Український криголам вирушив до Антарктиди

28 січня 2022, 20:15

Декілька тижнів «Ноосфера» проходила технічне обслуговування на «Іллічівському судноремонтному заводі»

З Одеси до Антарктиди в свій перший рейс під українським прапором вирушив криголам «Ноосфера». Декілька тижнів він проходив технічне обслуговування на «Іллічівському судноремонтному заводі», а 28 січня криголам вийшов у море, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Капітаном судна став український спеціаліст Павло Панасюк, три механіки на криголамі залишилися з попередніх екіпажів судна, вони – громадяни Латвії і Великої Британії.

Спочатку судно дійде до найпівденнішої точки Південної Америки, міста Пунта-Аренас, де прийме на борт команду 27-ї української антарктичної експедиції та ще одну групу вчених, заявив директор Українського антарктичного центру Євген Дикий.

Криголам «Ноосфера»: капітан криголаму Павло Панасюк (л) і старший механік Андріс Кубуліньш (п)

«Перша експедиція відносно скромна, нам потрібно засвоїтись із цим судном. По дорозі із України до Антарктики виконуватиметься невеличка кількість досліджень, в першу чергу так звана обкатка. Але дорога не буде вхолосту – шляхом туди будуть працювати вчені радіоастрономічного інституту НАН України. Вони будуть вивчати морські хвилі за допомогою радіохвиль – нормальної моделі задля розрахування і прогнозування хвиль залежно від погодних умов досі немає. І другий комплекс робіт – це дослідження грозових фронтів і грозової активності, ми будемо проходити через деякі райони найвищої грозової активності на планеті», – розповів Дикий.

Український криголам: судно британської побудови зберегло англійський комфорт (фото зсередини)

1/24 На борту судна вже є новий домашній порт – Одеса

2/24 Ця лебідка занурює робочі прибори науковців в океанічні води. Максимальна робоча глибина 7 800 метрів (це максимальна глибина для 90% усього світового океану)

3/24 Найпростіші прибори досліджень – дночерпач, диск Секкі, сіть Джеді

Пресофіцер «Ноосфери» Олександр Заклецький пояснює, що диском Секкі візуально вимірюється прозорість води — 4/24 Пресофіцер «Ноосфери» Олександр Заклецький пояснює, що диском Секкі візуально вимірюється прозорість води

5/24 Сіть Джеді використовується для вилову крилю – на неї можна встановлювати сіть із різним діаметром отворів для відбору потрібних організмів

6/24 Справа від найпростіших приборів – батометри. Ці прилади розкриваються на заданій глибині, беруть пробу води і закриваються. Касети із чотирма батометрами використовуються для одночасного вимірювання різних течій на різних глибинах

7/24 Керувати лебідкою можна з мостика над кормою

8/24 Допоміжний човен для перевезення екіпажу або вантажу

9/24 Переходимо до офіцерської їдальні – у кожного члена екіпажу і науковця своя серветка (залишились від англійців)

10/24 Їдальня виглядає як затишний клуб. Зліва у кутку стоїть старовинний відкорковувач для вина

11/24 Раніше на стіні висів портрет Її Величності Єлизавети Другої, але його забрали після продажу криголаму Україні. Замість нього англійський екіпаж приклеїв поштову марку із портретом королеви

12/24 Офіцерська кают-компанія – дивани, кінофільми з проєктора і гра в дартс

13/24 «На британському флоті засуджували не алкоголь, а зловживання ним» – жартують в екіпажі

14/24 Чотиримісна каюта для науковців. Одне з ліжок перетворюється на диван, а верхні ліжка підіймаються

15/24 Капітанський мостик із радарною системою та зв’язком із машинним відділенням

16/24 Цим штурвалом керують стометровим криголамом

17/24 Член наукового екіпажу вивчає схему криголаму

18/24 Старший механік Андріс Кубуліньш – поки що єдиний член екіпажу, який залишився працювати на криголамі після його продажу і приходу в Одесу. Він працював тут близько шести років

19/24 Пункт керування машинним відділенням – все автоматизовано і керується з центрального пульту

20/24 На «Ноосфері» встановлені два дизель-електричні двигуни потужністю 8 500 кінських сил. За офіційними даними, криголам може розвивати швидкість до 12 вузлів (22 км/годину). Механік каже, що в холодній воді його швидкість може доходити навіть до 17 вузлів

21/24 У машинному відділенні зберігаються троси для запуску обладнання під воду – майже 8 кілометрів спеціальних тросів

22/24 Всередині тросу є спеціальна електропровідна жилка, яка дозволяє керувати обладнанням з борту судна

23/24 З криголама можна проводити активні сейсмічні дослідження – за допомогою пневматичної гармати з судна запускається міцний повітряний поштовх для вивчення ґрунту дна, води і течій. Це барометри пневматичних пристроїв

24/24 «Криголам має регулярно проходити технічне обслуговування, – говорить старший механік. –І тоді він пропрацює ще багато років»

Наразі екіпаж криголаму – 26 українських та іноземних фахівців, деякі з яких вже працювали на «Ноосфері», коли вона носила назву «Джеймс Кларк Росс», а судно належало Великій Британії.

Після Пунта-Аренасу криголам вирушить до української антарктичної станції «Академік Вернадський» – замінити 26-у експедицію і доставити на станцію наукове обладнання, провізію, будівельні матеріали й інші вантажі, в тому числі, два снігоходи і два моторні човни для українських полярників.

Основна наукова програма розпочнеться безпосередньо в Антарктиді – вона триватиме декілька тижнів. Члени експедиції планують відтворити і продовжити океанографічні дослідження, розпочаті Україною у березні-квітні 1997 та 1998 років на науково-дослідному судні «Ернст Кренкель». Це дозволить зрозуміти, як впродовж 25 років змінилися океанографічні характеристики в тих районах.

«У районі, куди ми йдемо, дуже швидко відбуваються зміни клімату. Саме в Антарктиці глобальне потепління проходить набагато швидше ніж в Європі, швидше тільки в Арктиці. Ми зможемо побачити, як внаслідок змін клімату змінились океанографічні характеристики. Буде також біологічна програма досліджень і вивчення глобального поширення стійких забруднювачів», – повідомив Дикий.

Голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький, директор Антарктичного центру Євген Дикий

Дослідження вмісту глобальних забруднювальних речовин, зокрема ртуті, в донних відкладеннях будуть аналізувати не тільки на криголамі, а і в лабораторіях України та країн Євросоюзу.

Після завершення наукової програми судно забере учасників 26-ї української антарктичної експедиції, які майже рік працюють на станції, і через Чилі та Фолклендські острови вирушить до України.

У серпні Україна придбала британський криголам James Clark Ross. У МОН зазначили, що завдяки криголаму українські науковці зможуть не тільки повернутися до досліджень Світового океану, але й розв’язати логістичні проблеми на антарктичній станції «Академік Вернадський» та розширити можливості сезонних експедицій.

Наукове судно «Борис Олександров» і криголам «Ноосфера» – на корпусах суден можна побачити старі назви

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Антарктида – зона економічних інтересів України – Євген Дикий

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

Крим Реалії

Український криголам вирушив до Антарктиди

Український криголам: судно британської побудови зберегло англійський комфорт (фото зсередини)

Антарктида – зона економічних інтересів України – Євген Дикий

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

Чому науковцям на Чорному морі потрібно два судна? Одне з них чекає на закінчення ремонту вже два роки

«Ноосфера» і «Борис Александров» – українським науковим суднам обрали національні назви

Доступність посилання

Крим Реалії

ДОЛУЧАЙСЯ!

Український криголам вирушив до Антарктиди

Український криголам: судно британської побудови зберегло англійський комфорт (фото зсередини)

Антарктида – зона економічних інтересів України – Євген Дикий

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

Чому науковцям на Чорному морі потрібно два судна? Одне з них чекає на закінчення ремонту вже два роки

«Ноосфера» і «Борис Александров» – українським науковим суднам обрали національні назви