Доступність посилання

ТОП новини

Мюнхенська безпекова конференція в Мінську: що казали про Донбас?


Колишній німецький посол у США Вольфганг Ішингер (ліворуч) та президент Білорусі Олександр Лукашенко під час Мюнхенської конференції з безпеки, Мінськ, 31 жовтня 2018 року
Колишній німецький посол у США Вольфганг Ішингер (ліворуч) та президент Білорусі Олександр Лукашенко під час Мюнхенської конференції з безпеки, Мінськ, 31 жовтня 2018 року

У Мінську 31 жовтня 1 листопада вперше у Східній Європі проходить виїзна зустріч Основної групи Мюнхенської конференції з безпеки. В ній бере участь делегація експертів та політиків з України. Очікували в Мінську і президента Петра Порошенка, але попередня інформація про його приїзд не підтвердилася.

Мінськ як місце для складних переговорів

Мюнхенська конференція з питань безпеки – один із найважливіших у світі неформальних форумів, на якому обговорюють актуальні міжнародні проблеми. Засідання конференції традиційно проводять щорічно в лютому в столиці Баварії Мюнхені. Менш масштабні засідання проводять восени в інших країнах світу, цього року – у Білорусі.

Це визнання зусиль Мінська у справі врегулювання конфлікту на Донбасі, заявив Радіо Свобода німецький експерт Райнер Лінднер, який бере участь у форумі.

Той факт, що є різні прем’єр-міністри, президенти країн Центральної Європи, представники різних МЗС, це має велике значення для такого формату
Райнер Лінднер

«Я гадаю, що це було вірне рішення – приїхати сюди, запросити багато іноземних політиків, експертів із різним бекграундом. Той факт, що є різні прем’єр-міністри, президенти країн Центральної Європи, представники різних МЗС, це має велике значення для такого формату», – сказав Лінднер. Він вважає, що Білорусь поступово стає традиційним місцем для проведення складних переговорів.

Хто бере участь

У списку учасників 90 осіб. Серед них три президенти – Вірменії і Білорусі, а також президент Косова, який позначений у програмі як «політичний діяч», бо Білорусь не визнала незалежності Косова. Також прибули прем’єр-міністри Молдови і Сербії, міністри закордонних справ Македонії, Монголії, Польщі і Словаччини.

Від України представлені колишній віце-прем’єр Григорій Немиря, голова партії «Основа» Андрій Ніколаєнко, політик та бізнесмен Сергій Тарута, колишній заступник міністра закордонних справ Олександр Чалий. У списку учасників також була Юлія Тимошенко, але вона не приїхала.

Росію представляють заступник керівника МЗС Олександр Грушко, експерти Олексій Громико, Сергій Караганов, Андрій Кортунов, заступник голови комітету з міжнародних справ у Раді Федерації Сергій Кисляк.

Донбас серед головних тем обговорення

Проблеми безпеки для Східної Європи і Північноатлантичного регіону, перспективи Мінського майданчика по Україні, доля угод про контроль над озброєнням, стійкість економічної моделі Східної Європи – це теми обговорення на конференції.

В рамках форуму відбулася дискусія «Мінський процес», присвячена врегулюванню конфлікту на Донбасі.

Один із представників України – Сергій Тарута – заявив, що тепер Донбас через дії Росії став «найбіднішим та найбільш нещасним регіоном з мільйонами біженців», що він «особисто бачив там російських солдатів».

Окупована територія Донбасу – індустріальна, вона не може жити так, як Придністров’я, потрібні зв’язки з рештою України, а основні підприємства на окупованій території захоплені бойовиками
Сергій Тарута

«Страждають 3 мільйони осіб і ті, хто поїхав. Окупована територія Донбасу – індустріальна, вона не може жити так, як Придністров’я, потрібні зв’язки з рештою України, а основні підприємства на окупованій території захоплені бойовиками», – каже Тарута.

Представник Росії Олександр Грушко під час засідання пожартував, що він «виступає від імені країни-агресора», а пізніше заявив, що для виконання мінських угод треба переконати Київ відвести зброю від Станиці Луганської, запровадити закон про особливий статус Донбасу і провести там вибори.

«Київ не рухається в бік реалізації Мінських домовленостей, ЄС утримує санкції проти Росії, з ними пов’язані. І все це відбувається в ситуації, коли треба вирішувати велику кількість глобальних проблем, що ми і робимо», – заявив Грушко.

Колишній німецький посол у США Вольфганг Ішингер (ліворуч), міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей (в центрі) та президент Білорусі Олександр Лукашенко (праворуч), Мінськ, 31 жовтня 2018 року
Колишній німецький посол у США Вольфганг Ішингер (ліворуч), міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей (в центрі) та президент Білорусі Олександр Лукашенко (праворуч), Мінськ, 31 жовтня 2018 року

Міністр закордонних справ Білорусі Володимир Макей за підсумками дискусії заявив, що проблему Донбасу треба вирішувати негайно:

Яке стратегічне терпіння, коли люди вмирають? Коли потрібно вирішувати питання зараз!
Володимир Макей

«Яке стратегічне терпіння, коли люди вмирають? Коли потрібно вирішувати питання зараз! Сьогодні цей діалог важливий був для того, щоб сторони ще раз почули одне одного. Але, на жаль, у нас складається враження, що різні сторони не чують одна одну і поки особливо навіть не видно, що хочуть почути».

Тарута за новий майданчик переговорів на тему Донбасу у Відні

Сергій Тарута, який також очолює українсько-німецьку парламентську групу Верховної Ради в інтерв’ю Радіо Свобода в кулуарах мінської конференції пояснив свою позицію. Він сказав, що для вирішення ситуації на Донбасі потрібно створити додатковий переговорний формат у Відні з представниками, які мають спеціальний статус від кіревників своїх країн.

На переговорах у Мінську – крім гуманітарних і декотрих економічних питань – нічого не вирішується, каже Тарута.

Сергій Тарута
Сергій Тарута

Потрібно запросити спецпредставника з України, спецпредставника з Франції, Німеччини, також туди приєднати Європейський союз. І тоді вести переговори на постійній основі під егідою ОБСЄ у Відні
Сергій Тарута

«Політична підгрупа не працює. Мандат у тих, хто сьогодні перебуває в політичній підгрупі, недостатній для того, щоб вирішувати питання. Їх вирішувати треба не з представниками бойовиків, оскільки вони всі ставленики Росії. Потрібно безпосередньо з Росією. І не тільки в форматі спецпредставника Америки і Росії, а потрібно розширити: запросити спецпредставника з України, спецпредставника з Франції, Німеччини, також туди приєднати Європейський союз. І тоді вести переговори на постійній основі під егідою ОБСЄ у Відні», – сказав Сергій Тарута.

Лукашенко пропонував віддати Білорусі контроль за російсько-українським кордоном

Президент Білорусі Олександр Лукашенко також виступив на відкритті зустрічі Основної групи Мюнхенської конференції з безпеки й озвучив пропозиції щодо забезпечення миру в східних регіонах України.

Ми можемо взяти на себе відповідальність за забезпечення миру в східних регіонах України і контроль на російсько-українському кордоні
Олександр Лукашенко

«Будьмо відверті, – сказав Лукашенко, – рішення конфлікту на Донбасі, при бажанні, могло би бути вже давно знайдене. Потрібно продовжувати роботу щодо посилення можливостей Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні та Тристоронньої контактної групи. Ми готові розглянути створення в Мінську технічного пункту тристоронньої контактної групи та іншого, на що ми здатні сьогодні домовитися в Європі».

Лукашенко підтримує ідею миротворців на Донбасі, а щодо можливого внеску Білорусі Лукашенко запропонував:

«Простіше кажучи, ми можемо взяти на себе відповідальність за забезпечення миру в східних регіонах України і контроль на російсько-українському кордоні, а також супроводжувати проведення виборів на Донбасі, виходячи з розуміння того, що ці регіони є невід’ємною частиною України».

  • Зображення 16x9

    Валерій Калиновський

    Народився в 1967 році в Україні. Закінчив факультет журналістики Білоруського державного університету та аспірантуру в Інституті історії мистецтва, етнографії та фольклору Національної академії наук Білорусі. Із 1987 року працював в іванівській районній газеті на Берестейщині, мінській обласній газеті, республіканському виданні «Чырвоная змена», в парламентський газеті «Звязда» перших років незалежності Білорусі. Кореспондент Української служби Радіо Свобода в Мінську з 1994 року, з 2000 року – в Білоруській службі Радіо Свобода. Автор книг «Справа Бяляцького» (2012), «Пані Ельжбета. Історія однієї дружби» (2016), «Діти Франції. Історія сімей, які повірили Сталіну» (2019).

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG