Крим, який російська влада рекламує, як всеросійський курорт, насправді після окупації перетворився у мілітаризований регіон посиленого контролю і «проведення антитерористичних заходів». ФСБ перевіряє будинки кримських татар, посилені поліцейські загони охороняють транспортні об'єкти, до патрулювання вулиць залучають «дружинників» та ветеранів повномасштабної війни проти України.
Чи може бути зона посиленого контролю курортом?
Проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії зібрав інформацію про це.
Окупувавши Крим у 2014 році Росія почала посилено мілітаризувати півострів, пеертворюючи його з місця відпочинку на місце зосередження режимних об'єктів.
А розпочатвши повномасштабну війну проти України, Росія фактично зробила Крим заручником своєї воєнної кампанії.
І хоча на його території окупованого півострова офіційно не оголошували воєнний стан, але там діє режим підвищеної терористичної небезпеки. Російські силовики в регіоні максимально мобілізовані та несуть службу на ключових об'єктах. Про це йдеться в інформаційно-аналітичній довідці російського міністра внутрішніх справ Криму Олексія Дмитрієва, опублікованій на сайті російського парламенту Криму.
У ній міністр описує основні тенденції в роботі силовиків у 2025 році, згадуючи, зокрема, і переслідування кримчан за статтями, які правозахисники називають політично мотивованими.
Пошуки «терористів»
Протягом 2025 року російські силовики в Криму діяли в умовах «середнього рівня реагування», а також «жовтого рівня терористичної загрози», оголошеної раніше в північних регіонах півострова.
У регіоні посилено наряди поліції, які діють у громадських місцях та під час проведення масових заходів.
Поліція посилено охороняє транспортні об'єкти мосту через Керченську протоку та Керченської поромної переправи. Для запобігання терористичним загрозам у лінійному управлінні поліції створено шість «об'їзних» груп, які обстежують критично важливі та потенційно небезпечні об'єкти, стверджує Олексій Дмитрієв.
У Кримському лінійному управлінні МВС РФ минулого року порушили шість кримінальних справ за статтями про «теракти щодо об'єктів транспорту». У 2024 році їх було дві, зазначено в інформаційно-аналітичній довідці.
Зведені загони російської поліції розміщені на межі між Кримом та Херсонською областю «для своєчасного реагування на зміни оперативної обстановки», йдеться в документі.
Ця територія, нагадаємо, задіяна у військовій та цивільній логістиці РФ. Цьому сприяє окупація лівого берега Херсонської області.
«Дружинники» на вулицях
У самому Криму, за інформацією Олексія Дмитрієва, посилено заходи щодо залучення населення до охорони громадського порядку.
У Феодосії для цього створено добровільну народну дружину «Ветерани СВО», а в Ялті – дружину «Козачий дозор». Їх, як зазначено в документі міністра, залучають до охорони громадського порядку та проведення масових заходів.
В організації «Ветерани СВО» заявили, що отримали в російському МВС Криму свідоцтво про реєстрацію і на основі цього сприяють правоохоронним органам, проводять профілактику підліткової злочинності та сприяють підвищенню правової грамотності серед молоді.
Про діяльність «Козачого дозору» в Ялті мало що відомо. У цьому регіоні діє військово-патріотичний клуб зі схожою назвою. Про те, що вулиці Ялти патрулюватимуть «дружинники», пишуть російські ЗМІ. Посвідчення, форму та нарукавні пов'язки вони виготовлятимуть за власний кошт або за гроші жертводавців. Чи мають вони при цьому право затримувати порушників, невідомо.
Силовики також посилено вивчають соцмережі кримчан у пошуках порушників закону.
«На постійній основі проводиться моніторинг інформаційних потоків в інтернеті з метою виявлення осіб та організацій, які розміщують у соцмережах публічні заклики до здійснення екстремістської діяльності, розповсюджують матеріали екстремістського змісту або вербують жителів Криму для участі в бойових діях на території України та інших країн», – заявляє Олексій Дмитрієв.
У Криму налагоджено взаємодію між силовиками та владою, і це дозволяє говорити про його повну захищеність, стверджує російський глава регіону Сергій Аксьонов.
«Перш за все, це всі, хто служить сьогодні в підрозділах Міністерства оборони, силових структур, підрозділах «БАРС-Крим» – це наші добровольці, які складають значний кістяк сил, що обороняють Крим», – заявляє він.
Зростаюча статистика «антивоєнних» протестів
У 2025 році в Криму російські силовики активно переслідували кримчан за статтею 20.3.3 КпАП РФ (дискредитація Збройних сил РФ). За нею склали 460 протоколів, повідомляє Олексій Дмитрієв. У 2024 році таких протоколів, за його даними, було 120.
З цієї статистики випливає, що минулого року кількість антивоєнних протестів у Криму зросла майже в чотири рази.
При цьому публічно російська влада заявляє, що кримчани «в єдиному пориві» підтримують президента РФ Володимира Путіна та його повномасштабне вторгнення в Україну.
Подібні штрафи є частиною системної політики репресій проти проукраїнських жителів тимчасово окупованого КримуКримськотатарський ресурсний центр
«Антивоєнна» стаття 20.3.3 КпАП Росії активно використовується російською владою «виключно як один із інструментів для легалізації репресій, спрямованих на придушення антивоєнних та проукраїнських настроїв у Криму», заявляють у правозахисному проєкті «Кримський процес».
Під «дискредитацію» в російській практиці підпадають будь-які негативні висловлювання про російських силовиків та Володимира Путіна.
«Ці випадки демонструють, що тенденція до репресій за вільне висловлення думок та підтримку України залишається незмінною. Подібні штрафи є частиною системної політики репресій проти проукраїнських жителів тимчасово окупованого Криму», – заявляють у Кримськотатарському ресурсному центрі.
Скільки всього в Криму «антивоєнних» протоколів від початку бойових дій РФ проти України, достовірно невідомо – російська влада цю статистику не розголошує. У Представництві президента України в АРК зафіксували 1,7 тисячі таких протоколів, які дійшли до судів. У більшості випадків суди задовольняють протоколи силовиків.
«Крим – один із найнебезпечніших регіонів»
Кримський півострів – один із найбільш репресивних регіонів, що перебувають під контролем РФ, заявляють російські правозахисники.
Переслідувань у Криму зазнають активісти, журналісти, правозахисники та інші жителі півостроваОльга Романова
«Крим став одним із найнебезпечніших регіонів, контрольованих Росією. Причому небезпечних і для тих, хто не підтримує офіційну політику Кремля, і для тих, хто потенційно, з якихось причин може стати головним героєм доносу, написаного «пильними сусідами». Переслідувань у Криму зазнають активісти, журналісти, правозахисники та інші жителі півострова. Як вам референдум? Чи добре живеться в Криму?» – каже голова російського руху «Русь сидяча» Ольга Романова.
За її словами, у Криму масово переслідують людей за звинуваченнями у зв'язках з ісламською організацією «Хізб ут-Тахрір», релігійною організацією «Свідки Єгови», «шпигунстві» на користь України, а також противників повномасштабного вторгнення РФ в Україну. З 2022 року Росія активізувала в Криму переслідування жінок.
Раніше Європейський суд з прав людини визнав Росію винною в системному придушенні свободи слова та переслідуванні за критику війни проти України. У своєму рішенні ЄСПЛ одноголосно визнав порушення Росією статті 10 («Свобода вираження поглядів») Конвенції та встановив, що обмеження, які російська влада використовує щодо висвітлення своєї війни проти України, є «спробою придушити будь-яку критику, а не боротьбою з реальною загрозою національній безпеці».
У ЄСПЛ окремо наголосили, що всі «вироки» російських судів у Криму є незаконними. Влада РФ рішення ЄСПЛ не визнає.
