Він понад два роки служить у війську. До повномасштабного вторгнення працював психологом, допомагав дітям і підліткам долати депресії, тривожні розлади та суїцидальні кризи. Паралельно розвивав книжковий блог, популяризував українську літературу і навчався психотерапії.
Він просить не називати ні свого імені, ні позивного. Адже після того, як він відкрито розповів про свою сексуальну орієнтацію, то почав отримувати погрози. Тому не хоче розкривати і особу свого партнера, з яким вже три роки у стосунках.
Тож далі в тексті ми називатимемо військового – Андрієм.
Про проблеми геїв у цивільному і військовому середовищі, а також чому Соціальне об'єднання людей, чия сексуальна орієнтація чи гендерна ідентичність відрізняються від загальноприйнятих гетеросексуальних та цисгендерних норм. критикує новий Цивільний кодекс – в матеріалі Радіо Свобода.
Відкрито заявити про свою орієнтацію Андрій вирішив на тлі заяв про те, що в армії немає геїв. Це неправда! – каже він. Знає багатьох представників ЛГБТ-спільноти, які зараз стоять на захисті Батьківщини.
«Кількість насправді доволі значна, адже мова йде лише про тих, хто перебуває у спільноті ЛГБТ-військових. Але ж варто розуміти, що багато хто не говорить відкрито про свою орієнтацію, адже навіть на моєму прикладі можна побачити, як це все може закінчитися», – пояснює Андрій.
Геї у війську
Цивільне життя і служба у війську в цьому сенсі відрізняються не так сильно, як може здатися. Проте, якщо в мирному житті людина може зіткнутися з образами чи осудом, то у війську, каже він, існує ще одна небезпека – залежність від командирів і товаришів по службі.
Так замість очікуваного полегшення, після камінг-ауту в Андрія навпаки почалися проблеми. Військовому стали надходити погрози.
Мене хочуть убити або кудись заслати лише через те, що у мене така орієнтація
«Просто через те, що я гей. Я навіть нічого поганого не сказав про бригаду чи про військо. Мене хочуть убити або кудись заслати лише через те, що у мене така орієнтація. Деякі командири, користуючись своєю владою, можуть цілком у законному полі відправити ЛГБТ-військовослужбовця на якесь бойове завдання лише для того, щоб позбутися його. Виживе – виживе, не виживе – не виживе. Крім того якщо поруч ще й будуть гомофобно налаштовані побратими, то це може закінчитися дуже неприємною історією. Я зараз не кажу, що таке зі мною сталося, але я знаю про такі ситуації. І оце постійне відчуття небезпеки».
Водночас він визнає: далеко не всі військові ставляться до ЛГБТ негативно. Крім того часто люди просто не знають про сексуальну орієнтацію побратима.
«Я так зрозумів, що в моїй бригаді, окрім командування, більше ніхто про це не знає. Тому поки що безпосередньо від побратимів я цього не відчував. Але саме очікування того, що це може змінитися, теж психологічно дуже важке».
«Українське молоде суспільство поступово нас приймає»
За межами війська ситуація також непроста, адже і поза фронтом, за словами Андрія, існує безліч людей, наповнених ненавистю до гей-спільноти.
Наші стосунки – це ніби щось аморальне
«Були люди, які відкрито заявляли, що я не повинен відчувати радість. Що я не можу гуляти, проявляти себе. І це дуже небезпечно і дуже прикро. Я, наприклад, не можу зі своїм партнером просто піти кудись прогулятися. Не можу дозволити собі проявити будь-яку симпатію. Бо знаю, що це буде засуджуватися іншими людьми. Для когось наші стосунки – це щось аморальне або таке, що нібито руйнує традиційні цінності».
У своїй ЛГБТ-спільноті люди часто діляться проблемами, з якими зіштовхуються в житті. Більшість стосується саме порушення прав людини, цькування та погроз. Проте, все частіше учасники розповідають і про прийняття. Андрій каже, як психолог, який допомагає дітям та підліткам, звернув увагу, що молодше покоління ставиться простіше до тем нетрадиційної орієнтації.
«Це дуже важке питання, тому, мені здається, потрібен час. І дуже багато часу. Але вже зараз, якщо дивитися з позитивом, то багато чого змінилося. Як учасник єврейської спільноти я часто згадую історію Песаха. Чому Мойсей сорок років водив людей пустелею? Бо потрібен був час, щоб виросло нове покоління. Мені здається, і нам потрібен час, щоб виросло покоління, яке сприйматиме це нормально. На жаль, не тільки частина старшого покоління, а й багато молодих людей досі цього не приймають».
Як сьогодні ЛГБТ-спільнота та держава можуть допомогти людям з нетрадиційною орієнтацією
Андрій вважає, що слід чітко розділяти два напрямки. З одного боку це має бути сприяння людей в ознайомленні, популяризації та розумінні взагалі такого поняття як нетрадиційна орієнтація.
З іншого боку держава, як орган влади має будувати грунт для комфортного життя таких людей.
ЛГБТ-спільнота – це такі самі люди, які просто люблять інших людей
«Потрібно більше інтерв’ю, більше історій, більше можливостей розповідати про себе. Особливо це важливо для військових, хоча для них це дуже небезпечно. Люди мають побачити, що ЛГБТ-спільнота – це такі самі люди, які просто люблять інших людей. Які так само воюють у війську. Працюють. Живуть. Поважають. Я багато читаю і бачу, що українською виходить дедалі більше книжок із гарною ЛГБТ-репрезентацією. Люди починають розуміти, що це не лише про геїв чи лесбійок, що спектр набагато ширший. І саме через історії часто найкраще народжується розуміння».
І саме на цьому етапі, вважає чоловік, самих суспільних змін недостатньо. Вони мають супроводжуватися і змінами в законодавстві. Насамперед він говорить про необхідність кримінальної відповідальності за злочини, вчинені через ненависть до ЛГБТ-людей.
Хочу, щоб за такі погрози була реальна відповідальність
«Я хотів би, щоб у документах, де йдеться про дискримінацію, була передбачена кримінальна відповідальність, так само як і за расизм чи інші форми нетерпимості. Щоб я міг звернутися до юристів і сказати: мене дискримінують як гея, мені погрожують убивством. Я хочу, щоб за такі погрози була реальна відповідальність. Бо зараз для мене це питання безпеки».
Саме тому він критично оцінює нову редакцію Цивільного кодексу, яку Верховна Рада вже підтримала у першому читанні.
А що з новим Цивільним кодексом?
Документ викликав критику з боку різних суспільних груп. Серед тих, хто висловив незадоволення, – і представники ЛГБТ-спільноти. Вони вже провели кілька акцій, виступаючи проти окремих положень проєкту.
Зокрема, у тексті йдеться про визначення сім’ї як союзу чоловіка та жінки. На думку правозахисників, така формула може впливати на обсяг прав партнерів у критичних життєвих ситуаціях – наприклад, у разі госпіталізації, ув’язнення чи необхідності юридичного представництва. Крім того, проєкт не містить окремих положень щодо відповідальності за дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.
«Якщо людей переслідують, б’ють чи погрожують їм саме через те, що вони ЛГБТ, це не повинно кваліфікуватися просто як хуліганство. Має бути чітко визначено, що це злочин на ґрунті ненависті. У законі має бути прописано, що за нетерпимість і дискримінацію повинна наставати відповідальність. Лише тоді можна говорити про рівність прав», – наголошує Андрій.
Законопроєкт №15150 нині готують до другого читання. голова Верховної Ради України та один з авторів документа Руслан Стефанчук в коментарі для Радіо Свобода заявив, що найсуперечливіші положення будуть доопрацьовані.
Як розповів радник голови парламенту та секретар робочої групи з підготовки нового Цивільного кодексу Михайло Хоменко, до 19 травня народні депутати подавали свої поправки.
Частина з них стосується саме регулювання прав ЛГБТ-спільноти.
Відмовитися від концепції сім’ї як союзу жінки й чоловіка
«Голова Верховної Ради України своїми поправками відреагував на низку цих питань. Зокрема, запропоновано повернутися до визначення сім’ї, яке наразі міститься у третій статті чинного Сімейного кодексу. Тобто відмовитися від концепції сім’ї як союзу жінки й чоловіка або виключно як союзу, що ґрунтується на шлюбі чи кровному спорідненні. Запропоновано залишити чинне регулювання і таким чином не звужувати це поняття», – пояснив Хоменко.
У разі ухвалення цієї поправки нова редакція Цивільного кодексу не міститиме вузького визначення сім’ї, яке, за оцінками правозахисників, могло б ускладнити запровадження інституту цивільних партнерств для одностатевих пар.
Втім, наразі ці зміни не ухвалені. Попереду – їхній розгляд у профільному комітеті, після чого законопроєкт винесуть на голосування у другому читанні. Коли саме це станеться і в якій редакції документ потрапить до сесійної зали, наразі невідомо.
Форум