Доступність посилання

ТОП новини
18 Вересень 2019, Київ 02:22

Україна випробовує нові форми захисту жертв домашнього насилля, а Росія повертається до «домострою»


Домашнє насилля є поширеним різновидом злочинів, але найбільш замовчуваним

Європейський суд з прав людини закликав Росію внести зміни у законодавство, які б забезпечували захист жертвам домашнього насилля. ЄСПЛ зробив це у результаті розгляду позову росіянки, яка так не знайшла захисту після того, як у 2017 році Держдума декриміналізувала побиття у родині. В Україні – навпаки, відбулася криміналізація статей щодо домашнього насилля, і з січня 2019 року до кривдників мають застосовуватися суворіші заходи покарання.

Соціологи стверджують, що левова частка насильства, яке відбувається у соціумі, чиниться за закритими дверима помешкань і за парканами приватних будинків. У 95% випадків до насильства вдаються чоловіки щодо жінок і дітей. Це побиття, психологічний і моральний терор, економічні утиски та покарання, а також сексуальне насильство.

До внесенння змін у Кримінальний і Кримінальний процесуальний кодекси України кривдником визначався тільки член офіційно зареєстрованої родини, а тепер це може бути і колишній чоловік або людина, з якою жертва живе чи жила у громадянському шлюбі.

«Якщо раніше домашнім насильством вважались інциденти у подружжі, то тепер розширюється коло осіб. До нього тепер відносять колишнього чоловіка/дружину, громадянські шлюби (спільне проживання без реєстрації). Розширене коло осіб, яких визнають кривдниками: прийомні батьки, особи, які спільно проживають чи проживали в одній родині, рідні брати, сестри, опікуни й інші родичі – дядько, тітка, племінниці, двоюрідні брати, сестри, двоюрідні дідусі та бабусі», – розповіла Радіо Свобода речниця правозахисної організації «Ла Страда – Україна» Ольга Дунебабіна.

Фізичне насильство – це заподіяння побоїв, тілесних ушкоджень, удушення, ляпаси по обличчю, штовхання, позбавлення їжі, залишання дорослої людини чи дитини в небезпечному місці, відмова надати допомогу у випадку хвороби чи надзвичайної ситуації,обмеження свободи дій і пересувань.

Психологічне насильство – це погрози спричинити фізичну або економічну шкоду, інші форми залякування, шантаж, постійне приниження, ігнорування потреб і почуттів, образа переконань, цінностей, знущання над іншими родичами в присутності цієї людини, поширення наклепів, знущання над домашніми тваринами, нищення того, у що людина вклала свою працю.

Сексуальне насильство – це примус до статевого контакту (згідно з законом, усе має відбуватися за взаємною згодою), примус до таких форм статевого контакту, які неприйнятні або ж неприємні іншій людині.

Економічне насильство – це вилучення або обмеження коштів, постійний суворий контроль надходжень і фінансових витрат, заволодіння коштами іншої людини, вимагання через погрози коштовних витрат на задоволення своїх потреб, перекладання боргових зобов’язань, спеціальне накопичення боргів, заподіяння шкоди майну.

Обмеження прав людини внаслідок викрадення або знищення документів: паспортів, свідоцтв про шлюб і народження дітей, свідоцтв на право власності й інших документів із метою створення правових проблем для іншої людини.

Як закон карає кривдників в Україні

Норми Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами почали діяти із 11 січня 2019 року.

Що саме вони передбачають?

  • ст. 126-1 «Домашнє насильство»

Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, – карається громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.

Також викладено у нових редакціях три такі статті Кримінального кодексу:

  • ст. 134 «Незаконне проведення аборту або стерилізації»

Примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи – карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

  • ст. 152 «Зґвалтування»

Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

  • ст. 153 «Сексуальне насильство»

Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство), – карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

Ніхто не має права чинити насилля над іншим
Ніхто не має права чинити насилля над іншим

Дуже важливим для захисту жертв домашнього насилля є доповнення Кримінального кодексу розділом XIII-1 «Обмежувальні заходи».

Зокрема, на кривдника можуть бути покладені такі обов’язки:

  1. заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
  2. обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
  3. заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
  4. заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
  5. направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми.

Як повідомили Радіо Свобода у правозахисній організації «Ла Страда – Україна», досі є проблеми з тим, що дорослі люди і діти, які страждають від домашнього насилля, не знають про криміналізацію відповідальності кривдників і про можливості захисту. Є проблеми, кажуть правозахисники, і з тим, що співробітники поліції не знають або не поспішають застосовувати нові норми закону. Однак зсув у позитивний бік є.

У відділках поліції висять інформаційні плакати про ці зміни, і кількість виданих обмежувальних заходів і винесених вироків за домашнє насилля росте. Правозахисники сподіваються, що з часом це призведе до зменшення рівня домашнього насилля, а також зґвалтувань та убивств на цьому грунті.

На Національну гарячу лінію, яка працює на базі центру «Ла Страда», за перше півріччя 2019 року щодо домашнього насилля звернулося 17 341 доросла людина (номер гарячої лінії 0 800 500 335 / 116 123) і 6 157 дітей (0 800 500 225 / 116 111).

Усі вони отримали потрібні консультації і роз’яснення – куди звертатися і що робити.

Насилля в родині щодо дітей
Насилля в родині щодо дітей

​А що у Росії

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 9 липня 2019 року ухвалив рішення за позовом до Російської Федерації від громадянки цієї країни, яка протягом кількох років зазнавала насильства й переслідування з боку колишнього партнера.

Справа, яка лягла в основу позову, – це історія жінки, яка намагалася розлучитися із чоловіком, який жорстоко поводився із нею. Вона була вагітна, а він побив її так сильно, що їй довелося зробити аборт. Місцева поліція, яка приїжджала на неодноразові виклики, радила жінці слухатися чоловіка або ж їм обом знайти порозуміння в родині. Навіть зафіксовані експертизами тілесні ушкодження не призвели до порушення кримінальних справ.

Росіянка була вимушена втекти до іншого міста, але колишній чоловік вистежив її, переслідував, викрав, утримував силою і жорстоко поводився з нею.

Хоч поліція й допитала кривдника і провела кілька перевірок, але кримінальну справу так і не порушила.

Європейський суд з прав людини. Страсбург, Франція. 2018 рік
Європейський суд з прав людини. Страсбург, Франція. 2018 рік

Жертві домашнього насилля врешті вдалося виїхати з країни. Жінка змінила прізвище і тримає у таємниці місце свого перебування.

Європейський суд з прав людини розглянув її звернення і зобов’язав державу Росія виплатити їй 20 тисяч євро компенсації, а також закликав російську владу вдосконалити законодавство, щоб протидіяти домашньому насильству і посилити кримінальне переслідування винних у таких злочинах.

Росія – одна з небагатьох членів Ради Європи, де немає достатнього правового захисту жертв домашнього насилля. Наразі, кажуть правозахисники, у ЄСПЛ є сотні звернень від громадян Росії – жертв домашнього насилля.

Державна дума Росії 25 січня 2017 року ухвалила зміни до законодавства, які декриміналізували побиття у сім’ї.

Прихильники цих змін вважають, що це був необхідний крок для захисту «традиційних сімейних цінностей – домострою». Тоді ж голова Держдуми Росії В’ячеслав Володін заявив, що декриміналізація побоїв щодо близьких повинна сприйматися суспільством як «умова для створення міцних сімей».

Читайте ще:

«Школа виживання»: як захистити себе та дитину від домашнього насильства

Домашнє насильство: кого і за що карає закон?​

Як реагувати жертвам домашнього насильства на недостатню увагу з боку поліції?​

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG