Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прибув з візитом до України та відвідав церковну службу в селищі Олика на Волині в пам’ять про поляків, загиблих в роки Другої світової війни.
«Є місця, де земля досі пам’ятає. Олика, поблизу Луцька на Волині, – одне з тих місць, де історія залишила одну з найглибших ран нашому народу. Ми віддаємо шану жертвам і згадуємо в молитві під час Святої Меси тисячі невинних поляків, чиї життя були забрані лише тому, що вони були поляками. Пам’ять – це наш обов’язок. Правда – це основа примирення!», – написав Косіняк-Камиш в соцмережі Х.
Напередодні, анонсуючи цей візит, польський міністр зазначив, що «жертви закликають не до помсти, а до пам’яті і правди».
4 червня 2025 року польський Сейм ухвалив закон про Національний день пам’яті про поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН і УПА на «східних кресах» Другої Речі Посполитої» («східні креси» – польський термін для позначення західних земель України і Білорусі та Литви). Так у польському календарі з’явився новий державний день – 11 липня.
Читайте також: Конфлікт між Польщею і Україною: польські кардинали і голова УГКЦ закликали «роззброїти риторику»
Візит Косіняка-Камиша відбувається на тлі напруженості між президентами України й Польщі, що виникла через історичні питання.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого орла через його указ про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Зеленський 20 червня відправив орден «Новою поштою». При цьому він заявив, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці».
Згодом Зеленський в інтервʼю ТСН пояснив рішення польського президента суто внутрішньою політичною боротьбою. Польський президент заперечив, що суперечка пов’язана з внутрішньополітичними процесами в Польщі.
8 липня на саміті НАТО президент України Володимир Зеленський вперше після конфлікту з орденом Білого Орла зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Зеленський повідомив, що «розмова була важлива і потрібна», вона тривала понад годину.
«Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти обʼєднано. Нашим країнам потрібні лише сильні відносини. Домовилися продовжити діалог», – повідомив президент.
Своєю чергою Навроцький наголосив, що «попри наявність складних і невирішених історичних питань, Польща та Україна повинні підтримувати конструктивний діалог і співпрацювати перед спільною загрозою з боку Росії».
Волинська трагедія
Одна з найтрагічніших сторінок в спільній історії українців та поляків. Історичний та політичний погляди на причини масових взаємних убивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться.
У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини та радянські партизанські загони.
Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам'яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків.
Форум