ніж», встановили двигун потужніший з танка Т-72. Двигун В84. Поставили ходову частину від танка Т-80. Система «Ніж», про яку я говорив, пройшла на даний момент випробування. На відстані 200 метрів вежа цієї машини не була пошкоджена», – пояснює головний інженер Київського бронетанкового заводу Сергій Діцуленко.
Українське Міноборони закуповує і Т-64, і Т-72 – ними заповнювали підрозділи на початку війни. Що спільного між цими двома танками? «Донбас Реалії» попросили порівняти два танки.
«Якщо по-простому, то треба безпосередньо запитати, наприклад, у навідника. Тому що будь-який навідник вам скаже, що Т-64 – це снайперська гвинтівка у порівнянні з танком Т-72. Але, по ходових властивостях – так, Т-72 вони оцінюють краще, тому що легший пуск, не треба так довго готувати машину до руху і таке інше. Тобто тут є свої переваги і свої мінуси», – каже начальник центрального бронетанкового управління ЗСУ Юрій Мельник.
Проблемні точки
З усієї необхідної бронетехніки армія отримала лише необхідну кількість танків. Основною ударною силою на фронті залишаються БМП. Їх за роки війни втратили найбільше і техніку тепер імпортують з-за кордону. Але особливо не модернізують – допоміжний захист часто наварюють в ремонтних підрозділах Збройних сил, зауважують аналітики.
По БМП проблема залишається, потрібна кардинальна програма модернізаціїМихайло Жирохов
«По БМП проблема залишається. Там потрібна кардинальна програма модернізації, але зараз військові вирішили, що модернізувати застарілі БМП-1, вкладати гроші немає сенсу. Тобто потрібен перехід на абсолютно інший зразок, який буде основним в ЗСУ», – зауважує військовий експерт Михайло Жирохов.
Під час війни українській армії у питанні бронетехніки часто доводиться обирати спочатку кількість, а потім якість. Танків достатньо, але тепер їх треба модернізовувати, наголошують фахівці. БМП є, але вони вже застаріли, додають експерти. БТРів просто недостатньо і їх намагаються тимчасово замінити міно-захищеними автомобілями. Підрив такого в районі Авдіївки показав – небезпека залишається.
ДИВІТЬСЯ НОВИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС РЕАЛІЇ»:
