Новина виправлена
У Дніпрі відновили зіпсоване невідомими графіті з портретом Романа Шухевича. Про це Радіо Свобода повідомив голова організації «Суспільство майбутнього» у Дніпрі Кирило Дороленко.
За словами Дороленка, графіті відновили патріотично налаштовані дніпряни. Разом з тим, триває пошук тих, хто зіпсував малюнок.
Проект «Суспільство майбутнього» виник восени 2019 року на базі ультраправої організації «С14» та інших націоналістів.
Днями до дня народження Романа Шухевича в Дніпрі, на набережній, активісти створили графіті з портретом головнокомандувача УПА. За кілька днів невідомі замалювали його синьою фарбою й написом «Ворог України». Творці вирішили відновити малюнок й оголосили про грошову винагороду за інформацію, яка дасть можливість знайти тих, хто зіпсував портрет.
2018 року в Дніпрі активісти також створили графіті з написом «Дивізія Галичина». Один з мешканців мікрорайону замалював напис. Коли праворадикали з «С14» прийшли його відновити, то виник конфлікт зі штовханиною. Пізніше графіті замалювали зображеннями героїв радянських мультфільмів.
У листопаді 2015 року в Дніпрі на виконання «законів про декомунізацію» змінили назви 259 об’єктів топоніміки. Тоді в місті з’явилась вулиця Романа Шухевича. Пропозиція ж щодо перейменування однієї з центральних вулиць міста на вулицю Степана Бандери так і залишилась пропозицією.
*ЗМІНИ: Додано посаду Шухевича та ідеологічні орієнтири «Суспільства майбутнього», серед засновників якого праворадикали з «С14»
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – військово-політичне формування, що діяло на території України в 1942–1956 роках.
Метою створення УПА було об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Своїм головним завданням УПА декларувала створення національної української армії для відновлення незалежної Української держави і підготовку повстання після того, як комуністичний СРСР і нацистська Німеччина виснажать одне одного у кровопролитній війні.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала включати в себе всі етнічні українські землі.
Часом заснування вважають 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв УПА з військами НКВС був бій із метою заблокувати радянські військові колони до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, все ж останній бік вояки УПА дали аж в 1967 році.
Із травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
Для УПА була характерна партизанська тактика, все озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (ще з Першої світової війни). Окрім українців, у складі УПА воювали євреї, росіяни та бійці інших національностей.
УПА воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини і згодом проти радянської влади, а діяльність УПА визнавали антинімецьким повстанням німецькі окупаційні керівники, зокрема Еріх Кох. Напади частин УПА на німецькі військові підрозділи, як випливає з німецьких документів, тривали до серпня 1944 року, про збройний конфлікт німців і УПА свідчать і звіти радянських партизанів.
Радянська пропаганда очорнювала УПА як структуру, що співпрацювала з нацистською Німеччиною.
У Росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі теж переважає негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі кваліфікував дії солдатів УПА проти польського населення на Волині як геноцид.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяла не лише УПА, а й мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різних отаманів. Діяли також німецькі каральні частини та поліцаї, в лавах яких служили і українці, і поляки, – а також радянські партизани.
На основі документів СБУ встановлено, що в Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші загони націоналістів причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності коливається між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»), після Революції гідності почало переважати визнання заслуг.
Із 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. 2018 року було ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, для понад двох-третин населення України УПА стала символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної памʼяті. ...Для понад 70% українців ця історія стала досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – сказала на презентації досліженння Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.