Володимир Рунець
Іван Любиш
18 лютого 2014 року в Україні називають «кривавим вівторком». Цей день став початком кінця протистоянь на майдані Незалежності в Києві, які увійшли в історію країни під назвою Революція гідності.
П’ять років тому 18 лютого в Києві загинули 23 людини: дехто від вогнепальних поранень, дехто став жертвами так званих «тітушок». Двоє загинули під час пожежі в Будинку профспілок, де тоді був розташований штаб Майдану. Будівля зайнялася близько півночі, коли її повністю оточили бійці спецпідрозділів МВС «Беркут» і СБУ «Альфа». Суперечки про те, як і чому почалася пожежа, не вщухають усі ці роки. Одні стверджують, що пляшки з займистою сумішшю кидали силовики, щоб «викурити» майданівців, інші звинувачували в підпалі обидві сторони, в тому числі самих учасників Революції гідності: нібито таким чином вони намагалися тримати оборону будівлі.
Зараз Будинок профспілок майже повністю відновлений – гроші на ремонт виділили міжнародні й українські профспілки, був створений спеціальний благодійний фонд. Щоправда, основні кошти переказав приватний інвестор, за що отримав у власність третину будівлі.
Сьогодні в Будинку профспілок подекуди ще йде ремонт, але більшість приміщень уже відновлені повністю.
Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий каже, що ремонту не починали довго через слідчі дії. Спочатку вважали, що будівлю відновити неможливо, але потім провели експертизу і взялися за ремонт.
«Судячи з характеру викривлень металоконструкцій, алюмінієвих, металевих балок, їхня деформація була такою, що від звичайного загоряння таких руйнувань не повинно було бути. Щодо бетонних перегородок і плит така ж ситуація», – каже Осовий.
Згорілий Будинок профспілок у грудні 2014 року
Справу про пожежу в Будинку профспілок веде Генеральна прокуратура України. Її експерти встановили, що точок загоряння було більш ніж 20. Начальник управління спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк каже, що пляшки з займистою сумішшю кидали обидві протиборні сторони. Але винними слідство вважає представників тодішньої влади.
«Слідство інкримінує настання наслідків у результаті пожежі організаторам незаконної антитерористичної операції. Тобто якби не було безпідставного штурму тієї ночі, то ці наслідки в жодному випадку не настали б», – каже Сергій Горбатюк.
Олена Рекус, медик Майдану, розповідає, як п’ять років тому протягом декількох днів у цій будівлі надавала допомогу пораненим активістам. День, коли будинок зайнявся, вона згадує через силу: «Ми готувалися зі самого ранку. Складали аптечки, розраховували, шукали місця для пацієнтів. Також у «профспілках», в інших місцях».
Олена каже, що про пожежу в Будинку профспілок вони з колегами знали ще на початку дня: «Ми почали усвідомлювати, вже тоді зрозуміли. Я не могла зрозуміти, звідки, але дуже багато несли каністр із гасом. І ми вже тоді знали, що «профспілки» горітимуть».
Каністри з пальним, стверджує дівчина, несли люди в уніформі українських внутрішніх військ. «Це були не ВВшники. Це люди, одягнені в ВВшну форму, але вони були без будь-яких розпізнавальних знаків. Я підходжу до одного з них, він був у чорній формі, і кажу: «Ви ж ВВшники, ви повинні розуміти всю ситуацію». Він каже: «Дівчинко, прокинься. Які ми ВВшники. Ми ОМОН».
Під слідством у цій справі перебувають 10 осіб. Вісім із них у розшуку, колишній начальник СБУ Києва і Київської області зараз у СІЗО, а ось той, хто безпосередньо відповідав за громадський порядок у дні Майдану, досі на волі.
«Колишній заступник начальника департаменту громадської безпеки не тільки не перебуває під вартою, незважаючи на те, що ми порушували це питання, але і продовжує працювати на керівній посаді в Національній гвардії України», – каже Сергій Горбатюк.
Після початку ремонтних робіт навколо Будинку профспілок спалахнуло відразу декілька гучних скандалів. Частина будівлі з боку вулиці Хрещатик належить Київській раді профспілок. Тут під час відновлювальних робіт почали з’являтися додаткові поверхи. Активісти влаштовували протести, бо керівництво винаймало приміщення в оренду кільком ресторанам. У Київській раді профспілок прокоментувати ситуацію пообіцяли пізніше.
Не обійшлося без скандалів і в тій частині будівлі, яка належить Федерації профспілок України. 22 листопада, в річницю початку Революції гідності, там відкрилося мережеве кафе. Це теж не сподобалося громадським активістам. Врешті заклад тимчасово зупинив свою роботу. Голова організації Григорій Осовий каже, що заклад громадського харчування вибирали ретельно і, за його словами, головною умовою для такого закладу був його нерозважальний характер: «Тобто ні танців, ні пісень, враховуючи особливий статус цієї будівлі».
У Будинку профспілок відкрили частину «Музею Майдану» – фоторепортаж
Зараз у Будинку профспілок діє інформаційний центр майбутнього музею Революції гідності. Його будівництво планують розпочати вже найближчим часом, хоча старт робіт постійно відкладається.
(Відео сайту «Настоящее время»)
Оригінал матеріалу – на сайті проекту Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» «Настоящее время». Над перекладом і адаптацією тексту працювала Людмила Ваннек.