Зростають перешкоди на шляху реалізації проєктів Меморіального центру «Бабин Яр», приватної інституції, в якій провідну участь беруть російські олігархи, близькі до президента Володимира Путіна. У квітні в Бабиному Яру, на місці масових нацистських розстрілів євреїв під час Другої світової війни, мали відкрити меморіальну синагогу.
Але Київрада не голосувала за передачу в оренду трьох ділянок землі під реалізацію проєктів Меморіального центру, перенісши засідання з цього питання на 23 лютого. Також депутати Київради від партії «Голос» внесли проєкт рішення про заборону фінансування міських проєктів коштами, що мають російське походження. У разі ухвалення, проєкт за участю російських олігархів, міг би позбавитися основної частини своїх коштів. Тим часом громадські організації вимагають публічних обговорень проєктів у Бабиному Яру, які не контролює ані держава, ані громадськість.
Свої перші проєкти на місцевості Меморіальний центр «Бабин Яр» планував представити вже найближчим часом. Ще перед відзначенням 80-х роковин розстрілів у Бабиному Яру у вересні, вже у квітні 2021 року мали відкрити меморіальну синагогу.
Артоб’єкт відомого німецького архітектора Мануеля Герца, який спроєктував синагогу в Майнці, планувався у вигляді символічної меморіальної синагоги, яка подібно до книги мала б відкриватися і закриватися за допомогою механізмів. Він мав розміщатися позаду нинішнього пам’ятника «Менора», але Український інститут національної пам’яті підтвердив, що і сам цей пам’ятник і територія за ним належать колишньому Кирилівському православному цвинтарю. А це означає, що за єврейськими релігійними законами, будівництво на такій місцевості є забороненим.
11 лютого, попри те, що члени постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин підтримали передачу в оренду благодійній організації «Фонд пам’яті «Бабин Яр» (при якому було створено Меморіальний центр) трьох земельних ділянок на території Бабиного Яру, Київська міська рада не голосувала за це рішення. Засідання перенесли на 23 лютого.
За словами генерального директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Макса Яковера, передача цих земельних ділянок, що прилягають до тих, які фонд вже орендує, «дозволить нам запропонувати комплексне ландшафтне рішення» та «зберегти ці землі від потенційної забудови».
«Проєкт має бути. Але без росіян»
Майже 80 років минуло, за цей час держава нічо не зробилаВіталій Кличко
На нараді з фракціями «Голос» і «Батьківщина» відбулася гаряча дискусія, під час якої міський голова Віталій Кличко закликав колег з інших партій підтримати проєкт, в якому його брат Володимир є членом Наглядової ради і числиться серед головних спонсорів.
«Майже 80 років минуло, за цей час держава нічого не зробила [для меморіалізації Бабиного Яру]. В мене великі сумніви є, що держава спроможна зробити цей концепт. Цього не відбулось. І переконаний, що і держава, і люди, які небайдужі, повинні долучатись до цього», – сказав Віталій Кличко, наполягаючи на тому, що неправильно називати проєкт «проросійським».
У розмові з депутатами мер столиці наполягав, що це «український проєкт, київський проєкт». «Я можу сказати що до [наглядової] ради входить також [музикант, екснардеп від «Голосу» Святослав] Вакарчук. Проросійський? Великі сумніви. Мій брат також із самого початку входить до ради. Проросійський? Ні. По мені – я вже говорити не буду, позиція зрозуміла всім і чітко», – сказав Кличко.
Проте деяких депутатів від партії «Голос» ці аргументи не переконали. Колишня волонтерка Аліна Михайлова сказала, що протягом чотирьох років була в добровольчому підрозділі медиком, є учасницею російсько-української війни, і вона за те, щоб проєкт меморіалізації жертв «Бабиного Яру» відбувся, але російські учасники з нього мають вийти. «У проєкті все класно, проєкт має бути. Але без росіян», – сказала вона.
Інший депутат від «Голосу», колишній заступник міністра охорони здоров'я України у 2015–2019 роках, Олександр Лінчевський на тлі цих дискусій зареєстрував проєкт рішення про заборону фінансування міських проєктів коштами, що мають російське походження. В інтерв’ю Радіо Свобода він сказав, що для нього це – принципове питання.
У країні йде війна, і в місті, яке обрало мене депутатом, колаборації з агресором бути не повинноОлександр Лінчевський
«Україна мусить переглянути свої стосунки з державою-агресором. І це проблема, яку не вирішила жодна з попередніх влад. Але зараз настав час. Коли я працював у Міністерстві охорони здоров’я, ми принципово не розглядали нічого, що напряму йшло з Російської Федерації. Якщо питання стосувалося міжнародної співпраці, вони мали надіслати такого листа зі штаб-квартири Міжнародної організації охорони здоров’я. Кореспонденція з самої Росії прямо в конвертах йшла у смітник. Коли я став депутатом у Київраді, я починаю свою каденцію з засадничих питань: у країні йде війна, і в місті, яке обрало мене депутатом, колаборації з агресором бути не повинно», – пояснює Лінчевський.
За його словами, цей проєкт рішення має пройти розгляд трьох комісій міської ради, і до 23 лютого, тобто до пленарного засідання Київради, вони не встигнуть його розглянути. А щодо посутнього питання, то за словами Лінчевського, «депутатам у цих комісіях буде важко знайти аргументи, з якої причини потрібно дозволити росіянам вести бізнес, чи створювати якісь проєкти у Києві».
За словами Лінчевського, подібне рішення було вже проголосовано Київрадою у 2019 році, коли йшлося про проєкти, в яких було залучено щонайменше 25% російських грошей, і мер Кличко таке рішення підписав. Але тепер Лінчевський хоче піти далі і закрити можливості для будь-якого російського бізнесу.
«Я побоююсь, що дуже багато партій кістьми ляжуть і придумають будь-які формальні приводи для того, щоб не голосувати, чи максимально затягувати голосування цього рішення», – сказав Лінчевський.
Хто фінансує Меморіальний центр «Бабин Яр»?
У своїй першій розмові на посаді генерального директора Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» у 2019 році Макс Яковер в інтерв’ю виданню «Ліга.бізнес» сказав, що центр має шістьох фінансових донорів. Це – Володимир Кличко, Святослав Вакарчук, Віктор Пінчук, Михайло Фрідман, Павло Фукс і Герман Хан.
«У нас – заявлений бюджет на будівництво – понад $ 100 мільйонів. Наша звітність перевіряється аудиторською компанією «великої четвірки» і буде доступна онлайн», – сказав Яковер.
Станом на 2020 рік організація має 6 донорів: 3 громадян України, 2 із громадянством Російської Федерації та Ізраїлю, 1 громадянин СШАСайт центру
На сайті центру також сказано, що донорів шість і «фінансування здійснюється на принципах паритетної участі українських та міжнародних донорів».
«Станом на 2020 рік організація має 6 донорів: 3 громадян України, 2 із громадянством Російської Федерації та Ізраїлю, 1 громадянин США. На 2021 рік заплановане залучення коштів широкого кола міжнародних донорів за принципом фандрайзингу», – мовиться на сайті центру.
Щодо часток, в яких гроші надходять з різних країн, на сайті міститься суперечлива інформація. В україномовній версії сайту подано таку таблицю.
РОЗПОДІЛ ЧАСТОК ДОНОРСЬКОГО ФІНАНСУВАННЯ
|
2017 |
2018 |
2019 |
2020 | |
|
Україна |
56% |
50% |
43% |
50% |
|
Росія / Ізраїль |
44% |
50% |
57% |
49% |
|
США |
0% |
0% |
0% |
1% |
А в англомовній та російськомовній за 2020 рік – інші цифри.
DISTRIBUTION OF DONOR FINANCING SHARES
|
2017 |
2018 |
2019 |
2020 | |
|
Ukraine |
56% |
50% |
43% |
60% |
|
Russia / Israel |
44% |
50% |
57% |
33% |
|
USA |
0% |
0% |
0% |
7% |
Знайти інформацію про те, хто зі спонсорів виділив яку суму, а також про те, яка з представлених таблиць є вірною, у доданих річних звітах також не вдалося. Там лише сказано, що фонд отримав понад 3 мільйони доларів від 5-х членів Наглядової ради у 2018 році і майже 6 мільйонів від 4-х членів Наглядової ради у 2019 році. Радіо Свобода звернулося до керівництва центру з проханням роз’яснити, хто і в яких пропорціях фінансує його діяльність, і сподівається отримати відповідь.
Спонсори зі «списку Путіна»
Двоє з трьох офіційних російських спонсорів Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» на початку 2018 року потрапили до списку впливових росіян, наближених до президента Путіна. У списку, який медіа охрестили «списком Путіна», і який є частиною звіту Міністерства фінансів США для американського Конгресу, імена Михайла Фрідмана та Германа Хана включені під номерами 23 і 42 відповідно.
Доповідь, що має відкриту та закриту частини, була підготовлена на підставі законодавства, метою якого є покарати Росію за втручання у вибори у США 2016 року, а також за порушення прав людини, окупацію Криму та триваючі військові операції на сході України.
Список, до якого входять вищі представники президентської адміністрації, такі як голова уряду Дмитро Медведєв, прессекретар президента Росії Дмитро Песков, чи помічник президента Владислав Сурков, складається з 114 вищих політичних діячів та 96 олігархів, які створили основу режиму президента Росії Володимира Путіна, зазначено в документі.
Попри незгоду з самим фактом проведення розслідування втручання Росії у вибори 2016 року, адміністрація Дональда Трампа була змушена оприлюднити «список Путіна» згідно з законом США, який зобов’язував її назвати компанії та приватних осіб і розглянути, чи санкціонувати їх згідно із законами на підтримку України та покарання Росії. Йдеться про Закони «Про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій», відомі за англійською абревіатурою, як CAATSA.
Експерти у Вашингтоні говорять, що деякі банки та інші установи стали обережніше співпрацювати з особами, які фігурують у цьому списку, наприклад, вимагають додаткової документації. Та якщо б санкції були застосовані до фігурантів списку, це може і не зупинити їх безпосередньо від інвестицій, особливо якщо всі їхні гроші вже перебувають поза банківською системою США, наприклад, переведені у євро, китайський юань, чи біткойн, однак санкції можуть зашкодити їхній здатності заробляти гроші. Тож, не виключено, що в цій ситуації вони не даватимуть такі щедрі пожертви, як раніше.
У розмові з Радіо Свобода Брайан О’Тул, колишній старший радник Управління контролю за іноземними активами (OFAC), що є підрозділом Міністерства фінансів, яке здійснює санкції, сказав що в разі застосування санкцій, гроші на фінансування Меморіального центру «Бабин Яр» не зможуть надходити через американські банки, яким категорично заборонено вести транзакції з підсанкційними особами.
Брайан О’Тул, який зараз працює в «Атлантичній раді», що базується у Вашингтоні, каже, що американським установам та громадянам США було б заборонено мати будь-які фінансові стосунки, чи надавати послуги установам, що контролюються особами із санкційного списку. Це би виключало співпрацю з американськими музеями, наприклад, Вашингтонським музеєм Голокосту.
Щодо застосування санкцій, розмови про них у Вашингтоні зараз ведуться активніше у зв’язку з отруєнням російського опозиційного політика Олексія Навального. Але поки немає конкретної інформації щодо того, хто може потрапити під дію нових санкцій.
Громадськість проти громадськості
Тим часом громадські організації посилюють тиск на владу в Україні, щоб вона відкликала свою беззастережну підтримку приватного проєкту за участю російського капіталу. Відомі митці, науковці, публічні інтелектуали, громадські активісти звернулися до мера столиці та Київради з відкритим листом, у якому закликають не підтримувати російський проєкт меморіалу «Бабин Яр» та не передавати йому землю в користування. У зверненні мовиться, що «є підстави вважати, що цей приватний російський проєкт є черговою спецоперацією гібридної війни, що ведеться проти нашої держави».
Також наголошується, що «для суспільства важливо, щоб будь-які проєкти, які стосуються культури та політики пам’яті України, відбувались без участі нашого ворога – Росії та місцевих прихильників кремлівського режиму».
«Громадськість неодноразово звертала увагу на безпосередню причетність до цього проєкту двох одіозних російських бізнесменів – Михаїла Фрідмана та Германа Хана, пов’язаних із керівником держави-агресора – Росії, Володимиром Путіним, і внесених тому у передсанкційні списки США. На наше переконання, будь-які проєкти в реаліях російсько-української гібридної війни, що триває 7 років, будь-які проєкти, що їх просуває путінське оточення, не можуть бути підтримані українською, зокрема київською, владою і реалізовуватися в Україні», – наголосили автори звернення, оприлюдненого у фейсбуці, і адресованого Київському міському голові Віталію Кличку та керівникам фракцій у Київській міській раді.
При цьому, один з ініціаторів звернення, дисидент, колишній політв’язень, співпрезидент однієї з найбільших єврейських організацій – Вааду України Йосиф Зісельс говорить, що громадськість не виступає проти проєкту меморіалу в Бабиному Яру як такого, але нагадує, що існує український проєкт, розроблений українськими вченими на замовлення українського уряду.
Йдеться про суверенітет держави у важливій галузі. Українці повинні самі все перечитати і переслухати, передискутувати і пережити, і вийти зі своєю концепцією, а не тією, яку нам привезуть з-за кордонуЙосиф Зісельс
«Ми просимо депутатів Київської ради, мера Кличка відтермінувати голосування щодо російського проєкту, поки міська рада не заслухає презентацію українського проєкту», – зазначив Зісельс у розмові з Радіо Свобода.
Він додає, що свою політику пам’яті повинні виробляти самі українці, «а не росіяни, не американці, не поляки, і навіть не ізраїльтяни». «Йдеться про суверенітет держави у важливій галузі. Українці повинні самі все перечитати і переслухати, передискутувати і пережити, і вийти зі своєю концепцією, а не тією, яку нам привезуть з-за кордону», – говорить Зісельс.
На ініціативу однієї частини громадськості відповіла інша частина громадськості. У середу, 17 лютого, на сайті Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» з’явилася відозва протилежного змісту. У Зверненні єврейських організацій та громадськості щодо підтримки Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» до депутатів міської ради та міського голови Києва» мовиться, що «серйозне занепокоєння викликає навішування політичних ярликів на меморіал та спроби використання теми вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру у політичній боротьбі».
Меморіал підтримують ключові міжнародні інституції, які займаються питанням пам’яті про ГолокостЗвернення на підтримку центру
«Нам відомо про ініціативи та роботу Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр», і ми хочемо заявити про підтримку його створення. Ми також знаємо і хочемо звернути увагу на те, що меморіал підтримують ключові міжнародні інституції, які займаються питанням пам’яті про Голокост. Меморіал співпрацює з Ізраїльським національним меморіалом Катастрофи (Голокосту) і Героїзму Яд Вашем, а також має активну підтримку від Європейського парламенту», – мовиться у листі за підписом головного рабина Києва та України Якова Дов Блайха, який входить до Наглядової ради центру, головного рабина Дніпра та Дніпропетровської області Шмуеля Камінецького, ще одного головного рабина України Моше Реувена Асмана та ще кількох десятків обласних рабинів та представників єврейських організацій України.
У листі наголошується, що роботу Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» підтримувала і підтримує державна влада України.
«У 2016 році його заснування офіційно особисто ініціював Президент Петро Порошенко. А 29 вересня 2020 року український уряд та Меморіальний Центр Голокосту «Бабин Яр» підписали Меморандум про взаєморозуміння та співпрацю у присутності Президента України Володимира Зеленського. Меморандум був підписаний Міністром культури та інформаційної політики України Олександром Ткаченком і членом Наглядової ради Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», Президентом Всесвітнього єврейського конгресу Рональдом Лаудером», – наголошують автори листа і закликають депутатів Київської ради проголосувати виділення центру трьох земельних ділянок у Бабиному Яру, «демонструючи таким чином шану до загиблих і їхньої пам’яті».
До кого дослухаються депутати, поки що невідомо, але Олександр Лінчевський каже, що виходом із ситуації було б «перезавантаження від самого початку».
«Потрібне максимально прозоре широке обговорення, місто має створити конкурсну комісію за участю українських експертів, які вивчають цю тему багато років, закордонних фахівців, розпочати конкурс проєктів, чиє обговорення має проводитися зі стрімом, з відео-фіксацією. Це по-суті, але якщо говорити про російський капітал, тут компромісів бути не може», – переконаний депутат Київради.
