27 лютого мало відбутися друге засідання Київського апеляційного суду за скаргою видання «Новое время» на Печерський районний суд міста Києва, який своїм рішенням надав Генпрокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції НВ та журналіста Івана Верстюка. Але його перенесли на 1 березня – через неявку представників ГПУ.
Через це журналіст Іван Верстюк звернувся до генпрокурора Юрія Луценка за поясненнями, чому представники очолюваного ним відомства були відсутніми. Відповіді від ГПУ наразі немає.
«Новое время» розцінює такі дії прокурорів як спробу затягнути процес. Адже дедлайн для добровільного надання виданням своєї внутрішньої документації Генпрокуратурі минає 4 березня, відповідно до рішення Печерського райсуду Києва.
Якщо до цього часу редакція не надасть затребувану прокуратурою інформацію, на неї чекає обшук. У виданні «Новое время» вважають, що в разі проведення слідчих дій Генпрокуратурою можуть бути розкриті джерела журналістів НВ, які є захищеними українським законодавством.
Медіаексперти і правозахисники вбачають у цій ситуації суттєву загрозу – вони вважають, що дії ГПУ щодо «Нового времени» є «посяганням на свободу преси».
18 лютого видання «Новое время» заявило, що Генеральна прокуратура України вимагає доступ до внутрішніх документів редакції.
4 лютого суддя Печерського районного суду Києва Володимир Карабань окремою постановою надав Генеральній прокуратурі доступ до внутрішніх документів редакції «Новое время» і до всіх матеріалів, які надсилав на електронні адреси видання журналіст Іван Верстюк. 13 лютого слідчий ГПУ вручив цю постанову редакції.
У свою чергу, у Генпрокуратурі пояснили, що доступ до внутрішніх документів редакції видання «Новое время» потрібний через «розголошення матеріалів досудового розслідування».
Згодом міжнародний «Комітет захисту журналістів» (CPJ) розкритикував українську прокуратуру через тиск на журнал «Новое время».
