Доступність посилання

ТОП новини
30 березня 2020, Київ 09:15

Українські тести на коронавірус – «швидші і дешевші»: чи знайде уряд гроші


Лікар біля хворого від коронавірусу. Рим. Італія, 24 березня 2020 року

Після хвилі негативних реакцій у соціальних мережах та повідомлень у ЗМІ – уряд України вирішив профінансувати Інститут молекулярної біології та генетики НАН України, науковці якого розробили тест-системи діагностування коронавірусу. Що це за тест-системи? Чому їхніх розробників відправили у відпустки за власний рахунок? Скільки грошей тепер обіцяє виділити влада і коли чекати на українські тест-системи у кожній лікарні?

Короткий коментар-відповідь старшого наукового співробітника Інституту молекулярної біології та генетики НАН Оксани Півень у фейсбуці під її ж постом 23 березня про закуплені і привезені з Китаю тести на наявність антитіл (тобто, уже виробленого імунітету) замість тестів, здатних діагностувати інфікування коронавірусом – викликав «ланцюгову реакцію».

Літак з масками та тестами на коронавірус прибув з Китаю до України – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:11 0:00

Оксану Півень запитали про українські тести, а вона відповіла – «ми всі дружно за свій рахунок у відпустці до кінця місяця, а тест-система розроблена, валідована (перевірена та підтверджена – ред.) і зареєстрована, все що можу сказати».

Ця інформація швидко розійшлася соціальними мережами і потрапила у ЗМІ.

«Учені а) мають зарплатню у 5-7-9 тисяч гривень (реальні цифри залежно від посади): б) через хронічний брак фінансування більшість інститутів давно працює неповний робочий тиждень (ця традиція дісталась новій владі від попередників, але нову владу те теж цілковито влаштувало); в) критично важливим для протистояння епідемії інститутам не дали коштів», – написав фізик, популяризатор науки Антон Сененко.

Хто замовив і хто не профінансував?

Розробку тестів замовила у січні Рада національної безпеки і оборони (РНБО). А президент України Володимир Зеленський своїм Указом від 13 березня увів у дію рішення РНБО, щодо протидії поширенню коронавірусу, одним із пунктів якого є – «профінансувати виготовлення щонайменше 200 тисяч тест-систем».

Інститут замовлення виконав за півтора місяці, а грошей так і не отримав.

Інститут розробив ефективний ПЛР-тест і пішов у відпустку за власний рахунок, бо немає грошей на зарплату
Ганна Єльська

«Так, Інститут розробив ефективний ПЛР-тест (молекулярно-генетичний аналіз на основі полімеразної ланцюгової реакції – ред.) і вже відправив 600 до лабораторій у Житомирі і Києві. Весь інститут пішов за власний рахунок, бо немає грошей на зарплату», – підтвердила Радіо Свобода і радник при дирекції Інституту молекулярної біології та генетики НАНУ, академік Ганна Єльська.

Тести віддали для використання у Житомирський обласний лабораторний центр МОЗ України та Центр громадського здоров’я МОЗ України у Києві, уточнили в Інституті.

Щодо фінансування у НАН України​ пояснили, що на 23 березня цього року отримали «з великою затримкою лише незначне фінансування на роботи зі створення і виробництва тест-систем».

«Президія НАН України веде інтенсивні перемовини з Кабінетом Міністрів України стосовно фінансування для виробництва наступних партій тест-систем», – зазначили в Інституті.

Про відпустки співробітників за власний рахунок додали, що це є «типовим для установ НАН України і ніяким чином не пов’язане з сьогоднішньою ситуацією з коронавірусом».

Мовляв, недофінасування є хронічним, але цього року ситуація зовсім скрутна.

«Паспорт бюджетної програми «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (КПКВК 6541230) з фінансуванням на 2020 рік досі Урядом не підписаний, відповідно ці заплановані кошти установи НАН України використовувати все ще не можуть, а там в основному і є заробітна платня. Тому співробітники всіх установ НАН України, в тому числі й ІМБГ НАНУ, вимушені виходити з цієї ситуації та йти у відпустку за власний рахунок», – повідомляє офіційна сторінка ІМБГ НАНУ.

Яка різниця між ПЛР і експрес-тестом

Оксана Півень каже, що не очікувала «аж такого широкого фідбеку на коротенький допис». Проте додала – «це в умовах реальної та відчутної загрози здоров'ю спрацьовує інстинкт самозбереження».

«Можливо це звучить цинічно, проте коронавірус мав таки потрапити в Україну, щоби кожен з Вас, шановні, від депутата і міністра до простої людини зміг відчути той ганебний стан фінансування науки та медицини – за остаточним принципом, тобто щоб не вмерли», – написала Півень.

На численні прохання старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології та генетики НАН України, кандидат біологічних наук Оксани Півень пояснила переваги методу ПЛР (полімеразно-ланцюгової реакції) перед експрес-тестами (на антитіла).

Коронавірус мав таки потрапити в Україну, щоби кожен. від депутата до простої людини зміг відчути той ганебний стан фінансування науки та медицини
Оксана Півень


«Цей метод наразі є золотим стандартом лабораторної діагностики і дає змогу з високою точністю діагностувати практично будь-які інфекції – і вірусні, і мікробні, і грибкові. Свого часу, у 1993 році, за розробку методу дали Нобелівську премію. Метод ґрунтується на виявлені нуклеїнових кислот вірусів (ДНК або РНК) або інших патогенів. Для цього потрібна реакційна суміш із ферментом полімеразою, прилад, навчений персонал, та саме головне – специфічні праймери, які підібрані і сконструйовані для розпізнавання виключно вашого патогена. У нашому випадку коронавірусу ПЛР-тест потребує трохи часу і обладнаних укомплектованих лабораторій. Проте, він дає точну відповідь: інфікований пацієнт чи ні, навіть, якщо у нього ще не має або і взагалі немає симптомів. Цього не зможе забезпечити експрес-тест на виявлення антитіл, бо на момент тестування у пацієнта просто ще можуть не напрацюватися антитіла і тест дасть результат – «здоровий», – пояснила молекулярний генетик Оксана Півень.

Коронавірус. Чому потрібний карантин ‒ відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:00 0:00

Швидка реакція влади

25 березня до Інституту молекулярної біології та генетики НАН України за дорученням голови уряду приїхали віцепрем'єр-міністр Вадим Пристайко і Юрій Полюхович, який цього дня повернувся до роботи на посаді першого заступника міністра освіти України з питань науки.

Урядовці поспілкувалися із вченими і заявили, що:

  • в ІМБГ розроблена, виготовлена і повністю готова до використання тест-система для діагностики коронавірусу COVID-1 на основі ПЛР;
  • система пройшла реєстрацію, підтверджена її точність і специфічність на рівні 99,9%;
  • собівартість однієї реакції на цьому тесті – 250 гривень, тоді як закордонні аналоги коштують 370-450 гривень.

Наразі Інститут отримав 350 тисяч гривень від держави і виготовив перші партії тестів на 600 аналізів, повідомив Юрій Полюхович.

«Однак Інститут може виробляти набагато більше тестів, які зараз дуже потрібні Україні. Менш ніж за тиждень науковці можуть зробити набори на 10 тисяч вимірювань, а за 10-12 днів – на 50 тисяч. Головне, для цього потрібно – кошти», – сказав урядовець.

Перед цим Юрій Полюхович повідомив, що Кабінет міністрів ухвалив постанову, яка дозволить розблокувати процес фiнансування наукових установ НАН України, зокрема виплату зарплат науковцям Інституту молекулярної біології та генетики.

Радіо Свобода звернулася за підтвердженнями до директора ІМБГ Михайла Тукала, однак він у коментарі відмовив, пояснивши, що оперативно готує усі необхідні документи, щоб бюджетні кошти пішли в інститут і науковці змогли повернутися до роботи.

У таких ситуаціях, як пандемія коронавірусу, стає зрозумілим значення фундаментальної науки, резюмувала академік Ганна Єльська, адже наука аналізує «суть загроз і знаходить механізми їх подолання».

Server error

Oops, as you can see, this is not what we wanted to show you! This URL has been sent to our support web team to look into it immediately. Our apologies.

Будь ласка, використайте пошук

Читайте ще:

Епідемія коронавірусу у Франції: штрафи за порушення карантину, підтримкка лікарів та креатив

Пандемія коронавірусу: уроки для людства та України​

Коронавірус зараз у фазі адаптації до людей. Що далі? Інтерв’ю з вірусологинею​

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG