В американському Інституті вивчення війни (ISW) пояснили, чому російський президент Володимир Путін на початку повномасштабного вторгнення не призначав командувача російських сил.
«Небажання російського президента Володимира Путіна призначити командувача вторгнення в Україну мало каскадний вплив на російську армію, включаючи розпалювання інтенсивної фракціонізації, дезорганізацію командних структур і живлення недосяжних очікувань», – йдеться у спеціальному звіті ISW 30 квітня.
Аналітики звертають увагу, що у квітні 2022 року західні офіційні особи повідомили, що Росія не мала жодного командувача своїми силами в Україні з початку вторгнення 24 лютого 2022 року.
«Ймовірно, Путін прагнув представити себе головнокомандувачем і організатором успішного вторгнення в Україну. Захоплені російські військові плани показали, що Кремль очікував, що російські сили захоплять Київ за лічені дні, і Путін, ймовірно, хотів оголосити це швидке вторгнення особистою геополітичною перемогою. Можливо, Путін не хотів призначати командувача для цього вторгнення, щоб уникнути приписування військовому командиру військової перемоги в Україні – динаміка, подібна до ситуації між радянським лідером Йосипом Сталіним і маршалом Радянського Союзу Георгієм Жуковим під час Другої світової війни», – зауважують в Інституті вивчення війни.
В ISW нагадують, що у квітні 2022 року у відповідь на невдалу російську спробу наступу на Київ Путін призначив першого командувача Олександра Дворнікова, але змінив його до кінця травня через його нездатність виправдати високі очікування Путіна в перші місяці після нападу.
Масштабні провали російського зимово-весняного наступу, ймовірно, спонукали Путіна розділити відповідальність за операції в Україні порівну між двома фракціями в Міноборони перед очікуваним українським контрнаступом. Також, як вважають аналітики ISW, Кремль і Міноборони Росії намагалися використати кадрові зміни для отримання бажаного інформаційного ефекту, щоб компенсувати дедалі менші результати.
Прихильність Путіна до кадрових ротацій та відмови від прямого звільнення командирів є символом його стилю внутрішнього правління, стилю керівництва, який не дуже підходить для керівництва армією, яка веде дорогу війну, наголошують в ISW.
Росія почалаповномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого, але не досягла бажаного, зокрема захоплення Києва, через запеклий опір українців.
22 квітня в Росії заявили про нові плани під час другої фази «спецоперації в Україні» (так Москва називає повномасштабне вторгнення). Російські військові заявили про намір встановити повний контроль над Донбасом та південною Україною задля забезпечення сухопутного коридору в анексований Крим та отримання виходу до Придністров’я.
Наприкінці червня президент Росії Володимир Путін заявив, що метою «спецоперації» є захоплення Донбасу і створення «умов безпеки Росії». Про південь України він вже не згадував.
До квітня 2023 року через боротьбу українських військових Москва не досягла анонсованих намірів.
