Вже на наступний день після послаблення карантину в столиці мер Києва Віталій Кличко закликає уряд дозволити відновити роботу метрополітену. Столична підземка готова почати перевезення вже на наступний день після рішення Кабінету міністрів, повідомила Радіо Свобода заступниця голови Київського метрополітену Наталія Макогон. Однак такого рішення наразі немає, а кияни скаржаться на багатогодинні затори.
Мер Києва Віталій Кличко неодноразово заявляв, що метрополітен відновить свою роботу тільки за рішенням уряду. Коли секретар Київської міської ради Володимир Прокопів запропонував розглянути відкриття метро ще в березні, Кличко назвав це «персональною думкою», висловленою не фахівцем.
Однак за два дні після послаблення карантину міський голова звернув увагу на те, що містяни могли помітити й одразу: щоб працювати на підприємстві, яке відновило роботу, або відвідати літню терасу кафе, до них треба спершу дістатися.
«Коли дедалі більше людей повертається до роботи, до якої треба доїхати, у місті відбувається колапс. І ми будемо наполягати на відновленні роботи метро. Щодо ідеї спецперепусток для проїзду в метрополітені – вона абсолютно утопічна», – сказав він у своєму онлайн-зверненні 13 травня.
Схоже, Кличко не перебільшує: кияни, за власними відгуками, стали проводити в заторах більше часу, ніж до карантину. Співрозмовники Радіо Свобода розповідають про поїздки містом, які тривали понад годину, в деяких випадках – дві, а то й три години.
Наприклад, житель Києва Олександр Ковальонок згадує, що після робочого дня 12 травня добирався з Лук’янівки на Лівий берег понад півтори години – набагато довше, ніж зазвичай.
«У годину пік було 40-50 хвилин (раніше – ред.), але в 19:30 в основному за 30 хвилин. Але ж не півтори години, коли й години пік немає», – порівнює він, уточнюючи, що більша частина цього часу пішла на те, щоб перетнути центр міста.
Також мешканцям столиці важко знайти таксі, в тому числі й через затори – а ті, які все ж приїжджають на замовлення, обходяться дорожче, ніж раніше. А власники спецперепусток можуть чекати на тролейбус чи автобус по три години, адже кількість пасажирів у салоні не повинна перевищувати 10 людей.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, виступаючи у Верховній Раді 13 квітня, вчергове нагадав, що відкриття метро пов’язане з ризиком спалаху коронавірусної хвороби.
«Уряд, звичайно, чує та дослухається до прохань повноцінно запустити транспорт, зокрема, метрополітен. Але це не моя забаганка не запускати метро. Всі моделі та розрахунки показують, що передчасний запуск – це десятки тисяч хворих», – заявив голова уряду.
Аналогічну тезу озвучив президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні 13 травня. Він заявив, що нескладно «підписати папірець і хоч завтра відкрити метро і дозволити концерти», але це може призвести до різкого збільшення кількості хворих.
Метро зупинило перевезення, але не роботу
Судячи з позиції влади, найближчими днями відкриття столичної підземки (як і харківської та дніпровської) очікувати не варто. Коли ж таке рішення Кабінету міністрів буде, Київський метрополітен запрацює вже на наступний день, повідомила заступниця начальника підземки та голова пресслужби Наталка Макогон.
«Ми чекаємо на ухвалення алгоритму і готові працювати за тим алгоритмом, який отримаємо від органу управління», – додала вона.
Водночас, за словами Макогон, метро зупинило перевезення, але не роботу: зараз триває ремонт рухомого складу, ескалаторів, роботи за програмою доступності на станціях, заміна освітлення на енергоефективне.
Навантаженість доріг дійсно перевищує показники до послаблення карантину – і навіть до його запровадження, підтвердили Радіо Свобода в «Київавтодорі». Зокрема це пояснюється тим, що не всі мають необхідні для проїзду в громадському транспорті спецперепустки, відтак дехто пересідає за кермо чи користується таксі. Якщо вівторок минулого тижня за рівнем заторів був схожий на вихідний день, то вчорашній був повноцінним робочим – і доволі завантаженим.
У комунальному підприємстві нагадують про вчорашній дощ, який завжди збільшує кількість заторів, та ремонтні роботи, зокрема на проспекті Бандери та на Борщагівському шляхопроводі, які обмежують проїзд та змушують водіїв користуватися об’їзними шляхами.
Відкриття метро створить ризики, якщо не убезпечуватися – епідеміолог
Послаблення карантину, які ухвалив уряд, набули чинності 11 травня. Поміж інших рішення не запускати роботу транспорту розкритикувала й ексголова Міністерства охорони здоров’я Уляна Супрун. Вона звернула увагу на те, що зупинка громадського транспорту для протидії пандемії не є поширеною практикою в світі.
«В усьому світі громадський транспорт – основа пересування, особливо у великих містах чи мегаполісах. Тому «відключення» систем громадського транспорту під час пандемії COVID-19 не було системним рішенням, – пише Супрун.
Натомість, вважає вона, влада мала б посилити дезінфекцію транспорту, забезпечити дотримання дистанції між пасажирами та захисні маски й рукавички для працівників, відгородити водіїв від людей у салоні. Відсутність доступу до метро та скупчення людей на зупинках наземного транспорту, на думку колишньої урядовиці, не тільки збільшує стрес для містян, а й наражає їх на небезпеку зараження.
«Звісно, для того, аби відкривати громадський транспорт для всіх, потрібно (було) провести належну підготовку. Розмітки для збереження дистанції, посилена дезінфекція, планування розкладу, встановлення антисептиків – це лише кілька дій, які дозволили б відкрити транспорт швидше. Часу для цього було більш ніж достатньо», – зазначає вона.
Відкриття метрополітену дійсно збільшить ризик зараження, якщо пасажири не будуть убезпечуватися, каже завідувачка кафедри епідеміології Національного медичного університету імені Богомольця Ірина Колеснікова. Серед заходів безпеки вона називає захисні маски та дотримання дистанції між людьми.
«З боку пасажирів: дотримання соціальної безпечної дистанції, використання індивідуальних засобів захисту органів дихання. Ну і, якщо немає нагальної потреби користуватися саме метрополітеном – не користуватися. Якщо можна ту ж саму зупинку пройти пішки вулицею, то це краще зробити, тому що на відкритому повітрі неможливо заразитися», – каже епідемологиня.
Заразитися у черзі на автобус на відкритому повітрі, за словами Колеснікової, не можна. Однак подібні заходи неминуче призводять до втрат часу, визнає вона.
«Я вчора мала розмову з людиною, яка, маючи навіть спецперепустку (я вперше бачила за карантин таку людину, не знаю, кому їх видають), і він мені сказав, що три години з проспекту Науки до проспекту Перемоги, до «Політеху» діставався трьома пересадками, скрізь дуже довго очікуючи своєї черги», – розповіла вона.
«Питання в тому, чи хтось тепер буде слухати уряд»
У Києві близько 20-30% людей має доступ до авто, ще якийсь відсоток може дозволити собі щоденний приїзд на таксі, говорить директор дослідницького центру CEDOS Іван Вербицький. Відтак мобільність більшості містян напряму залежить від громадського транспорту. І хоча, з одного боку, обмеження такої мобільності зрозуміле в умовах пандемії, з іншого – населення міста опиняється в нерівних умовах, зазначає він.
Вербицький також вказує на те, що більшість країн Європи не закривали метрополітени та наземний транспорт. Винятки – Хорватія та Словенія – це достатньо маленькі країни, з населенням близько 2 і 4 мільйонів людей відповідно і без метрополітенів у столицях. Український уряд, на думку дослідника, міг би відновити роботу метро, наголошуючи на тому, що користуватися ним варто лише за необхідності.
Водночас голова CEDOS згадує нещодавню заяву головного державного санітарного лікаря Віктора Ляшка про те, що запровадження низки обмежень – наприклад, на відвідування парків – мало на меті радше «психологічний» вплив, аніж реальну протидію епідемії. Такі заходи, на думку аналітика, лише підважують довіру українців до уряду та його політики.
«Було б логічно дозволити економічну активність для всіх і відкрити громадський транспорт, щоб не тільки люди з автомобілями мали можливість забезпечувати себе, але й ті люди, які є бідніші. Інше питання в тому, що в тих умовах це б добре працювало, якби вони сказали: але робіть це тільки в необхідних ситуаціях, а не просто, коли вам хочеться піти в кафе в центр. Питання в тому, чи хтось тепер буде слухати уряд після того, як він настільки маніпулятивно вводив обмеження раніше», – міркує він.
У бюджеті Києва на 2020 рік закладено 1,14 мільярда гривень на утримання та розвиток мостів та шляхопроводів, ще майже 3 мільярди – на інші об’єкти транспортної інфраструктури. Але проблема не тільки у фінансуванні, а й у тому, що дорожня інфраструктура Києва вже працює на межі можливостей, вважає Вербицький.
«Стратегічне завдання міста – пересаджувати людей з машин на громадський транспорт, бо вже зараз місто задихається, а вулиця – це обмежений простір: справа будинок, зліва будинок, її не можна розширювати безкінечно. Тому в тій ситуації, яка є зараз, пропускна здатність вулично-дорожньої мережі близька до максимуму, і розширювати її ми теж не можемо», – пояснює він.
Водночас головна умова для того, щоб громадяни надавали перевагу громадському транспорту – це впевненість у його якості та надійності, додає він. За таких умов можливість уряду обмежити роботу транспорту може мати довготривалі наслідки для міста.
Ключовим є те, щоб люди мали довіру до громадського транспорту – зараз це повністю перекресленоІван Вербицький
«Переконати людину тепер не купляти автомобіль, якщо вона має на це ресурси, буде практично неможливо. Ключовим у цьому процесі є те, щоб люди мали довіру до громадського транспорту як до якоїсь системи, яка працює злагоджено, стабільно, і вони на неї можуть покластися достатньо, щоб не потрібно було покладатися на свій автомобіль – зараз це повністю перекреслено і це означає, що, як тільки людина має достатньо фінансових ресурсів, щоб купити автомобіль, вона буде його купляти і використовувати для поїздок по місту, що буде ще гірше погіршувати ситуацію на дорогах», – підсумовує він.
Інша опція – велосипеди – більш доступна, ніж автомобілі, проте має й свої обмеження. Серед них – безпека руху, відсутність якої й стримує киян, вважає Вербицький.
«Якби на ключових магістралях по одній смузі переобладнати у велодоріжки – для цього не треба багато грошей. Так роблять в Парижі, в Берліні, багатьох інших столицях зараз, на час карантину, то це допомогло б людям пересісти на велосипеди і поліпшити ситуацію з екологією і не користуватися громадським транспортом, щоб не заразитися», – припускає аналітик.
З початком карантину в Україні 12 березня влада обмежила рух транспорту. Карантин продовжений до 22 травня, але з низкою послаблень.
Метрополітен в українських містах – у Києві, Харкові і Дніпрі – може відновити роботу лише за рішенням уряду. Він не працює з 17 березня.
