Правозахисна організація Human Rights Watch закликала казахстанську владу долучити міжнародних експертів до внутрішнього розслідування щодо серйозних порушень прав людини під час смертоносних заворушень у центральноазіатській країні в січні.
У своїй заяві від 9 лютого HRW зазначила, що незалежне розслідування потрібне, аби «впевнитися, що результати будуть сприйняті як достовірні». Правозахисники стверджують, що їхньому зверненню передували переговори між виконавчим директором HRW Кеннетом Ротом та міністром закордонних справ Казахстану Мухтаром Тілеуберді.
«Казахстан оголосив про розслідування та створення комісій для вивчення січневих подій, але цей уряд має тривалу історію подібних справ, які не призвели до відповідальності чи справедливості», – сказав Рот.
Читайте також: Казахстан: Токаєв підписав закон, що обмежує вплив Назарбаєва на політику держави
Він висловив думку, що гібридне розслідування за участі міжнародних експертів підвищили б ефективність слідчих дій.
Президент Касим-Жомарт Токаєв раніше звинувачував правозахисників та незалежних журналістів у «підбурюванні» до протестів, в ході яких були заарештовані кілька репортерів по всій країні.
Після початку протестів Токаєв заявляв про «20 тисяч екстремістів, які навчалися в таборах іноземних терористів» і нібито напали на місто Алмати, але не надав жодних доказів на підтримку цієї заяви. Після поширення заворушень Токаєв звернувся за допомогою до очолюваної Росією Організації Договору про колективну безпеку, члени якої тимчасово відрядили свої війська до Казахстану.
Верховна комісарка ООН з прав людини Мішель Бачелет, кілька експертів ООН з прав людини, Сполучені Штати та представник Європейського Союзу з прав людини закликали до незалежного розслідування січневого спалаху насильства.
Січневі протести почалися в Казахстані з акцій на заході країни, приводом для яких стало різке підвищення цін на газ. Мітинги охопили більшість регіонів, до економічних вимог додалися вимоги щодо реформ у жорстко контрольованій країні. Люди вимагали відходу з політики колишнього президента Нурсултана Назарбаєва, відставки його ставленика Касима-Жомарта Токаєва та призначення нових демократичних виборів.
У кількох містах протести обернулися заворушеннями та погромами, влада застосувала для придушення летальну зброю. За офіційними даними, загинули щонайменше 227 людей, ще 4,5 тисяч були поранені. Частину жертв влада ідентифікувала як «озброєних бандитів» та «терористів», на яких поклала відповідальність за заворушення. Точної кількості жертв серед мирного населення не назвали.
Правозахисні групи наполягають на тому, що кількість людей може бути значно більшою, оскільки десятки людей залишаються зниклими безвісти. Вони вказують на докази того, що багато мирних демонстрантів та осіб, які не мали жодного відношення до протестів, були вбиті поліцією та військовими після наказу Токаєва «стріляти без попередження».
