Українці говорять російською, але не стають росіянами – журналіст

Четвертого жовтня Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – замість скасованого Конституційним судом закону «Ківалова-Колесніченка». У документі йде мова про список осіб, які будуть зобов’язані володіти українською мовою, а також місць, де потрібно буде нею говорити. Також вводяться посада «Уповноваженого з захисту української мови» та штрафи за порушення мовного закону. Що зміниться, якщо законопроект проголосують у другому читанні? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили керівниця проектів «Безкоштовні курси української мови» та «Є-мова» Анастасія Розлуцька, журналіст видання «Заборона» Роман Губа та народний депутат, фракція «БПП» Олександр Бригинець.

– Коротка довідка про проголосований законопроект:

«За документом єдиною державною офіційною мовою в Україні є українська. Публічне приниження чи зневажання прирівнюється до наруги над державними символами України та караються законом. Відповідальність нестимуть і ті, хто перешкоджатиме чи обмежуватиме користування українською. Мовою культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів є державна мова, друковані ЗМІ в Україні видаються українською. Можна видавати газету чи журнал у двох чи більше мовних версіях, одна з яких має бути державною мовою. Якщо у точці є російськомовна версія журналу чи газети, має бути й українська. Також створюють нацкомісію зі стандартів української мови, вона опрацьовуватиме та затверджуватиме стандарти української мови як державної. З’явиться уповноважений з захисту української мови. Він має захищати українську мову, захищати права українців на отримання держмовою інформації та послуг в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Кожен може поскаржитись уповноваженому на порушення права на отримання українською мовою інформації та послуг. У Кодекс про адмінправопорушення додають статтю щодо порушення законодавства у сфері застосування державної мови».

Анастасіє, що б ви додали? Було чотири законопроекти, чому проголосували саме цей законопроект і чому він отримав підтримку активістів?

Анастасія Розлуцька: Свого часу при Міністерстві культури була створена комісія, а потім робоча група, яка два роки тому почала розробляти цей законопроект. Брала кращі практики з європейського та українського законодавства.

У групу міг увійти кожен охочий, об’єдналися громадські активісти, запрошувались народні депутати. І для мене це досить швидкий результат. Законопроект цілісний, узгоджений і з міністерствами, і з громадськістю, який регулює усі сфери суспільного життя та має інструментарій для виконання цього закону.

– Вводиться адміністративне правопорушення, навіть правки в Адміністративний кодекс, будуть штрафувати людей, якщо вони не будуть використовувати українську мову, де належить.

Анастасія Розлуцька: Йдеться про те, якщо ви як споживач звертаєтесь українською, вас зобов’язані обслуговувати також українською. Якщо обслуговуючий персонал або сфера державних органів управління відмовляється це робити, можна звернутись до відповідних органів і в результаті розгляду це може понести за собою адміністративну відповідальність.

Більше у матеріалі: Закон про мову: що саме ухвалила Верховна Рада після палких дебатів

– Законопроект не регулює спілкування у соціальних мережах, у приватному спілкуванні, і в релігійні служби держава не втручається?

​

Анастасія Розлуцька: Розвиток української мови ніяк не може применшувати розвиток мов нацменшин, не може втручатися у приватне спілкування і релігійні обряди. Це цивілізаційний підхід, якщо застосувати інший, тоді ми говоримо про тоталітарне суспільство.

– Представник «Опоблоку» Олександр Вілкул виступав у Верховній Раді:

«Цинізм полягає у тому, що це робиться під гаслами про Європу, насправді ці законопроекти суперечать європейським законам та хартіям, Конституції України, висновкам Венеціанської комісії й так далі. Яка ж це Європа, коли у першій версії взагалі були мовні інспектори, які повинні були штрафувати людей, якщо лікар скаже своєму пацієнту мовою, відмінною від державної. Мовних інспекторів змінили на уповноважених з державної мови, але ж суть лишається. І штрафи лишаються, навіть кримінальна відповідальність лишається, в тюрму можна сісти».

Насправді, пан Вілкул перебільшив, кримінальної відповідальності не буде. Романе, ваша думка, чи потрібна підтримка українській мові?

​

Роман Губа: Проблема цих законопроектів у тому, що мова потребує підтримки, оскільки багато років відбувалася русифікація і весь медійний, культурний простір були російськомовними. Українська знаходиться у гірших умовах, ніж російська мова.

Законопроекти повинні бути для підтримки української мови, а не проти російської чи будь-якої мови, якою спілкуються українці.

На жаль, усі чотири законопроекти по-різному про це говорять. І мені здається, що прийняття будь-якого, навіть найбільш ліберального, є тонким моментом для російськомовного населення України, якого досить багато, ми не можемо його виміряти. Ці люди можуть прийняти цей сигнал як щось неприємне чи обмежуюче.

«Опозиційний блок» підтримує російську мову суто через свої інтереси, вони просто знаходять будь-які речі, на яких вони можуть зіграти. Ми не можемо дозволити їм приватизувати російську мову, ще одну мову, якою спілкуються українці.

Можливо, хтось хоче, щоб Україна була стовідсотково україномовною країною і бачить у цьому наш національний захист і частину ідентичності, але це не так. Українці говорять російською, але при цьому вони не стають росіянами етнічно. Вони російськомовні українці.

– Анастасіє, усі засідання, зустрічі у владних органах, як у центральних, так і місцевих, мають бути проведені українською мовою. Якщо організатор захоче проводити іншою мовою, він має забезпечити переклад на державну. Вам не здається, що у прикордонних районах наразі може бути заблокована робота місцевих органів влади через те, що хтось може не володіти українською мовою за певних причин?

Анастасія Розлуцька: Це як впровадження нового проекту. Коли ми говоримо про певний перехідний період, він завжди складний та болючий. І це стосується не лише мови, а будь-якого впровадження. Тому цих процесів не потрібно боятися, їх потрібно сприймати.

Треба почати вчити українську мову, ми у цьому допомагаємо вже протягом п’яти років. Я готова до того, що полетить багато каменів. Але це відбувається не лише у мовній галузі чи в історичній, навіть економічні проекти відбуваються через ламання схем.

Так, у нас є російськомовні громадяни та в їхній особистий простір втручання не буде. Але коли ми говоримо про державних службовців, сферу обслуговування, то державна мова має превалювати.

– Кореспондентка Донбас.Реалії на вулицях Маріуполя запитала місцевих мешканців про те чи потрібна підтримка українській мові і як часто вони самі спілкуються українською. Олександре, дехто відчуває, що нав’язують українську мову. Що б ви їм сказали?

​

Олександр Бригинець: Я часто буваю у Маріуполі та знаю, що серед людей старшого покоління є ті, хто погано знає українську мову і не хоче нічого змінювати. Це можна зрозуміти. Але я абсолютно переконаний, що прийняття закону про мову жодним чином не вплине на їхнє життя. Стосовно середнього і молодшого покоління, вони володіють українською мовою, у тому числі на Донбасі, проблем такого типу у них немає. Якщо ми думаємо про перспективи України, ми повинні враховувати тенденції, які пов’язані з нашою молоддю і дітьми.

Буде певний перехідний період, молодь, діти й онуки допоможуть старшим людям у випадках, якщо у них будуть виникати певні проблеми, але думаю, що такої потреби не буде.

Читайте також: Що думає Донбас про новий мовний закон? (рос.)

– Чотири роки тому однією з причин початку війни називали скасування закону «Ківалова-Колесніченка», говорили, що жителі Донбасу й Криму цього злякалися. Вони це сприймали як утиск російськомовних. Що змінилося з того часу?

Анастасія Розлуцька: Зараз зовсім інша ситуація. Тоді питання мови було роздуте й надумане. Відповідальність за цей злочин багато у чому лежить на політиках, які доносили викривлену інформацію.

Зараз ми говоримо про зовсім інший контекст. Це злагоджена робота великої когорти суспільства, яка працювала над цим законопроектом. Я вважаю, що сьогодні такої соціальної напруги не буде, її не було, коли приймались квоти, коли вносились зміни до закону про освіту.

– Романе, вам не здається, що не враховується думка окупованих частин Донбасу й Криму, з об’єктивних причин, через вторгнення Російської Федерації? Може тому й склався такий консенсус?

Роман Губа: Той факт, що ніхто не протестує, не означає, що усі задоволені. Це працює не лише з мовою, трудові права українців порушується, але вони не страйкують.

– Чому не страйкують?

Роман Губа: Ймовірно, протестний потенціал дуже низький після 2014 року і проводити будь-яку протестну акцію сьогодні складніше. Плюс, на жаль, захистом прав російськомовних в Україні займається «Опоблок» чи партія «За життя» і мало хто хоче стояти з ними на одній стороні. Проросійські політики самі допомагають збільшувати кількість української мови.

Анастасія Розлуцька: Я хочу, щоб російськомовні самі собою займалися. Нехай вони також навчаться відстоювати свої права, а не чекатимуть, коли прийде партія «За життя», Бойко та компанія, які почнуть їх захищати.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу).

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Українська революція і «російськомовні патріоти»: Україні потрібен мовний закон​

Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього

Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави

В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ