Доступність посилання

ТОП новини
15 липня 2020, Київ 14:31

«Криза – шанс вибудувати цю систему»: Іванна Коберник про дистанційне навчання дітей


«Схоже на канікули, але навчання є», – так характеризують карантин батьки. Як правило, вони і контролюють виконання домашнього завдання – деякі поки на повторення – у той час, як в деяких навчальних закладах проходять Skype-уроки і вчителі уповні забезпечують дистанційне навчання. Наприклад, у Краматорську 536 учнів з тимчасово непідконтрольних Україні територій навчаються онлайн. Водночас говорять і про доцільність подовжувати навчальний рік або навчатися по суботах.

На карантин українських школярів Кабмін відправив через епідемію, що насувається, з 12 березня – поки що до 3 квітня. У наказі Кабміну йдеться про необхідність проведення занять за допомогою дистанційних технологій.

Як влаштована дистанційна освіта в Україні і в окупованих Донецьку та Луганську? Чи встигнуть діти підготуватися до ЗНО, яке заплановане вже на кінець весни?

Про це в ефірі Радіо Донбас. Реалії говорили начальниця управління освіти Краматорської міської ради Марина Мозольова, співавторка концепції «Нова українська школа», радниця міністра освіти України Іванна Коберник та мама трьох дітей Катерина Кирилова.

– В час мого дитинства слово «карантин» було синонімом до слова «канікули» – це було ще до проникнення інтернету в усі квартири. Катерино, зараз де-факто діти сприймають оголошення карантину як канікули чи все ж таки навчальний процес налагоджений?

Графік я створила сама: прогулянка, навчання три години – дуже схоже на канікули, але навчання є
Катерина Кирилова

Катерина Кирилова: У нас школи державні, дистанційне навчання не налагоджене. У приватних школах уроки і по Skype проходять – у моїх друзів. У нас кожного дня на Viber вчителька надсилає завдання за день – і ми його самі опрацьовуємо. Всі завдання – на повторення: вчителі вирішили, що нову програму не потрібно давати. В мене діти вчаться у п’ятому, третьому класах і один – на підготовці до школи. Графік я їм створила сама: прогулянка, навчання три години – дуже схоже на канікули, але навчання є.

– Ви не вбачаєте ризику, що час карантину витрачається на повторення пройденого матеріалу, адже попереду будуть іспити. Чи не турбуються батьки і ви з приводу навчального процесу, якщо продовжать карантин на ще якийсь час?

Катерина Кирилова: Ми турбуємося, я особисто писала в групи. Сказали, якщо карантин продовжать – тоді приймуть рішення і заходи вже про дистанційне навчання в повному сенсі. Але сказали, що ми все встигнемо за поточний карантин, щоб ми не переживали. Нас заспокоюють, що все буде добре і все у шкіл – під контролем.

– Давайте підключимо до нашої розмови Іванну Коберник, співавторку концепції «Нова українська школа», радницю міністра освіти України. Іванно, така ситуація зараз по всіх київських школах? Зараз по суті – канікули?

Іванна Коберник: Школи дуже по-різному підійшли до цього питання. Хтось – більш відповідально, хтось – менш. Це залежить від того, наскільки вчителі готові гнучко і швидко перебудувати свою роботу. Тобто є вчителі, які уже зараз проводять уроки по Skype, освоюють конфренц-сервіс Zoom, він дуже зручний для такого роду занять і, що важливо, безкоштовний. Є школи, де вчителі надсилають докладні плани уроків: не просто прочитайте параграф 10, 12 і зробіть всі вправи після нього, а саме конкретний план – і, за різними джерелами, дитина може опанувати певний матеріал. Важливо наголосити, що немає одного єдино правильного рішення. У більшості шкіл наприкінці цього тижня мають початися канікули, у когось вони відбуваються зараз, хтось лише вийшов з канікул, тому що школи мають право самі встановлювати термін канікул. Звісно, треба обмінюватися цією інформацією, кращими практиками, перебрати досвід інших вчителів, які дуже щедро ним діляться в соціальних мережах. В інтернеті є купа персональних блогів, де вчителі викладають докладні поурочні плани, якими можна абсолютно безкоштовно скористатися. Раджу дивитися сайт «Нова українська школа», вони багато про це пишуть.

Іванна Коберник
Іванна Коберник
Для початкової школи це організація дистанційного навчання – більша проблема, тому що потрібне більше включення батьків
Іванна Коберник

Наприклад, для початкової школи це (організація дистанційного навчання – ред.) більша проблема, тому що потрібне більше включення батьків. Дуже важливо, як вчитель налаштує роботу, пояснить батькам, надасть рекомендації, яким чином правильно організувати роботу дитини, щоб вона могла засвоювати матеріал.

– У наказі Кабінету міністрів є такий пункт: «розробити заходи стосовно проведення занять за допомогою дистанційних технологій та відпрацювання занять відповідно до навчальних планів після нормалізації епідемічної ситуації». Що це означає? Зараз зобов'язані навчальні заклади розробити план саме дистанційного навчання, тобто це вже буде не бажання вчителів, а обов'язок?

Іванна Коберник: Це і зараз уже їх зобов’язання, але, звісно, треба поставитись із розумінням, що хтось потребує додаткового часу. Наприклад, Київ на рівні Департаменту освіти робить телеуроки: ТРК «Київ» їх транслює, є певний розклад, з яким можна ознайомитись на сайтах ТРК «Київ» та Департаменту освіти Києва. Але зараз це уроки для 11 і 9 класів по ключових предметах ЗНО. Школи також знайомлять з цими платформами, надають рекомендації, де можна підібрати необхідні матеріали, як правильно організувати роботу. Одразу за це взялися вчителі, які і раніше користувалися техніками і методиками змішаного навчання, використовували онлайн-платформи, наприклад, Kahoot – це дуже зручний сервіс для тестування дітей. Тобто це можна і в класі робити, коли діти дістають смартфони й відповідають на запитання, відповідно, списування зводиться до нуля через те, що кожен відповідає на свій набір запитань.

Ми не вибирали карантин, це світовий виклик, з яким ми повинні впоратися
Іванна Коберник

Зараз цих ресурсів безліч. І більше завдання – не знайти ресурс, а не потонути в тому різноманітті і вибрати те, що підходить конкретному вчителю. Варто зробити над собою зусилля – навчитися працювати в нових умовах. Ми не вибирали карантин, це світовий виклик, з яким ми повинні впоратися.

– Давайте до нашої розмови підключимо Марину Мозольову, начальницю управління освіти Краматорської міської ради. Марино, розкажіть, як проходить навчання під час карантину у Краматорську, чи є дистанційні програми для дітей?

5 років поспіль працюємо за системою дистанційного навчання, наразі навчається 536 учнів з тимчасово непідконтрольних Україні територій
Марина Мозольова

Марина Мозольова: Як то кажуть: «Не було б щастя, якби нещастя не допомогло б»: ми вже 5 років поспіль працюємо за системою дистанційного навчання, цим займається окрема школа, де наразі навчається 536 учнів з тимчасово непідконтрольних Україні територій. Тому напрацьовано багато матеріалу, створена спеціальна платформа, на якій знаходиться навчальний контент. Вчитель не тільки викладає електронними засобами навчання матеріал, але й має змогу відстежувати, як учень виконує роботу, корегувати і оцінювати її. На платформі – відкритий гостьовий доступ, і кожен охочий може цим скористатися. Розроблені рекомендації стосовно заповнення класних журналів, бо ми зараз не на канікулах, ми на карантині і маємо, відповідно до наказу Міністерства освіти, здійснювати повноцінне дистанційне навчання, яке фіксується в журналах обліку робочого часу, в класних журналах, кожному учневі мають бути виставлені оцінки за цю роботу, і тому дуже сприятливим в даному випадку є можливість користуватися E-school.

Учні приїжджають лише 1 раз – складають іспити і потім отримують атестати українського зразка, тому великий попит на цю послугу
Марина Мозольова

Учні, які наразі навчаються на непідконтрольних територіях, хочуть отримати українську освіту, і вони мають змогу робити це шляхом впровадження дистанційної освіти. Учні приїжджають лише 1 раз – складають іспити і потім отримують атестати українського зразка, тому великий попит на цю послугу, багато зацікавлених дітей.

Наразі ми займаємося тим, щоб організувати повноцінне дистанційне навчання для всіх з відповідною фіксацією рівня навчальних досягнень учнів, щоб це стало нормою. Бо карантини буває кожен рік з тієї чи іншої причини. Тому це буде в нагоді всім, я вважаю. Ми на сьогодні відкрили тільки гостьову можливість відвідування платформи: буде перевантаження, якщо всі звернуться до цього навчального контенту і зареєструються на платформі.

– Іванно, але ж до цієї епідемії карантини фактично були щозими. Але, як ми бачимо, крім Краматорська, де навчають дітей з непідконтрольних Києву територій, певної системи дистанційного навчання по Україні немає. В чому проблема? Чому її досі не створено?

2 тижні може зайняти повноцінна тема з математики чи фізики, яка просто залишається невивченою
Іванна Коберник

Іванна Коберник: Ця криза – шанс нарешті вибудувати цю систему, використовувати її під час карантинів. Але треба зазначити, що не буває такого, що взимку абсолютно всі школи і всі класи закриваються на карантин. І зазвичай це було не більше ніж на 2 тижні. Хоча я вважаю, що це величезна проблема: 2 тижні може зайняти повноцінна тема з математики чи фізики, яка просто залишається невивченою. Я вважаю, що це завдання Міністерства освіти і науки: воно має розробити рекомендації, можливо, про продовження навчального року, щоб не закривати очі на те, що діти вчилися справді менше.

Це та криза, яка повинна змусити задумуватися над тим, що школи потрібно обладнувати кондиціонерами
Іванна Коберник

Зараз, наскільки мені відомо, є певні нормативні обмеження на навчання по суботах, мені здається, треба їх переглянути і використати щонайменше суботи для консультацій дітей, які покажуть відчутне відставання в навчанні – тому що насправді це може для них лишитися потім проблемою на все життя. Інше питання, що продовження навчального року вимагає умов у школах, а у нас вони не обладнані кондиціонерами. Якщо буде спека, зокрема в південних областях, це буде фізично неможливо. Але, знову ж таки, це та криза, яка нарешті повинна змусити державу, органи місцевого самоврядування задумуватися над тим, що школи потрібно обладнувати кондиціонерами.

Українські школярі вчаться найменше днів у році, порівняно із школярами інших країн
Іванна Коберник

Непопулярна думка про продовження навчального року, але це доведеться зробити, тому що українські школярі вчаться найменше днів у році, порівняно із школярами інших країн. Тримісячні канікули нікому не йдуть на користь. І про це теж треба говорити, бо вчителі намагаються стиснути програми, натовкти за цей травень усе, що можна, зробити вигляд, що вони вичитали ці матеріали, тому що у них є вимоги програми – але насправді в дітей мало що залишається. Тому треба спокійно перейти на подовження навчального року, роз’яснюючи, в тому числі батькам, чому це краще для дітей. Але знову підкреслюю: лише тоді, коли будуть створені умови в школах. Коли будуть кондиціонери, щоб діти могли при високій температурі без шкоди для здоров’я знаходитися в класах.

– Ви говорите, що думка про продовження навчання по суботах, скорочення канікул – непопулярна. Чому батьки чинять опір? Хіба не очевидно, що є певна кількість годин для навчання, інакше дитина нічому не навчиться? Які аргументи у батьків?

Посівної вже давно немає, але нещасні, виснажені авітамінозом і відсутністю сонця та прогулянок діти у березні в напівсвідомому стані довчаються до кінця третьої чверті
Іванна Коберник

Іванна Коберник: Аргументи дуже різні. Мені здається, багато хто з батьків очікує, що в школі все має бути так само, як було у них. Це така суспільна норма, яка зазвичай важко піддається корекції, але потрібно вести роз’яснювальну роботу. Чому були 3-місячні канікули? Тому що дітей залучали до сільськогосподарських робіт. Чому в нас така довга третя чверть: перша і друга – по 2 місяці, четверта – менше 2-х місяців, а третя триває практично 3 місяці? Тому що діти були потрібні на посівну. Посівної вже давно немає, але нещасні, виснажені авітамінозом і відсутністю сонця та прогулянок діти у березні в напівсвідомому стані довчаються до кінця третьої чверті. І ніхто чомусь не думає, що можна, наприклад, зробити канікули на початку березня і таким чином продовжити четверту чверть, де випадають ще великодні, першотравневі свята, і вчителі жаліються, що не встигають дати весь матеріал.

Водночас є приватні школи, які офіційно вчаться весь червень, їх чимало. І, звісно, це дозволяє їм не ставити по 8 уроків на день, в спокійному темпі давати матеріал, залишати час на закріплення матеріалу, якого катастрофічно зараз не вистачає через дуже короткий навчальний рік і перевантажену програму. Звісно, треба переконувати батьків, але справді показати їм, що буде менше уроків, домашніх завдань, що діти будуть менш втомлені, у них буде час на прогулянку. Криза може допомогти, тому що це може стати цього року вимушеним заходом.

– Катерино, як вам такі пропозиції? Ви за чи проти? Які настрої серед інших батьків були б?

Насправді не так багато відмінностей, крім підручників з дисками, від тієї школи, в якій навчалася я
Катерина Кирилова

Катерина Кирилова: Це залежить від обстановки в школі. Якщо зараз буде по 7 уроків на день, сидячи за столом – система не змінилася. В такому випадку ми не дуже хочемо, щоб син вчився по суботах, тому що це єдині дні, коли ми можемо погуляти, він може розслабитися, позайматися спортом. Але якщо зробити так, щоб дитина хотіла йти в школу і моральна обстановка дозволяла – абсолютно не проти. Тобто все залежить від екосистеми самої школи. У мене в одну школу хоче дитина, інша – старша – свою школу ні: там вчителі досить суворі, можуть накричати і таке інше. Я абсолютно не проти, що потрібно закріплювати матеріал, наздоганяти, але просто хочеться сучасних методів навчання, щоб це було не просто по книжці – і все. Та ж англійська: є купа інтерактивів, але не скрізь це ще впроваджується. Ми чуємо, що все сучасне, але насправді не так багато відмінностей, крім підручників з дисками, від тієї школи, в якій навчалась я.

– Марино, є якісь недоліки в дистанційній освіті, які ви вже зараз бачите? На що звернути увагу вчителям, які будуть розробляти дистанційні програми, і Міністерству освіти?

Марина Мозольова: В першу чергу, це відсутність належного контролю з боку батьків. Діти, які проживають і також навчаються на тимчасово непідконтрольних територіях, ходять у звичайну школу, а це у них – уже додаткове завдання, яке виконують ввечері. Батьківський контроль не завжди присутній. Така ж проблема виникає і під час впровадження дистанційного навчання в період карантину: батьки – на роботі, проконтролювати, як дитина докладає зусиль, в них не завжди виходить. Справа покладається на вчителя, який веде облік і виставляє оцінки. Невідшліфована повністю система стосовно дистанційного навчання під час карантинів, але ми до цього вже наближені.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG