Доступність посилання

ТОП новини
23 Жовтень 2019, Київ 19:04

Мінсоцполітики хоче «захистити ФОПи». Програмісти проти


За даними фахівців, із 2013 по 2017 роки ІТ-шники за спрощеною процедурою сплатили 3,2 мільярда гривень до бюджету

Зобов’язання укладати договір із працівником, яке пропонує Міністерство соціальної політики, може зашкодити українським програмістам, адже ускладнить оподаткування, побоюються представники галузі. За даними фахівців, із 2013 по 2017 роки ІТ-шники за спрощеною процедурою сплатили 3,2 мільярда гривень до бюджету. Чи знизяться показники, якщо змусити їх укладати договори?

6 лютого Міністерство соціальної політики винесло на обговорення законопроект, яким пропонує внести зміни до Кодексу законів про працю.

Що хочуть змінити?

Найбільшу увагу привернув новий перелік ознак, за якими – в разі ухвалення законопроекту – Державна служба з питань праці може встановити наявність трудових відносин. Якщо такі відносини не закріплені відповідним договором, роботодавець муситиме сплатити штраф – від 15 до 30 мінімальних заробітних плат, тобто від 62,5 до понад 125 тисяч гривень.

Штраф накладатимуть за кожного працівника, із яким роботодавець не уклав трудовий договір.

За даними проекту Opendatabot, станом на 13 лютого в Україні налічується понад 1,8 мільйона фізичних осіб-підприємців.

У чому особливість ФОП третьої групи?

Приватні підприємці третьої групи платять єдиний податок 3% від доходу податкової ставки і податок на додану вартість (або 5% від доходу, якщо він не є платником ПДВ), а також єдиний соціальний внесок (22% від мінімальної зарплати). Для того, щоб підпадати під категорію ФОП третьої групи, треба мати дохід, що не перевищує 5 мільйонів гривень на рік. ФОПи цієї групи мають право наймати необмежену кількість працівників.

Автори законопроекту пояснюють його необхідністю узгодити українське законодавство з європейським у рамках Угоди про асоціацію. Крім того, в Мінсоцполітики, за власним твердженням, дбають про захист прав працівників.

«Особа, яка виконує роботу, що за всіма ознаками здійснюється в межах трудових відносин, не забезпечується необхідним соціальним пакетом (зокрема, відпустками, лікарняними, наявністю гарантій та компенсацій щодо збереження місця роботи, посади, середньої заробітної плати на час виконання державних або громадських обов’язків, гарантій спрямованих на охорону материнства)», – йдеться в пояснювальній записці.

Чому в ІТ проти?

У представників ІТ-галузі ініціатива одноголосної підтримки не зустрічає. Наприклад, директор компанії з розробки програмного забезпечення DevRain Олександр Краковецький публічно засудив пропозицію міністерства. Він прогнозує, що підприємці ІТ-галузі будуть обходити нові обмеження – або ж виїжджати туди, де їх немає.

«Всі поїдуть? Не всі. Але поїдуть. Частина залишиться і піде в тінь, частина буде чесно платити податки, в когось все буде ок, в багатьох бізнес загнеться і податків не будуть платити від слова зовсім», – вважає Краковецький.

Натомість почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов переконаний, що спрощена система оподаткування ФОП створює нерівні умови. Адже за працівників, які працюють на основі трудового договору, роботодавці платять більший податок, а дозволити собі працювати з ФОП можуть не в кожній галузі.

За даними профільного ресурсу Dou.ua, середня зарплата молодшого інженера програмного забезпечення в грудні 2018 року становила близько 630 доларів. Зарплата старшого розробника – 3 500 доларів (суми варіюються в залежності від міста і посади).

За оцінками фахівців, 2017 року в Україні було близько 80 тисяч людей, які офіційно працювали як фізичні особи-підприємці в ІТ. Такі підрахунки містить дослідження, яке восени 2018 року оприлюднила Асоціація «ІТ України» спільно з Офісом ефективного регулювання.

Як свідчить дослідження, сума податків, яку сплачували айтішники-ФОПи, з 2013-го по 2017 рік зросла на 58,8% і в 2017-му склала 3,2 мільярда гривень.

Працівники ІТ-сфери сприяють наповненню місцевих бюджетів

«Єдиний податок, який сплачують ФОП, на 100% залишається в місцевих бюджетах за місцем реєстрації, тоді як податок на доходи фізичних осіб розподіляють серед місцевих бюджетів різного рівня на 75%, а податок на прибуток на 90% надходить до центрального. Тож можна сказати, що працівники ІТ-сфери сприяють наповненню місцевих бюджетів і розвитку регіонів», – зазначають автори звіту.

Один з його авторів, керівник сектору IT Офісу ефективного регулювання Олександр Кубраков у коментарі Радіо Свобода зазначає: для розвитку ІТ-галузі в Україні необхідна податкова стимуляція з боку держави, адже основна складова собівартості – це оплата людської праці.

«За однакової якості вирішальним фактором стане підсумкова вартість. А якщо в тебе податки нижчі, значить, ти можеш бути трохи більш конкурентноздатним. В Україні такого стимулювання ніякого не було», – пояснює він.

Таким чином, третя група ФОП дає розробникам можливість оптимізувати податки. Втім, Кубраков не заперечує, що це не єдина шпарина, яку залишає спрощене оподаткування.

«В третій групі є не тільки ІТ-компанії, а є багато всяких речей, які не подобаються Міжнародному валютному фонду. Всі постійно наводять приклади якихось ресторанів, коли на один чек дають одне, (на інший – ред.) інше і так далі», – згадує він.

На думку Кубракова, влада повинна розробити альтернативні принципи оподаткування, які дозволять програмістам залишатися конкурентноспроможними – або ж відкрито заявити, що ІТ-галузь не є пріоритетною.

В ідеалі потрібно сідати за стіл переговорів: не просто «ми закриємо ФОПи» – кому держава краще зробить?
Олександр Кубраков

«В ідеалі потрібно сідати за стіл переговорів і обговорювати: не просто «ми закриємо ФОПи» – кому держава краще зробить? Є галузь, яка росте, тобто, напевно, з нею треба трохи акуратніше. При обговоренні варіантів, наприклад, по закриттю чинної моделі з ФОПами, напевно, на столі повинні лежати якісь інші варіанти. Наприклад, можна дивитися на інші країни навколо, як вони це роблять», – міркує він.

Втім, з боку представників влади лунали протилежні заяви. Наприклад, на початку лютого 2019 року президент України Петро Порошенко заявив, що частка ІТ у складі валового внутрішнього продукту України склала 4%. Він тоді висловив надію, що сектор інформаційних технологій допоможе збільшити частку українців-представників середнього бізнесу. Схожу тезу згодом висловлював міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.

Обговорення поправок до законодавства, запропонованих Мінсоцполітики, триватиме до 6 березня 2019 року.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG