Марія Толстокорова
Держдума Росії продовжила визнання українських документів на нерухомість на тимчасово окупованих територіях України (ТОТ) ще на пів року – до 1 січня 2027 року. Попередньо встановлений окупаційним режимом термін спливав 1 липня. Подовження терміну окупаційна влада подає як поступку – додаткову можливість зареєструвати майно за російськими правилами для тих, хто не встиг.
В реальності ж, як випливає зі створених Росією умов, ця можливість існує лише для обмеженого кола людей. Проголошуючи «перехідний період, зручний для всіх», країна-агресор насправді завершує великий етап конфіскації майна у нелояльних до Росії українців.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) зібрали інформацію і пояснюють:
- про яку процедуру йдеться і хто нею може скористатися,
- чи залишилися на сьогодні у переселенців ще якісь шляхи вберегти майно від «націоналізації» РФ,
- чи варто ризикувати і намагатися поїхати на ТОТ у спробах зберегти квартири і будинки.
Що змінилося зараз
Держава-агресор вимагає, щоб усе майно українців на окупованих територіях містилося у російськомуЙого веде орган під назвою Федеральна служба державної реєстрації, кадастру і картографії, в народі – Росреєстр. Однак, для цього встановлювалися різні дати:
- спершу – 2028 рік,
- потім – 1 липня 2026-го
- тепер – 1 січня 2027-го.
Це перехідний період, протягом якого власник нерухомості на окупованих територіях може внести майно до Росреєстру, «просто» надавши українські правоустановчі документи.
«Просто» означає, що людина уже фізично дісталася окупованого міста/села (її не взяли в заручники силові органи РФ, не заборонили їй в'їзд на багато десятиліть) – і вона готова отримати російський паспорт. Або ж постійно проживає на ТОТ.
Після завершення цього перехідного періоду 1 січня 2027 року «просто» внести будинок до Росреєстру стане неможливо: потрібно буде підтверджувати українські документи у спеціальних міжвідомчих комісіях при окупаційних адміністраціях, або у російському суді. Тобто навіть якщо квартира уже десятки років законно належить місцевому жителю – тепер він повинен це ще й довести.
Таким чином, у власників житла в окупації нібито є можливість «ще встигнути» зберегти своє майно. Але на практиці зберегти його є мало шансів. Далі пояснюємо, чому.
Це – частина схеми з конфіскації житла у людей
Наявність або відсутність майна у Росреєстрі – одна з основних «ознак безхазяйності» для окупаційної влади РФ у частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
Якщо квартири немає у реєстрі, вона потрапляє у поле зору комісій, які можуть її відібрати (практика показує, що не рятує навіть сплата комунальних послуг та навмисне вмикання світла, щоб на лічильнику не було «нулів».
Оголошений чотирирічний перехідний період не зупиняє експропріацію житла: окупанти і так вже внесли 38 тисяч об'єктів нерухомості до реєстрів майна з ознаками безхазяйності, а 5,5 тисяч – уже конфіскували (цифри Моніторингової місіїі ООН з прав людини на листопад 2025 року).
Але зараз «безхозу» дещо простіше дати задній хід. Якщо власник дізнався, що його квартира з'явилася у списках, він має прибути впродовж 30 діб і внести житло до Росреєстру на підставі українських правоустановчих документів.
Саме це спонукало переселенців робити спроби з'їздити у ТОТ та вирішити майнове питання.
Після закінчення перехідного періоду прибрати квартиру зі списків «безхозу» таким способом вже не можна буде.
За даними Росреєстру, станом на серпень 2025 року окупаційна влада виявила пів мільйона «незареєстрованих» об'єктів нерухомості на «нових територіях». Це майно, яке може звернути на себе увагу як безхазяйне – хоча ним десятиріччями законно володіли місцеві жителі. А уже зареєстрували в Росреєстрі – 7 мільйонів об'єктів (дані премʼєр-міністра РФ Михаіла Мішустіна).
Чому ця можливість не для всіх
Щоб скористатися перехідним періодом і довести російській окупаційній владі, що нерухомість має власника, потрібно:
- пройти фільтрацію, єдине вікно якої розташоване у московському аеропорту Шереметьєво (більшість, за даними правозахисників і очевидців, її не проходять);
- бути готовим отримати російський паспорт;
- не мати від окупантів багаторічної заборони на в'їзд до себе додому, вже виданої під час попередньої фільтрації;
- і загалом бути готовим до ризику контактувати із російськими силовиками.
Тому на практиці для більшості переселенців ці зміни дат Держдумою РФ мало що змінять.
«Ключова вимога [російської влади] полягає в тому, щоб людина була присутня [для реєстрації квартири в російському реєстрі] і мала російський паспорт. Для мене це абсолютно неприйнятно»
«З одного боку, влада каже, що власники повинні з'явитися протягом 30 днів, щоб довести право власності. Але ніхто не проходить процес фільтрації»
(Цитує ВПО із Маріуполя та Сіверськодонецька Human Rights Watch у дослідженні про конфіскацію майна)
Перехідний період буде мати значення, передусім, для українців, які проживають на окупованих територіях. Деякі коментатори у міських чатах на ТОТ повідомляли про великі черги і були переконані, що термін реєстрації нерухомості через це подовжать.
«Черги вже на осінь», – пише жителька окупованого Донецька в чаті.
Тим часом ті, хто не може потрапити додому, обурюються: чому приватизовне житло можна відібрати?
Дорога в окупацію заради квартири
Щоб доїхати в окуповані населені пункти, людям, які не брали російський паспорт, потрібно пройти фільтрацію в аеропорту Шеремерьєво (це єдиний дозволений для них маршрут). Там відбувається розмова із прикордонниками ФСБ, і, як показує практика, більшість людей отримують відмову у в'їзді. А паралельно – одразу й багаторічну заборону на в'їзд до себе додому: від 5-ти років – аж до 50-ти.
Відсоткову статистику відмов у в'їзді за роки окупації підраховували:
- Східна правозахисна група (у 2024 році) – повідомляла про 70-80% відмов від ФСБ;
- Сама російська ФСБ (у 2025 році) – повідомляла про 25% відмов;
- Юристи, які працюють на окупованих територіях, у своїх відео кажуть про результат фільтрації у «50 на 50».
Хоча статистичних даних мало, особисті відгуки людей, котрі намагалися проїхати через Шереметьево додому, свідчать: більшість фільтрацію там не проходять .
«Привіт! Я Ксенія, і росіяни заборонили мені в’їзд до власної домівки. Ця фраза могла б бути початком групової терапії у психотерапевта. Адже таких, як я, зараз сотні, а може, і тисячі», – так починається колонка жительки окупованого міста Запорізької області Ксенії, яка пише, що фільтрацію під час її подорожі пройшов приблизно 1 за 10-ти пасажирів літака.
У тікток-стрімі Донбас Реалії переселенка з Донецька розповіла, що взимку 2025 року на її очах фільтрацію пройшли лише кілька пасажирів із усього літака . Сама жінка також отримала заборону на в'їзд до рідного міста. Вона проживає у Німеччині та, хоча до того періодично відвідувала місто, більше не робила спроб потрапити на ТОТ (за даними правозахисників, у цьому і немає сенсу – якщо одного разу видана заборона, з людиною навіть не починатимуть говорити на фільтрації наступного разу).
Донбас Реалії поспілкувалися з переселенкою з Бердянська, яка влітку 2025 року супроводжувала свою бабусю до окупованого міста, щоб перереєструвати житло. Дівчина успішно пройшла «фільтрацію», а її мати, яка була співвласницею квартири, – ні.
Ми звернулися до суду
«Законним власником квартири, де живе бабуся, є не лише вона, а також мама з її братом. Вони обидва живуть у Києві. Просто перереєструвати квартиру на бабусю неможливо, коли є ще два власника. Тоді ми звернулися до (російського – ред.) суду, де мали доводити, що інші власники не мають можливості бути присутніми при реєстрації з різних причин. Моя мама при спробі пройти «фільтрацію» отримала заборону на вʼїзд на 50 років, вона фізично не може потрапити до міста. Суд (російський – ред.) дав дозвіл, і ми змогли перереєструвати квартиру, не втратити її», – розповіла переселенка з Бердянська.
Українські зразки документів, каже двічина, окупанти не забирали – віддали обидва пакети.
Тим часом маріупольчанка, з якою поспілкувалися Донбас Реалії, навіть не розглядала для себе варіант їхати в окуповане місто, бо це небезпечно. Вона намагалася внести нерухомість до Росреєстру через довіреність: у її квартирі в окупованому місті залишився жити дідусь, який у будь-яку мить міг залишитися без даху над головою.
Точно не було в моїх планах надавати свої персональні дані
«Оскільки я сама не можу приїхати в місто, то планувала це зробити через довірену особу, яка живе в Маріуполі. Проте вони (російські чиновники – ред.) мені відповіли, що для такого формату подачі документів необхідно надіслати, окрім документів про право власності та технічних даних квартири, копії паспорту (що я не хочу робити) та довіреність, яку завірить посольство РФ. Після цих умов справа зависла, оскільки я маю внутрішній спротив і невизнання окупаційної влади. Я створила (перед цим – ред.) окрему пошту, завела новий номер мобільного з міркувань безпеки, тобто точно не було в моїх планах надавати свої персональні дані. Загалом, навіть ця спроба морально далася важко, бо це начебто означає, що я визнаю – місто належить Росії, а це не так», – розповідає дівчина.
«Друга спроба, – продовжує вона, – була у 2026 році. Коли почалися новини про те, що умови стають жорсткішими, і житло, яке не внесли у Росреєстр, будуть визнавати безхазяйним. Тоді я почала шукати юриста в Україні, хто би міг з цим допомогти. Проте, на жаль, не знайшла такого. Знайомі розповідали, що це у 2026 році вже нереально зробити, якщо у тебе немає громадянства РФ. Єдиний вихід – приїжджати в місто, що нереально», – розповідає переселенка з Маріуполя.
Чи їхати?
Координаторка громадської організації Донбас СОС Віолета Артемчук у коментарі Донбас Реалії зазначає, що завершення перехідного періоду, оголошеного окупантами, не призведе до миттєвого потрапляння житла у списки «бесхозу» – цей процес буде просто тривати:
«Вони і раніше попадали. Я думаю, воно так вʼяло і буде потрапляти», – каже експертка.
Зважаючи на ризики дороги до окупованих територій, Донбас СОС не рекомендує українцям їхати на окуповані території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Окрім того, що важко їхати, безпеку перебування там жодна людина не гарантує. Ми не рекомендуємо туди їхати для переоформлення нерухомостіВіолета Артемчук
«Ми кажемо – ні, не варто. Окрім того, що важко їхати, безпеку перебування там жодна людина не гарантує. Коли до нас звертаються з питаннями – ми не рекомендуємо туди їхати для переоформлення нерухомості», – однозначно відповідає Віолета Артемчук.
Вона нагадує, що жодні операції окупаційної влади не змінюють прав законного власника, й після деокупації житло має бути повернуте.
Замість ризикованої поїздки на захоплені території правозахисники рекомендують спрямувати зусилля на фіксацію злочинів РФ для міжнародних судів. Вони радять залишати заяви в Міжнародному реєстрі збитків , завданих агресією Росії громадянам України.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Поділіться з нами своїм відгуком про статтю: на пошту Donbas_Radio@rferl.org , у фейсбук , Whats App або Imo: +380635710657. Якщо ви живете на окупованій території – пропонуйте теми, діліться міркуваннями через анонімну форму donbass.realii.info . Донбас Реалії працюють для аудиторії по обидва боки лінії фронту.
Форум