Державна дума РФ 13 травня схвалила в другому і відразу в третьому, остаточному читанні законопроєкт про можливість використання Збройних сил за кордоном для «захисту прав громадян Росії» у випадках їхнього арешту або кримінального переслідування, у тому числі за рішенням міжнародних судових органів, у роботі яких не бере участь Росія.
Документ передбачає, що армія може бути використана за межами Росії за рішенням президента. У чому саме може полягати використання Збройних сил для захисту заарештованих за кордоном, у документі не йдеться.
Коментуючи документ, голова Держдуми В’ячеслав Володін сказав, що «західне правосуддя фактично стало інструментом репресій», і «в цих умовах важливо зробити все, щоб наші громадяни були захищені». Ухвалення законопроєкту підтримав голова комітету Держдуми з оборони Андрій Картаполов, зазначивши, що він спрямований на протидію «кампанії шаленої русофобії». Для набрання чинності документом необхідне його схвалення Радою федерації та підпис президента Володимира Путіна.
Відповідно до чинного законодавства, для використання збройних сил за кордоном президентові потрібний дозвіл Ради федерації. Перед повномасштабним вторгненням в Україну 2022 року ця палата надала такий дозвіл.
Кілька випадків затримання та засудження за кордоном громадян Росії викликала великий резонанс – відомі випадки арешту на запит США торговця зброєю Віктора Бута або затримання та згодом засудження в Німеччині Вадима Красікова, який застрелив у Берліні Зелімхана Хангошвілі. Останнім часом особливу увагу привернула справа заарештованого в Польщі на запит України археолога Олександра Бутягіна. Зрештою він став одним із учасників обміну за участю Росії, Білорусі та західних держав.
Частина коментаторів висловлювала побоювання через те, що новий законопроєкт розширює можливості використання російських військових за межами Росії, що може наблизити збройну конфронтацію між Росією та Заходом.
Форум