Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2019, Київ 14:30

Конституційний суд позбавив НАБУ однієї з ключових функцій на вимогу заводу Коломойського


Конституційний суд 5 червня позбавив НАБУ права розривати через суд незаконні угоди

Конституційний суд України 5 червня ухвалив рішення, яке позбавляє Національне антикорупційне бюро України права через суд визнавати недійсними угоди за корупційним провадженнями. Таким чином суд став на сторону скаржника – заводу олігарха Ігоря Коломойського «Запорізький завод феросплавів». Про це з посиланням на власне джерело у КСУ повідомляють «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»). Це рішення вже може коштувати державі щонайменше 7 мільярдів гривень – на таку суму обраховуються вже розірвані з ініціативи детективів НАБУ через суди угоди, порахували в ЦПК.

Рішення було ухвалено на закритому засіданні Другого сенату Конституційного суду України і поки не опубліковане на сайті.

Таким чином, своїм рішенням КСУ визнав неконституційним пункт 13 статті 17 Закону «Про Національне антикорупційне бюро України»: «за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України».

Відповідне провадження КСУ відкрив у жовтні 2018-го за скаргою акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» – підприємства, що входить до умовної групи «Приват» Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Завод Коломойського оскаржував повноваження НАБУ звертатися до суду з цивільними позовами щодо визнання недійсними угод фігурантів корупційних розслідувань. За чотири роки роботи НАБУ подало 42 позови, за якими недійсними були визнані 92 угоди.

Як пише ГО «Центр протидії корупції», за таким принципом у суді за позовом НАБУ було визнано недійсним договір між «Запоріжжяобленерго» та «Енергомережа» на суму понад 112 мільйонів гривень.

Раніше «Схеми» у фільмі-розслідуванні розповіли, що ще в 2015 році «Запоріжжяобленерго» погодилось, що великі місцеві промислові підприємства платитимуть за вже поставлену електроенергію – приватній компанії Дмитра Крючкова «Енергомережа». А ця фірма, в свою чергу, потім мусить віддати гроші постачальнику. На ці тристоронні договори пішли такі заводи олігархів: «Запорізький титано-магнієвий комбінат», «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів».

Гроші за електроенергію «Запоріжжяобленерго» від Крючкова не отримало. Таким чином, тільки у 2015 році напівдержавне підприємство недоотримало півмільярда гривень.

Лише у 2015-му «Запоріжжяобленерго» недоотримало півмільярда гривень
Лише у 2015-му «Запоріжжяобленерго» недоотримало півмільярда гривень

​У 2016 році Крючков був оголошений у розшук, а у квітні 2018-го – затриманий у Німеччині за запитом українських правоохоронців.

Його підозрюють у розкраданні коштів «Запоріжжяобленерго», понад 60 відсотків акцій якого належать державі. ​За словами детективів, НАБУ також вивчає причетність до схеми Ігоря Кононенка та братів Суркісів, останніх раніше вже викликали на допит після виходу журналістського розслідування. У записах, оприлюднених журналістами, співрозмовники, у тому числі, обговорюють і цю оборудку. 15 квітня Крючкова екстрадували в Україну.

Наприкінці лютого Конституційний суд уже визнав неконституційною статтю про незаконне збагачення – за конституційним поданням 59 народних депутатів України. 27 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що закрила 65 кримінальних проваджень через скасування статті про незаконне збагачення.​

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG