Парламент Латвії 28 травня обрав новий правоцентристський уряд, через кілька тижнів після розпаду попередньої коаліції, спричиненого, зокрема, інцидентами з українськими безпілотниками, які залітали в повітряний простір країни.
Більшістю в 66 голосів зі 100 Сейм затвердив на посаді прем’єр-міністра 47-річного центриста Андріса Кульбергса, який керуватиме латвійським кабінетом до парламентських виборів 3 жовтня.
Евіка Силіня подала у відставку з посади голови уряду 14 травня, після звільнення міністра оборони і втрати підтримки його партії, яка вважалася ключовим союзником Силіні у коаліції.
Силіня звинувачувала колишнього голову військового відомства Андріса Спрудса в тому, що він недостатньо швидко розгорнув засоби протидії БпЛА, щоб завадити проникненню на латвійську територію двох українських дронів.
Безпілотники завдали мінімальних збитків, але викликали широке занепокоєння Латвії, яка є членом НАТО і Європейського Союзу. «Обов’язок уряду – гарантувати безпеку Латвії у найширшому сенсі. Це означає гарантувати зовнішню безпеку держави, економічну безпеку, енергетичну безпеку, а також почуття безпеки людей у своїй країні», – заявив Кульбергс у своїй промові перед голосуванням у Сеймі.
Останнім часом у Латвії, а також в Естонії й Литві впало кілька безпілотників. Українська сторона наголошувала, що безпілотники залітають на територію країн Балтії через дії російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ). Голови МЗС Литви й Естонії також звинуватили Росію у навмисному перенаправленні українських дронів.
Президент України Володимир Зеленський запропонував направити, зокрема, до Латвії експертів для надання допомоги у зміцненні ППО.
Форум