Доступність посилання

ТОП новини
22 Жовтень 2019, Київ 06:45

Євросоюз залишив санкції проти Білорусі, але продовжує діалог із Мінськом


Президент Білорусі Олександр Лукашенко

Євросоюз продовжив іще на один рік ембарго на постачання в Білорусь зброї, а також візові й майнові обмеження щодо чотирьох білоруських високопосадовців, яких у ЄС вважають причетними до таємничих зникнень опозиційних діячів Віктора Гончара, Юрія Захаренка, Анатоля Красовського і журналіста Дмитра Завадського.

Демарш Угорщини подолано

Рішення про продовження збройного ембарго стосовно Білорусі було ухвалене 20 лютого у Брюсселі попри позицію Угорщини, яка хотіла взагалі скасувати це ембарго.

Раніше на вимогу Угорщини з-під цього ембарго вже була виведена спортивна зброя, зокрема рушниці для біатлону, яку країнам ЄС наразі дозволено експортувати до Білорусі.

Угорщина також наполягала на швидкому підписанні рамкової угоди про співпрацю між ЄС і Білоруссю. Але ЄС вдалося переконати Будапешт зняти свої заперечення.

Спостерігачі називають таку сприятливу для офіційного Мінська позицію Будапешта своєрідним тестом на те, як далеко Угорщина може тут зайти в у санкційній позиції ЄС. Аналітики не виключають, що таку ж тактику Угорщина може застосувати і під час обговорення питання про економічні і візові санкції щодо Росії.

Візові санкції ЄС залишаються проти 4 чиновників

Також ЄС продовжив візові й майнові санкції проти чотирьох громадян Білорусі, теперішніх і колишніх посадовців, які, на думку Євросоюзу, причетні до викрадення у 1999–2000 роках політичних опонентів президента Лукашенка.

Під санкціями ЄС залишаються колишні міністри внутрішніх справ Білорусі Володимир Наумов, Юрій Сіваков, екс-генеральний прокурор Віктор Шейман, керівник спецпідрозділу МВС Дмитро Павлюченко.

Слідство у справах щодо зникнення опозиційних діячів Віктора Гончара, Юрія Захаренка, Анатоля Красовського і журналіста Дмитра Завадського Прокуратура Білорусі зупинила, винних не знайшли і не покарали, доля зниклих офіційно не встановлена.

Чому було запроваджено ембарго на зброю

Ембарго на постачання зброї і поліцейської амуніції до Білорусі Європейський союз запровадив 2011 року, після брутального розгону силовими структурами у Мінську мітингу проти фальсифікації президентських виборів 19 грудня 2010 року.

Як свідчив один із соратників тодішнього опозиційного кандидата в президенти Білорусі Андрія Саннікова Дмитро Бондаренко, спецпідрозділи, які розганяли мітинг у Мінську, застосовували спецзасоби німецького виробництва (щити, палиці), а також тактику розгону мітингів, якої навчилися у німецьких поліцейських до 2010 року, під час короткочасного потепління відносин ЄС і Білорусі.

Європейські санкції проти Лукашенка

У 2011 році ЄС запровадив також санкції проти 6 білоруських компаній, що належить наближеним до Лукашенка бізнесменам, і 174 чиновників, причетних до порушень прав людини і фальсифікації виборів. Був під санкціями і особисто Олександр Лукашенко.

Це старе ембарго, яке тягнеться і постійно продовжується у зв’язку з тим, що в Білорусі існує диктаторський режим
Олександр Алесін

Тоді ж була запроваджена заборона на продаж в Білорусь зброї і поліцейської екіпіровки. Йшлося саме про постачання для таких структур, як КДБ, міліція, служба охорони президента, сказав в інтерв’ю Радіо Свобода мінський військовий аналітик Олександр Алесін.

«Великих озброєнь ми з Європи ніколи не отримували. Мова йде про спеціальне озброєння для служб безпеки, президентської охорони, КДБ, міліції, наприклад, снайперські гвинтівки, нелетальну зброю, боєприпаси. Це старе ембарго, яке тягнеться і постійно продовжується у зв’язку з тим, що в Білорусі існує диктаторський режим», – каже аналітик.

Обережний діалог Брюсселя з Мінськом

Але в останні роки ситуація для Білорусі дещо змінилася. Олександр Лукашенко перестав бути для ЄС диктатором номер один, поступившись цим місцем президентові Росії Володимирові Путіну, а сам переметнувся у миротворці, надавши в Мінську майданчик для проведення переговорів щодо ситуації на Донбасі. Захід оцінив миротворчі зусилля Лукашенка, а також той факт, що Білорусь не визнала псевдореферендум у Криму і прийняла в перші місяці війни значне число біженців із України.

Олександр Лукашенко на зустрічі з Володимиром Путіним у Сочі 15 лютого 2019 року не домігся економічної підтримки з боку Росії
Олександр Лукашенко на зустрічі з Володимиром Путіним у Сочі 15 лютого 2019 року не домігся економічної підтримки з боку Росії

ЄС хотів би налагодити діалог із офіційним Мінськом, в першу чергу щоб вивести Білорусь із-під впливу Росії. Всі санкції проти Білорусі були скасовані, залишилися тільки санкції на постачання зброї. Євросоюз, у тому числі, зняв санкції з Олександра Лукашенка та його синів і оточення.

Білоруси навіть не мріють про «безвіз»

Відносини між Білоруссю і ЄС досі регулюються документами, ухваленими в СРСР, немає навіть Угоди про партнерство та співробітництво – такі угоди підписали з ЄС Росія, Україна, Молдова й інші країни колишнього СРСР ще в 90-х роках.

Тепер Євросоюз готує до підписання з Білоруссю угоду «Пріоритети партнерства», а також угоду про спрощення візового режиму. Білоруси наразі платять за шенгенські візи по 60 євро і не мають надії на безвізовий режим, як українці.

Відсутність угоди про спрощення візового режиму не дає можливості ЄС знизити вартість віз для білорусів, вона вища, ніж для росіян, які платять за шенгенські візи 30 євро.

Литва притримує поліпшення відносин із Мінськом

Угода «Пріоритети партнерства» мала бути підписана у 2018 році, але підписання відкладається. Це відбувається через позицію Литви – вона вимагає внести в документ додаткові гарантії безпеки Білоруської АЕС, яка будується за 50 кілометрів від Вільнюса.

Білорусь хоче поліпшити відносини з Євросоюзом. За умови, що ЄС не буде втручатися у внутрішні справи Білорусі, не реагувати на порушення прав і свобод людей. ЄС із цим згодний, він наполягає на дотриманні прав людини тільки формально
Андрій Федоров

Білорусі наразі вкрай потрібне прийняття цих «Пріоритетів партнерства» і інтенсифікація відносин з ЄС. Мінський політолог Андрій Федоров вважає, що це деякою мірою могло б компенсувати зниження економічної підтримки режиму Лукашенка з боку Росії.

«Останнім часом Білорусь дійсно хоче поліпшити відносини з Євросоюзом. За тієї умови, що ЄС не буде втручатися у внутрішні справи Білорусі, в першу чергу не реагувати на порушення прав і свобод людей. Євросоюз із такою позицією згодний, він продовжує наполягати на дотриманні прав людини, але тільки формально, і в реальності це не дуже відображається на відносинах ЄС і Білорусі. Білорусь хоче отримати від ЄС кредити, інвестиції, технології. Наскільки це можливо, важко сказати, але думаю, що не дуже. І не тому, що в Білорусі є проблеми з демократією. У Китаї їх іще більше, а інвестиції з ЄС туди йдуть. Але в Білорусі немає ніяких економічних умов, які б сприяли інвестиціям, тому зусилля Лукашенка не приведуть до очікуваного ним результату, хоча і трішки поправлять внутрішню економічну ситуацію», – каже політолог.

Будемо надійним партнером ЄС – Лукашенко

Олександр Лукашенко 18 лютого зустрічався з єврокомісаром із питань бюджету та людських ресурсів Ґюнтером Еттінґером і заявив, що проблеми у стосунках між Білоруссю і Європейським союзом не мають хронічного характеру і можуть бути вирішені.

Олександр Лукашенко і Ґюнтер Еттінґер на зустрічі в Мінську, 18 лютого 2019 року
Олександр Лукашенко і Ґюнтер Еттінґер на зустрічі в Мінську, 18 лютого 2019 року
Ми завжди будемо надійним партнером ЄС… Звичайно ж, ми хочемо, щоб такі почуття були взаємними
Олександр Лукашенко

«Ми завжди будемо надійним партнером Європейського союзу, і за білоруський напрямок (майже півтори тисячі кілометрів) ви можете не турбуватися. Звичайно ж, ми хочемо, щоб такі почуття були взаємними», – сказав Лукашенко.

Заява пролунала після повернення Лукашенка з російського Сочі, де він провів триденні безплідні переговори з президентом Росії Путіним щодо російської економічної підтримки Білорусі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG