Mike Eckel
Розлоге і політично гостре розслідування можливого втручання Росії у президентські вибори 2016 року у США входить у новий важливий розділ: починається суд над колишнім головою кампанії президента Дональда Трампа Полом Манафортом.
Що на тлі: висновок усієї спільноти спецслужб США, що був оприлюднений іще того самого місяця, коли Трамп обійняв посаду, про те, що президент Росії Володимир Путін наказав здійснити кампанію кіберзламів і пропаганди з метою не тільки збити виборців із пантелику, а й посприяти кандидатурі Трампа.
І хоча в цій справі не буде мови про можливе російське втручання у вибори 2016 року, це тло нависатиме над усім слуханням, що має початися 31 липня.
Ось короткий виклад того, про що відомо і чого можна чекати.
Перший пішов: Пол Манафорт
31 липня Манафорт має стати першим, хто постане перед судом за звинуваченнями від спеціального прокурора Роберта Мюллера. Той був призначений у травні 2017 року, щоб розслідувати дані про російське втручання, включно з можливими контактами працівників кампанії Трампа з російськими посадовцями.
Манафорт був керівником кампанії Трампа до свого звільнення за три місяці до виборів – коли викрилася його робота на українську Партію регіонів. І він став одним із перших обвинувачених у перебігу розслідування Мюллера.
У жовтні 2017 року йому оголосили низку обвинувачень у порушенні банківських законів США під час його роботи за кордоном як лобіста – ще в часи до його співпраці з кампанією Трампа. Манафорт не визнав вини за жодним із обвинувачень.
Також його звинувачують у порушенні законів США про лобістську діяльність – що той, працюючи на владу України, не зареєструвався належним чином як іноземний агент. Ці обвинувачення висунені Манафортові слідчими групи Мюллера окремо і стануть предметом паралельного процесу, що має початися 17 вересня у Вашингтоні.
Нинішній же процес, що відбуватиметься в Александрії у штаті Вірджинія (це сусіднє з Вашингтоном місто), стосується звинувачень про те, що він не повідомив про свої закордонні банківські рахунки і використовував підставні компанії для приховування руху своїх грошей.
Здобуті в досудовому слідстві докази і свідчення, подані до суду, містять, зокрема, детальні переліки предметів чи послуг, куплених, за даними слідчих, у результаті підозрілих грошових операцій. Ідеться, наприклад, про старовинні килими, дорогі костюми на замовлення, абонементи на професійні бейсбольні матчі чи купівлі родинних будинків та іншого нерухомого майна.
Хто навколо
Манафорт тривалий час був вашингтонським лобістом, що працював головно у справах Республіканської партії. Він також має зв’язки із впливовими підприємцями в Україні і Росії.
Він працював із Олегом Дерипаскою, російським алюмінієвим магнатом-мільярдером із близькими зв’язками з Кремлем, над оборудками з нерухомістю у нью-йоркському Мангеттені, а також над невдалою спробою купити українського оператора фіксованого телефонного зв’язку. Оборудка у Нью-Йорку теж провалилася, і Дерипаска подав на Манафорта до суду у США.
Серед тих, із ким Манафорт мав бізнесові зв’язки, був і український олігарх Рінат Ахметов, який був великим фінансистом Партії регіонів колишнього президента України Віктора Януковича.
Янукович став президентом 2010 року, і його правління було позначене близькістю його влади до Росії і ув’язненням політичної суперниці Юлії Тимошенко, яка натомість висловлювала тоді прозахідні погляди.
Намагання змінити ставлення у США і в Європі до ув’язнення Тимошенко і лежать в основі звинувачень щодо нереєстрації іноземним агентом, які Мюллер висунув Манафортові окремо і які має почати розглядати суд у Вашингтоні пізніше.
Янукович утік із України в лютому 2014 року після місяців вуличних демонстрацій на підтримку Угоди про асоціацію з Європейським союзом, які переросли в жорстокі сутички з правоохоронцями. В Україні Януковича звинувачують у державній зраді, пособництві у веденні агресивної війни та пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки. Зараз він переховується у Росії.
Буде й більша риба?
Звинувачення, які чекають на Манафорта зараз, досить серйозні, але в порівнянні з іншими справами, такими, як порушення законів про реєстрацію іноземним агентом, вони дрібніють.
Але всі справи разом, та ще й із уже заявленим наміром прокурора конфіскувати практично все його майно – включно з пенсійними накопиченнями, – створюють для Манафорта перспективу не тільки тривалого терміну позбавлення волі, а й фінансового краху.
Мюллер розраховує, що така перспектива стане тиском на Манафорта, щоб той надав докази і свідчення щодо можливої провини інших людей – імовірно, включно й із іншими чільними соратниками Трампа.
Мюллер уже зумів дотиснути інших до такої співпраці. Колишній заступник Манафорта Рік Ґейтс у лютому визнав себе винним у змові і в неправдивих свідченнях агентові ФБР. Ґейтс нині є серед 35 потенційних свідків, яких назвав Мюллер 27 липня і яких можуть викликати свідчити на суд в Александрії.
Минулого місяця Мюллер посилив тиск на Манафорта, коли висунув йому додаткові обвинувачення – цього разу в намаганні вплинути на можливих свідків, – і переконав суддю скасувати заставу і повернути Манафорта під арешт в очікуванні на суд у вересні у Вашингтоні.
На нинішньому процесі, як очікують, відкриються моменти, що пов’язують його й із іншими розслідуваннями. Суддя надав імунітет від переслідування п’ятьом зі свідків, яких викликав до суду Мюллер, – серед них бухгалтери і банкіри.
Їхні свідчення, разом із іншими доказами у справі, можуть завершитися пролиттям світла на головну мету розслідування Мюллера: дослідити можливість того, що соратники Трампа могли намагатися вступити у змову з російськими посадовцями чи з пов’язаними з Росією особами з метою вплинути на вибори 2016 року.
Справа у сприйнятті
Яка остаточна мета Мюллера – це предмет великої дискусії. Деякі демократи кажуть: якщо слідство викриє кримінальні дії Трампа, Мюллер має оголосити обвинувачення президентові, хоча й правила Міністерства юстиції США дають зрозуміти, що це неможливо.
Республіканці загалом підтримують розслідування Мюллера щодо можливого втручання Росії і попереджають, що Трамп може намагатися звільнити його. Мало хто з республіканців, якщо взагалі хоч хтось, висловлювали ентузіазм із приводу перспективи обвинувачення самого Трампа.
«Із погляду Роберта Мюллера метою не є обвинуватити Трампа, – каже Барбара МакКвейд, яка була прокурором судового округу Східний Мічиган у 2010–2017 роках. – Мета – дізнатися правду, і Пол Манафорт – той, хто може розповісти, що сталося».
Та яка б не була ця мета, суд над Манафортом вирішально важливий для того, як далі будуть ставитися до розслідування Мюллера.
Американці майже навпіл поділені в думках щодо його зусиль, хоча підтримує їх трохи більша частка, ніж виступає проти. Найпалкіші прихильники республіканців погоджуються з твердженням президента, що це «полювання на відьом».
«Я думаю, перемогти в цій справі вирішально важливо для спецпрокурора, щоб розбудувати суспільну довіру, – каже МакКвейд. – Якби журі присяжних виправдало Манафорта, це б далі зменшило довіру до його роботи».
Російська лінія
Крім Манафорта і Ґейтса, Мюллер на цей час оголосив обвинувачення понад 30 фізичним і юридичним особам, серед того й російським.
Найостанніші наразі 13 липня були оголошені 12 офіцерам російської військової розвідки: Мюллер звинувачує їх у втручанні у вибори 2016 року.
Ці звинувачення вкладаються в логіку попередніх, оголошених у лютому – вони стосувалися групи росіян, які, як стверджується, використовували соцмережі, щоб сіяти розбрат і спантеличення під час виборів. До тієї групи ввійшов Євген Пригожин, російський олігарх, відомий як «повар Путіна» через те, що його компанії забезпечували харчування у Кремлі.
Пригожин і його компанія «Конкорд менеджмент і консалтинг» через своїх юристів у США заявили, що заперечують обвинувачення.
І хоча мало ймовірно, що хоч хтось із росіян постане перед судом у США, обвинувачення Мюллера виклали детальні докази того, як російські спецслужби і пов’язані з Кремлем компанії, як стверджується, працювали з метою збити з пантелику виборців у США.
Крім того, деякі з обвинувачень Мюллера мають у своєму складі також «змову». Це широке кримінальне визначення дає можливість переслідувати американців, які могли співпрацювати з росіянами задля впливу на вибори 2016 року.
Іще один із обвинувачених – Майкл Флінн, якого Трамп звільнив із посади радника з національної безпеки вже через кілька тижнів по тому, як обійняв президентство. Флінн у грудні 2017 року визнав себе винним у тому, що сказав неправду агентам ФБР про свої контакти з російськими посадовцями, включно з Сергієм Кисляком, тодішнім послом Росії у США.
Як і Ґейтс, Флінн погодився співпрацювати з Мюллером, свідчать документи суду.
Також Джордж Пападопулос, зовнішньополітичний радник кампанії Трампа, був обвинувачений у брехні агентам ФБР щодо його контактів із ученим на ім’я Джозеф Міфсуд – у судових документах зазначено, що професор має зв’язок із Міністерством закордонних справ Росії.
Чого ще чекати?
Іще один момент, що затьмарює президентство Трампа, – це можливе висунення звинувачень давньому юристові й «залагоджувачеві» справ нинішнього президента Майклові Коену в окремій від розслідування Мюллера справі. Агенти ФБР обшукали дім і офіси Коена у квітні – за повідомленнями, на підставі інформації від команди Мюллера.
Були вилучені томи документів – на папері та в електронному вигляді, – комп’ютерні носії інформації та інші матеріали, і зараз їх вивчають працівники прокуратури в Мангеттені.
Коен опинився в центрі уваги через його можливу роль в організації виплат акторці фільмів для дорослих, яка заявляє, що мала сексуальний контакт з Трампом.
Питання про те, чи платили акторці Стефані Кліффорд і якщо так, то коли, важливе. Бо якщо це була «плата за мовчання», щоб та не говорила публічно про цю справу, і якщо це відбулося в перебігу виборчої кампанії 2016 року, законодавство США вимагає оприлюднювати дані про таку операцію.
Тож якщо в такому разі Трамп схвалив цю виплату і про неї не повідомили, це можна вважати кримінальним злочином.
20 липня видання The New York Times і The Wall Street Journal повідомили, що серед матеріалів, вилучених ФБР у перебігу тих обшуків, є таємний звукозапис розмови Коена з Трампом у вересні 2016 року. В оприлюдненому уривку запису співрозмовники говорять про виплату ще одній жінці, яка теж заявляла, що мала зв'язок з Трампом.
Прокуратура судового округу Мангеттен – одна з найсильніших і найвпливовіших у США. Крім того, вона неприступна для потенційного політичного впливу з Білого дому – а щодо такої можливості непокоїться багато хто, враховуючи, що Мюллер почав відповідати за «російське» розслідування після того, як Трамп у травні 2017 року звільнив із посади директора ФБР Джеймса Комі.
Постійно змінювані пояснення Трампа, чому він звільнив Комі, викликали підозри, що цей крок мав на меті зупинити розслідування ФБР, розпочате ще в липні 2016 року. Деякі експерти-правники кажуть, що те звільнення саме по собі може становити кримінальний злочин – перешкоджання правосуддю. Саме таке звинувачення було одним із найпомітніших під час розглядів процедур щодо імпічменту президентів Річарда Ніксона 1974 року і Білла Клінтона 1988-го.
29 липня Трамп заявив серією твітів, що між ним і Мюллером «дуже гидкі і суперечливі ділові відносини» і що спецпрокурор має «конфлікти інтересів», через які він мав би втратити право вести своє розслідування.
Трамп дійсно може звільнити Мюллера – за повідомленнями, він намагався це зробити в червні 2017 року. Але йому було б практично неможливо усунути прокурорів, що ведуть справу Коена.
І Коен давав знати, що може піти на співпрацю з прокурорами і подати їм подробиці щодо Трампової імперії нерухомості і її ділових оборудок у часи до президентства Трампа.
«Думаю, ці справи певним чином пов’язані. В усіх них фігурує Манафорт і фінансові оборудки, так що можуть з’ясуватися нові деталі. Я не знаю, наскільки близько пов’язаний Манафорт із Коеном, …але можливо, що одне потягне за собою інше, – каже МакКвейд. – Мюллер, щоб довести свої обвинувачення, подасть якраз достатньо доказів – але не все, що він знає про Манафорта».
